Справа № 2-217/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 року                                  Шевченківський районний суд м. Чернівці

в складі :   головуючого судді                 Літвінової О.Г.

при секретарі                           Гринчак Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Кредитпромбанк» , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними, -

встановив:

    Позивач звернулася до суду з даним позовом, в якому посилався на те, що між ВАТ «Кредитпромбанком» та позивачем було укладено кредитний договір № 40/13/07-КЛН від 03.09.2007 року та позивачу надався кредит в сумі 450000,00 доларів США з терміном повернення до 02.09.2024 року та сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,5 річних.

В забезпечення виконання вказаного вище договору між ВАТ «Кредитпромбанком» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 40/13/101/07-КЛН від 03.09.2007 року. Предметом іпотеки за цим договором є житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0601 га за тією ж адресою.

В цей же день укладено договір поруки № 40/13/101/07 КЛН між ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк». З цим договором ОСОБА_2 зобов’язується солідарно відповідати перед ВАТ «Кредитпромбанком» за своєчасне та повне виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором.

Вважають, що вказані договори укладені ВАТ «Кредитпромбанком» без відповідного договору ( ліцензії), порушують їхні права споживача фінансових послуг, а тому підлягають визнанню недійсними.

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання у іноземній валюті.  

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про національний банк України» гривня, як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

На думку позивача, при укладанні вказаних вище договорів було порушено ст.3 ЦК України, а саме принцип справедливості. Умови договору є несправедливими , так як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов’язків на шкоду позичальника.

Просила визнати кредитний договір № 40/13/07-КЛН від 03.09.2007 року та іпотечний договір № 40/13/101/07-КЛН від 03.09.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу 03.09.2007 року та зареєстрований в реєстрі за №2088, а також договір поруки № 40/13/101/07-КЛНукладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанком».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив позов задоволити.

Представник відповідача ВАТ «Кредитпромбанк» в судовому засіданні  позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення згідно додатних раніше письмових заперечень та просив в позові відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать розписки, які знаходяться у справі.

    Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності відповідача відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши думку представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов не обґрунтований та задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що дійсно Кредитпромбанком» та позивачем було укладено кредитний договір № 40/13/07-КЛН від 03.09.2007 року та позивачу надався кредит в сумі 450000,00 доларів США з терміном повернення до 02.09.2024 року та сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,5 річних.

В забезпечення виконання вказаного вище договору між ВАТ «Кредитпромбанком» та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір № 40/13/101/07-КЛН від 03.09.2007 року. Предметом іпотеки за цим договором є житловий будинок з належними до нього надвірними спорудами, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0601 га за тією ж адресою.

В цей же день укладено договір поруки № 40/13/101/07 КЛН між ОСОБА_2 та ВАТ «Кредитпромбанк». З цим договором ОСОБА_2 зобов’язується солідарно відповідати перед ВАТ «Кредитпромбанком» за своєчасне та повне виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором.

Посилання позивача на те, що вказані договори укладені без відповідного дозволу ( ліцензії) і повинні бути визнані недійсними не знайшли свого об’єктивного підтвердження, так як відповідно до ст.3 ЦПК України, право на звернення до суду за захистом мають особи, права яких не визнані або оспорюються. Позивачем не було вказано яким саме чином, при укладанні вищезазначених договорів було порушено її права. Основним порушенням на думку позивача є те, що на його думку ВАТ «Кредитпромбанк» укладав договори без відповідної ліцензії на здійснення валютних операції.  

Суд не може погодитись з такою позицією позивача, оскільки суду були надані відповідні документи, які підтверджують право ВАТ «Кредитпромбанку» здійснювати валютні операції.

Згідно ст.ст. 192, 533  ЦК України, іноземна валюта, а також платіжні документи в іноземній валюті при здійснені розрахунків на території України допускається і може використовуватись у випадках і порядку, встановленому законом.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про банки та банківську діяльність», відносини, в тому числі спірні, що виникають під час діяльності банків, регулюється саме цим законом.

Тобто, у банківській діяльності тільки Закон може встановлювати та допускати випадки і порядок використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті пари здійснені розрахунків за зобов’язаннями на території України.

За ст. 47 цього Закону, на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати банківські операції, пов’язані з розміщенням залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Таким чином, під час судового засідання не було встановлено будь-яких обставин порушення прав позивача під час укладення кредитного договору № 40/13/07-КЛН, договору іпотеки № 40/13/101/07-КЛН та договору поруки № 40/13/101/07- КЛН, а тому в позові ОСОБА_1 до ВАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів необхідно відмовити за безпідставністю.  

 Керуючись статтями 509, 526, 574, 575, 589, 590, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212, 224 ЦПК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність» суд, -

вирішив:

    В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ «Кредитпромбанк», ОСОБА_2 про визнання незаконним кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки відмовити за безпідставністю.

    Стянути з ОСОБА_1 на користь Держави 1700 ( одну тисячу сімсот) гривень 00 копійок судового збору, та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 ( тридцяти семи ) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає чинності  після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

    Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до палати цивільних справ апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський райсуд м.Чернівці.

       СУДДЯ: