ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.08.2007 Справа № 12/72-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Неклеси М.П. (доповідач)
суддів: Головко В.Г, Швець В.В.
при секретарях судового засідання: Ревкова А.О, Шваб О.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Ігнатенко Ю.С. юристконсульт, довіреність №87-1/278 від 10.08.07;
від позивача: П"ятигорець О.І. юрист, довіреність №87-1/28 від 22.01.07;
від відповідача: ОСОБА_1 приватний підприємець, свідоцтво НОМЕР_1 ;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №б/н від 13.08.07;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу “Виробниче об”єднання Дніпропетровський приладобудівний завод”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2007р. у справі № 12/72-07
за позовом акціонерного товариства закритого типу “Виробниче об”єднання Дніпропетровський приладобудівний завод”, м. Дніпропетровськ
до суб”єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ
про стягнення 24 011 грн. 44 коп.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2007р. АТКТ “Виробниче об”єднання Дніпропетровський приладобудівний завод” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з СПД ОСОБА_1 збитків, в зв”язку з порушенням умов договору оренди, в сумі 13 970 грн. 24 коп. та несплаченої суми заборгованості за орендоване приміщення за лютий та березень 2007р. в розмірі 10041грн. 96коп.
Позивач 24.05.2007р. зменшив розмір позовних вимог: просив стягнути з відповідача недоодержаний прибуток в розмірі 12141грн. 92коп. та заборгованості по орендній платі в розмірі 10041грн. 16коп., всього 22181грн.88коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.207р. (суддя Жукова Л.В.) в позові відмовлено повністю. Рішення мотивовано ст.33 ГПК України: позивач не довів, що відповідач самовільно зайняв площу вентиляційної камери та причетність саме відповідача до пожежі та недотримання ним правил пожежної безпеки. Суд визнав, що договір оренди між сторонами було розірвано 25.01.2007р., тому згідно ч.1 ст.207 ГПК України позовні вимоги про стягнення заборгованості по орендній платі за лютий та березень 2007р. в сумі 10041грн. 16коп. безпідставні.
Не погодившись в зазначеним рішенням суду в частині відмови у стягненні з відповідача заборгованості по орендній платі за лютий-березень в сумі 10041грн. 16коп., позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на необґрунтованість рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати частково рішення господарського суду та прийняти нове, яким стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 10041 грн.16коп.
Позивач 13.08.2007р. доповнив апеляційну скаргу тим, що він в листі НОМЕР_2 не давав згоди відповідачу на розірвання договору оренди з 25.01.2007р; висновок суду, що позивач перешкоджав вивезенню майна відповідача з орендованих приміщень -безпідставний, оскільки відповідач протягом лютого-березня 2007р. вивіз належне йому майно в інше приміщення.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що договір відповідно до п.9.1.1 договору оренди вважається розірваним, а вимога позивача про передачу приміщень у стані, що відповідає акту прийому-передачі від 01.11.2006р. є незаконною, оскільки позивач не довів, що пожежа сталася з вини відповідача. В зв”язку з тим, що позивач фактично заборонив відповідачу перебувати та знаходитись на території приміщення, він унеможливив виконання умов договору відповідачем щодо вивільнення орендованого приміщення. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Розглянувши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.06.2000р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди НОМЕР_3, згідно якого позивач передав відповідачу в платне користування приміщення, розташовані за адресою: вул.Краснозаводська, 68, виробничою площею 101 кв.м., строком на один рік (а.с.7-9, том 1)
Договір оренди неодноразово переукладався (а.с10, 11,14,17-25, том 1).
Всього в оренду відповідачу, згідно останнього договору оренди НОМЕР_3, здавалася виробнича площа 383,47 кв.м. (а.с.24, том 1)
Відповідно до п.9.1.1 а) договір розривається достроково за згодою сторін.
Згідно ч.1 ст.651 ЦК України, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.654 ЦК України розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.
З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2006р. в приміщенні для складування поролону у виробничому корпусі №1 на території ВАТ “Приладобудівельний завод”, розташованого за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Краснозаводська, 68, сталася пожежа (а.с.30-36,том 1).
Після чого, 25.12.2006р. позивач письмово звернувся до відповідача з листом про розірвання договору оренди та звільнення орендованого приміщення в місячний строк, в зв”язку з грубим порушенням відповідачем п.7.2.7 договору оренди: дотримання правил пожежної безпеки по забезпеченню збереження орендованого майна і відповідальність за таке порушення. (а.с.43, том 1)
На цей лист того ж дня відповідач повідомив позивача, що пожежа сталася не з його вини і також просив розірвати зазначений договір оренди приміщення в місячний строк - з 25.01.2007р, в зв”язку з непридатністю та відсутністю необхідності в оренді приміщення, відповідно до п.9.2 договору (а.с.44, том 1)
24.01.2007р. позивач направив відповідачу лист вих. №87-1/32, в якому він не заперечував проти розірвання договору НОМЕР_3 саме з 25.01.2007р. за умови виконання відповідачем п.7.2.12 договору: передати орендовану площу у тому стані, який відповідав акту прийому-передачі від 01.11.2006р., а також вивезти з орендованої площі виробничі відходи. Тільки після підписання сторонами акту прийому -передачі площі, договір оренди буде вважатися розірваним (а.с.45, том 1)
Пунктом 10 договору від 01.11.2006р. передбачено, що розірвання договору повинно бути письмово оформлено та орендуємі приміщення повинні бути передані орендатором та прийняті орендодавцем протягом 10-ти днів з моменту розірвання договору.
Тобто первинним фактором є розірвання договору оренди, а вторинним -передача майна.
Беручи до уваги те, що сторони повідомили один одного та дали згоду на розірвання договору оренди відповідно до вищевказаних норм, суд першої інстанції підставно визнав договір оренди розірваним з 25.01.2007р.
Пункт 7.2.12 договору НОМЕР_3 від оренди передбачає повернення орендодавцю приміщення після закінчення строку дії цього договору в первісному стані, відповідно до акту приймання-передачі. Таким чином, даний пункт повинен застосовуватись після закінчення строку договору.
Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога позивача про передачу відповідачем орендованого приміщення у стані, який відповідає стану до пожежі -безпідставна та ґрунтується виключно на припущеннях позивача, оскільки у встановленому законом порядку позивач не довів, що завдані йому збитки виникли саме з вини відповідача.
Позивач фактично погодився з цим висновком суду, оскільки рішення господарського суду в частині відмови у стягненні збитків -не оскаржувалась.
Відповідно до ч.2 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов”язання сторін припиняються.
В зв”язку з тим, що договір оренди розірваний 25.01.2007р, орендні зобов”язання між сторонами припинені, відповідач не користується орендним приміщенням, тому зобов”язання щодо сплати за орендоване приміщення за лютий та березень 2007р. у відповідача відсутні.
Та обставина, що майно відповідача знаходиться в приміщенні позивача не може бути підставою для стягнення орендної плати, так як позивач перешкоджає відповідачу вивезти майно і звільнити приміщення (про що свідчать неодноразові звернення відповідача до правоохоронних органів (а.с. 118-125, том 1)), що не заперечується і позивачем (а.с.27, 36, том.2)
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування чи зміни рішення господарського суду, оскільки вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають вимогам закону.
Керуючись ст. ст. 101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу акціонерного товариства закритого типу “Виробниче об”єднання Дніпропетровський приладобудівний завод” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2007р. у справі № 12/72-07 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2007р. у справі № 12/72-07 залишити без змін.
Головуючий суддя М.П.Неклеса
Суддя В.Г.Головко
Суддя В.В.Швець