Справа № 2- 315/2010.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 року Баранівський районний суд Житомирської області в складі судді Хохлюк Г.О., з участю секретаря судових засідань Кравчук Ю.С., позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Баранівка справу за позовом  ОСОБА_2 до  ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної поклажодавцю, в сумі 4100 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 19.05.2010 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі  3100 гривень та моральної шкоди в сумі 1000 грн., а всього 4100 гривень.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що  4 червня 2009 року вранці він їхав на роботу в ТОВ « Барс» своїм мотоциклом « Мінськ» 1988 року випуску, номер НОМЕР_1.  На роботі він побачив, що на мотоциклі пошкоджена шина переднього колеса і користуватись ним неможливо, а тому він звернувся до свого знайомого ОСОБА_2.з проханням залишити мотоцикл у нього для зберігання. ОСОБА_3 погодився, що свідчить про те, що вони уклали усну, безоплатну угоду про зберігання мотоцикла.  5.06.2009 року він придбав клей та гумову камеру для ремонту мотоцикла, передав їх ОСОБА_3, а сам поїхав у відрядження у м. Житомир.

Повернувшись з відрядження, він прийшов до ОСОБА_3 з проханням віддати йому мотоцикл, але останній повідомив, що він мотоцикл полагодив та їздив на ньому і мотоцикл у нього було викрадено. Він запевнив його, що протягом місяця знайде і поверне йому мотоцикл чи гроші в сумі 3100 гривень, тобто вартість мотоцикла з врахуванням його зносу. Але до цього часу мотоцикл чи гроші відповідач йому не повернув, хоча розписку про повернення мотоцикла чи грошей він йому 1.07.2009 року написав, що свідчить про те, що договір все таки укладено в письмовій формі.. Від зустрічі з ним ОСОБА_3 ухиляється.

Він стверджує, що ОСОБА_3 своїми діями спричинив йому моральну шкоду в розмірі 1000 гривень, оскільки порушив його звичайний спосіб життя. Йому доводиться прокидатись раніше, їхати до роботи громадським транспортом, витрачати зайві  кошти, хвилюватись.

Відповідач ОСОБА_3на на початку судового засідання позов не визнав, в процесі розгляду справи  позов визнав частково, пояснив, що у заяві все вказано правильно. ОСОБА_2 дійсно залишив йому на зберігання свій мотоцикл « Мінськ», яким він приїхав на роботу до ОСОБА_2 з тим, щоб повернути йому мотоцикл, якого він відремонтував. Він не встиг повернути мотоцикл і мотоцикл у нього було викрадено. Він обіцяв повернути позивачу мотоцикл чи гроші за нього в розмірі 3100 гривень, але до цього часу обіцянку не виконав, хоча розписку написав.  Він має намір повернути позивачу вартість мотоцикла, але не зараз, бо немає коштів для цього. Моральну шкоду відшкодовувати він не згідний, бо за збереження мотоцикла позивач йому нічого не платив, за ремонт мотоцикла також.

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали справи,  суд приходить до висновку, що позов   підлягає задоволенню частково.

Із пояснень сторін, розписки ОСОБА_3 від 1.07.2009 року видно, що  ОСОБА_3 дійсно погодився зберігати мотоцикл позивача « Мінськ» вартістю 3100 гривень,  скористався ним і під час цього мотоцикл у нього було викрадено. Він обіцяв повернути позивачу мотоцикл чи гроші, 1.07.2009 року написав розписку про це, але до цього часу своє зобов»язання не виконав.

Ст. ст. 205, 206 ЦК України вказують, що правочини можуть укладатись в усній та письмовій формі. Згідно ст. 208 ЦК правочини між фізичними особами, якщо їх сума у 20 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум громадян, тобто 340 гривень ,повинні укладатись в письмовій формі, але ст. 218 ЦК вказує, що недотримання письмової форми  правочину не завжди тягне за собою його недійсність, такий правочин може бути визнаний судом дійсним, якщо друга сторона підтвердила  його вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання.

Ст.ст. 936—955  ЦК України передбачають загальні положення про зберігання, із яких видно, що  договір зберігання, укладений між позивачем та відповідачем, повинен був бути укладений у письмовій формі, оскільки його сума складає 3100 гривень.

Письмова форма вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією, або іншим документом.

Оскільки відповідач  хоча і пізніше, написав позивачу відповідну розписку, то вважається, що письмова форма договору дотримана.

Згідно ст. 942 ЦК України зберігач зобов»язаний вживати усіх заходів для забезпечення схоронності речі, але відповідач таких заходів не вжив, він без дозволу  поклажодавця  в порушення вимог ст. 944 ЦК скористався його мотоциклом , що саме і призвело до його втрати.    

Відповідно до вимог ст.ст. 950,951 ЦК зберігач несе відповідальність за втрату речі та відшкодовує збитки в розмірі її вартості.

Сторони під час укладення вказаного договору встановили вартість мотоцикла з врахуванням його зносу  в сумі 3100 гривень, а тому вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди саме в такій сумі обгрунтовані.

Вирішуючи питання про моральну шкоду, суд приходить до наступного.

Позивач вимагає у відповідача моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.

Відповідач   позов про відшкодування моральної шкоди  не  визнав з підстав, викладених у поясненні.  

Суд приходить до висновку, що моральну шкоду слід стягнути в сумі 200 гривень, зважаючи на те, що договір зберігання був безоплатний, що відповідач безоплатно ремонтував позивачу мотоцикла.    

Вирішуючи питання про судові витрати суд приходить до наступного.

Позивач не сплачував судовий збір за подачу позову до суду з тих підстав, що він є ліквідатором аварії на ЧАЕС  2-ї категорії, а тому несплачений судовий збір в сумі  68 грн. ( 51+17) слід стягнути з відповідача на  користь держави.

 Позивач сплатив витрати з ІТЗ розгляду справи судом в сумі 120 грн., а тому вказані витрати  слід стягнути з відповідача на користь позивача.

В решті позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись 205,206,208,218,936, 937, 938,942,943,944,949,950,951  ЦК  України, ст.ст. 212,213,215 ЦПК України, суд

РІШИВ:

Позов ОСОБА_2  задовольнити частково.

Стягнути з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця  смт. Першотравенськ Баранівського району, мешканця АДРЕСА_1  на користь ОСОБА_2 в відшкодування  матеріальної шкоди,  заподіяної втратою переданого на зберігання мотоцикла « Мінськ» 1988 року випуску, 3100 гривень, в відшкодування моральної шкоди  200  гривень та судові витрати в сумі 120 гривень, а всього 3420 ( три тисячі чотириста двадцять) гривень.

 В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 68 гривні до місцевого бюджету  (Баранівської міської ради).

Заява про апеляційне оскарження рішення суду чи апеляційна скарга  можуть бути подані до Баранівського районного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Баранівський районний суд протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не подано протягом 10 днів.

Суддя