Справа №1-104/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 року    

    Баранівський районний суд Житомирської області в складі судді Хохлюк Г.О., з участю  секретаря судових засідань Кравчук Ю.С., прокурора Воронухи Д.С.,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Баранівка справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,  українця, громадянина України, в/з, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, судимого Баранівським районним судом Житомирської області 23.01.2008 року за ст. 121 ч.1 КК України на п»ять років позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю три роки

за ст. 185 ч.2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_1,  українця, громадянина України, не  в/з, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, інваліда 3-ї групи загального захворювання, судимого Баранівським районним судом Житомирської області 24.03.2008 року за ст. 286 ч.2 КК України на чотири роки позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю два роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки

за ст.. 185 ч.2 КК України,

  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця  та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України,

не в/з, ІНФОРМАЦІЯ_6, несудимого, непрацюючого

за ст. 185 ч.2 КК України

  ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8,  мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не в/з, ІНФОРМАЦІЯ_3, несудимого, непрацюючого, маючого неповнолітнього сина ОСОБА_6  віком 16 років, з яким разом не проживає і аліменти не сплачує,

за ст. 185 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2010 року  близько 16-ї години ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння на вулиці села Ситисько Баранівського району Житомирської області, за попередньою змовою  між собою таємно викрали козу вартістю 500 гривень, належну потерпілій ОСОБА_7.

Підсудні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5під час досудового слідства та в судовому засіданні вину визнали повністю і показали, що,  22.03.2010 року вранці вони спалювали гілля в лісі за пропозицією ОСОБА_4 ОСОБА_4 купив 1,5 л. горілки і вони випили її в лісі. По дорозі  близько 16-ї години вони заїхали в село Ситисько Баранівського району.  ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зайшли до ОСОБА_8, який займається ремонтом електротехніки. ОСОБА_5 залишився на гужовому возі, на якому вони їхали і який належить батькам  ОСОБА_4, а ОСОБА_2 пішов до своєї знайомої ОСОБА_7, щоб позичити 10 гривень. ОСОБА_7 пояснила ОСОБА_2, що грошей у неї немає. На дорозі біля господарства ОСОБА_7 бігали дві кози. Одна коза підбігла до воза.   ОСОБА_2 та ОСОБА_3  поклали козу на воза. ОСОБА_4 притрусив козу соломою, щоб її не було видно. ОСОБА_2 тримав козу. Через поле вони поїхали у своє село Берестівку і по дорозі вирішили зарізати козу. ОСОБА_5 зайшов до себе додому, взяв два ножа, вони поїхали за село до старого цегельного заводу. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 поїхали в село Дубрівку по горілку, а ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зарізали козу та поділили м»ясо між собою, не дочекавшись ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які в селі Дубрівка випили ще 0,5 л. горілки.

Дослідивши матеріали кримінальної справи суд приходить до висновку, що вину підсудних доведено повністю як їх визнанням так і іншими доказами, а саме: протоколами  прийняття усної заяви  потерпілої ОСОБА_7 про крадіжку кози ( а.с.2, 4), протоколом огляду місця крадіжки кози (а.с. 6), протоколом огляду поля, яке знаходиться біля колишнього цегельного заводу, де було зарізано козу і де було виявлено та вилучено  шкуру кози сірого кольору, металевий ніж з алюмінієвою трубкою замість  руків»я, належний ОСОБА_5 ( а.с.13), довідкою про риночну вартість кози віком два роки, яка становить 500 гривень ( а.с. 15), протоколами очних ставок між  ОСОБА_2 та  ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, із яких видно, що суперечностей у їх показаннях немає ( а.с. 46-48),  протоколом виїмки гужового воза у ОСОБА_4 ( а.с. 87), постановою про визнання воза знаряддям вчинення злочину та повернення його на зберігання ОСОБА_4 ( а.с. 88), показаннями потерпілої ОСОБА_7,  із яких видно, що 22.03.2010 року близько 16-ї години до господарства її сусіда на гужовому возі приїхали четверо чоловік, у т. ч. ОСОБА_2 та ОСОБА_4, інших вона не знала.  До неї в подвір»я зайшов ОСОБА_2 та просив позичити 10 гривень, вона повідомила, що грошей у неї немає і він пішов. Після розмови вона зайшла до свого будинку, через декілька хвилин вийшла на вулицю та побачила, що воза вже немає. Через деякий час до неї підбіг її син ОСОБА_10 і сказав, що чоловіки, які приїжджали на возі до їх сусіда, вкрали їхню козу. Вона відразу повідомила про це свою матір, яка взяла велосипед та поїхала в село Берестівку шукати злочинців та козу, а вона пішла до сусіда ОСОБА_9 і вони на його возі поїхали в Берестівку шукати козу та злодіїв, але злодіїв вони не знайшли. Вона стверджує, що коза була тільна, мала незабаром народити двоє козенят. ОСОБА_2 розповідав деяким мешканцям села Берестівка, що вони перед тим, як зарізати козу знущались над нею, а коли зарізали, то викинули двоє козенят. Підсудні обіцяли їй другого дня  привести їй другу козу і вона погодилась, пообіцявши їм, що не буде повідомляти міліцію, але козу вона не дочекалась до цього часу. Під час попереднього судового засідання підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обіцяли їй  відшкодувати свою частину матеріальної та моральної шкоди, але слова не дотримали, до неї не приходили, лише ОСОБА_3 сплатив їй в відшкодування матеріальної шкоди свою частину цієї шкоди в  сумі 170 гривень, про що вона надала йому розписку.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5  за ст.185 ч.2 КК України,  оскільки вони вчинили крадіжку чужого майна за попередньою змовою між собою.

При обранні покарання підсудним суд враховує  ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, обставини, що  пом”якшують  та обтяжують покарання.

Всі підсудні вчинили злочин в стані алкогольного сп”яніння. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 раніше судимі,  вчинили злочин під час іспитового строку.

Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5вчинили злочин вперше. За місцем проживання ОСОБА_2 характеризується негативно,  ОСОБА_5 та ОСОБА_3 посередньо, ОСОБА_4 позитивно.

У справі є характеристика на ОСОБА_3, у якій вказано, що він характеризується позитивно, але до цієї характеристики суд відноситься  критично, оскільки раніше ОСОБА_3  вчиняв необережний   злочин з тяжкими наслідками в стані алкогольного сп»яніння і новий злочин вчинив під час іспитового строку, що свідчить про те, що  довіру суду він не виправдав і на шлях виправлення не став.

Суд також враховує, ту обставину, що  всі підсудні вину визнали, але їх поведінка не свідчить про щире каяття, оскільки до потерпілої вони не приходили, щкоду фактично не відшкодували, хоча не раз обіцяли це зробити, знаючи, що потерпіла має тяжке матеріальне становище, що вони залишили її трьох малолітніх дітей без молока..

Зважаючи на вище викладені обставини суд приходить до висновку, що підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_3слід обрати покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки вони вчинили злочин під час іспитового строку, підстав для застосування до них ст.75 КК України немає.

Підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід обрати покарання  у вигляді обмеження волі та застосувати до них  ст. 75 КК України, оскільки суд приходить до висновку, що  вони зможуть виправитись без відбування покарання.

Вони пообіцяли потерпілій протягом місяця повністю відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, а тому вона перестала наполягати на обранні їм реальної міри покарання.

Вирішуючи питання про цивільний позов суд приходить до наступного.

Потерпіла під час попереднього судового засідання заявила позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 700 грн. з тих підстав, що  таку козу, як у неї була, вона придбати за 500 гривень не зможе, та моральної шкоди в сумі 4000 гривень.  Відповідно до ст. 1190 ЦК України вона просить не стягувати шкоду в солідарному порядку, стягнути шкоду у частці з врахуванням тієї обставини, що  підсудний ОСОБА_3 вже сплатив їй 170 гривень, а тому на цю суму вона зменшує позовні вимоги.

Підсудні позов визнали повністю і також просять стягнути з них шкоду не в солідарному порядку,  а в частці.

Суд приходить до висновку, що змінений позов в сумі  4530 грн. підлягає задоволенню, оскільки його визнали підсудні, підтверджується він і матеріалами справи.

Потерпілій дійсно заподіяна моральна шкода, оскільки  вона має тяжке матеріальне становище, а підсудні позбавили її 3-х малолітніх дітей молока, рекомендованого лікарем, до сих пір  матеріальну шкоду не відшкодували, що змусило її хвилюватись, приймати додаткові зусилля для організації свого життя.

Позов заявлено в межах розумного та справедливого.

З ОСОБА_3 слід стягнути 1005 гривень ( 1175 -170), з решти підсудних по 1175 гривень з кожного.

Речовий доказ – шкуру кози та визнаний слідчим знаряддям злочину ніж, які зберігаються в Баранівському  РВ УМВС, слід знищити.

Визнаний знаряддям злочину гужовий віз, який зберігається у ОСОБА_4, слід залишити батькам останнього, оскільки він є їх власністю, а вони участі у злочині не приймали і про те, що їх син використовує віз для вчинення злочину не знали.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

 ОСОБА_2   визнати  винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. ст.185 ч.2  КК України, та призначити йому   покарання за цим законом – два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного цим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком Баранівського районного суду Житомирської області від  23.01.2008 року за ст. 121 ч.1 КК України -  шість років  позбавлення волі .

ОСОБА_3 визнати  винним у вчиненні злочину, передбаченого  ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому   покарання за цим законом – два роки  позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України призначити ОСОБА_3. остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного цим вироком, невідбутої частини основного покарання  у вигляді позбавлення волі за попереднім вироком Баранівського районного суду Житомирської області від  24.03.2008 року за ст. 286 ч.2 КК України – п»ять  років  позбавлення волі та приєднанням невідбутої частини додаткового покарання за вказаним попереднім вироком суду  у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами  строком на дев»ять місяців.

ОСОБА_4 визнати  винним у вчиненні злочину, передбаченого  ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому   покарання за цим законом – два роки  обмеження волі.

ОСОБА_5 визнати  винним у вчиненні злочину, передбаченого  ст.185 ч.2 КК України, та призначити йому   покарання за цим законом – два роки  обмеження волі.

На підставі ст.. 75 КК України звільнити  ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від відбування покарання  у вигляді обмеження волі з випробуванням, якщо вони протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинять нового злочину та  виконають обов”язки, покладені на них судом.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 та ОСОБА_5  такі обов”язки:

0.   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання та роботи;

періодично з”являтись для реєстрації в  кримінально- виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід щодо засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до вступу вироку у законну силу залишити попередній: ОСОБА_2- тримання під вартою, ОСОБА_4 та ОСОБА_5- підписку про невиїзд.

Запобіжний захід щодо  ОСОБА_3 до вступу вироку у законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбуття покарання  обчислювати: ОСОБА_2 з дня затримання-  з 2 травня 2010 року з 10 год. 10 хвил., ОСОБА_3 - з 23 червня 2010 року з 15 год.  50 хвил.

  Речовий доказ – шкуру кози та визнаний слідчим знаряддям злочину ніж, які зберігаються в Баранівському  РВ УМВС,  знищити.

Визнаний знаряддям злочину гужовий віз, який зберігається у ОСОБА_4,  залишити  власникам- батькам ОСОБА_4.

Стягнути  з засуджених на користь потерпілої ОСОБА_7 в відшкодування матеріальної та моральної шкоди такі суми : з ОСОБА_3 5 гривень матеріальної шкоди та одну тисячу моральної шкоди, а всього 1005 ( одну тисячу  п»ять)  гривень, з засуджених  ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 по 175 гривень матеріальної шкоди і по одній тисячі моральної шкоди, а всього по 1175 ( одна тисяча сто сімдесят п»ять) гривень  З КОЖНОГО.

Вирок може бути оскаржений до  апеляційного суду Житомирської області  через Баранівський суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в той же строк з часу вручення їм копії вироку.

Суддя

Копія  вироку                                                                                суддя  Г.О.  Хохлюк