Справа № 2-1164/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

27 травня 2010 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

   головуючого судді Макарова М.О.,

   при секретарі Ісаченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про збільшення розміру аліментів,

Встановив:

    ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, посилаючись на те, що 25 червня 1994 року вона зареєструвала шлюб із відповідачем, від шлюбу вони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 05 липня 2000 року шлюб між ними було розірвано. 12 лютого 1998 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська на її користь на утримання неповнолітнього сина були стягнуті аліменти з відповідача у розмірі ? частка від усіх видів його заробітку, а 22 грудня 2005 року рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська було змінено стягнення аліментів з відповідача та постановлено стягнути з нього аліменти на її користь в розмірі  350 грн. щомісячно на утримання неповнолітнього сина.

    Також позивачка зазначила, вона разом із сином мешкає у гуртожитку й щомісячно сплачує 236 грн. 18 коп. Крім цього їх син ОСОБА_3 з народження перебуває під наглядом поліклініки №1 КЗ Дитяча міська клінічна лікарня №5 з діагнозом скаліоз грудного відділу хребта 1 ступеню, хвороба Шляттера з болючим синдромом, Діскінезія жовчовиводящих шляхів, у зв’язку з чим їх син потребує лікування та додаткової матеріальної допомозі.

    У зв’язку із сколіозом грудного хребта дитина потребує відвідування басейну, витрати на який складають 140 грн. щомісячно, а також існують інші витрати на їжу та одяг.

    На підставі викладеного позивач вважає, що розмір аліментів, які стягуються з відповідача в сумі 325 грн. є недостатнім, а також відповідач є працездатною особою та в змозі надавати щомісячну матеріальну допомогу у розмірі 1000 грн.

    Просила змінити стягнення аліментів з ОСОБА_2 з 325 грн. до 1000 грн. та стягнути з нього аліменти в розмірі 1000 грн. щомісячно на утримання сина ОСОБА_3

    Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та зазначив, що він дійсно сплачує аліменти в сумі 325 грн., однак його заробіток складає менше 1000 грн. на місяць у зв’язку з чим він не може оплачувати суму аліментів 1000 грн. на утримання сина, а тому просив відмовити в задоволенні позову.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити її позов у повному обсязі.    

Суд заслухавши позивача, відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони з 25 червня 1994 року перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3, а 05 липня 2000 року шлюб між сторонами було розірвано.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 лютого 1998 року на користь позивачки з відповідача були стягнені аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі ? частка від усіх видів заробітку відповідача щомісячно, а рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2008 року розмір стягнення аліментів змінено та стягнуто з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 аліменти в сумі 325 грн. щомісячно до повноліття дитини.

Відповідно до ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач працездатний та працює водієм автотранспортних засобів в ТОВ «АТБ-Маркет» і його заробіток, відповідно до довідок про заробітну плату, складає менше 1000 грн. на місяць, у зв’язку з чим посилання позивачки на те, що відповідач в змозі надавати матеріальну допомогу в сумі 1000 грн. суд вважає необґрунтованим.

Крім цього як вбачається з копій чеків та квитанцій про придбання ліків та товарів позивачка дійсно несе затрати на утримання неповнолітнього сина, але доказів щодо зміни матеріального становища відповідача суду представлено не було, крім цього доказів того, що стан здоров’я у позивачки погіршився також не надано.

Відповідно до п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006, № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Оскільки 1000 грн. яку просить позивач стягнути щомісячно з відповідача значно перевищує розмір заробітної плати відповідача, то суд вважає, позовні вимоги про збільшення розміру аліментів є необґрунтовані.

Крім цього відповідно до ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст.ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, проте позивач інших доказів на підтвердження своїх вимог не надала, у зв’язку з чим суд вважає, що позовні вимоги не можуть бути задоволенні, у зв’язку з чим у задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 60, 209, 212-214 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про збільшення розміру аліментів відмовити

    Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя                                     М.О. Макаров