ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2010 року                                                                                  смт. Ювілейне

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

              головуючого - судді Макарова М.О.,

                при секретарі –  Ратушній Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни,

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни .

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначила, що вона є «дитиною війни» в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і має право на пільги, передбачені цим Законом. Зокрема, посилаючись на статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Позивач також вказала, що бездіяльність Відповідача, який грубо порушив її законні права, позбавили її права отримувати щомісячну доплату до пенсії в належному розмірі, що свідчить про нехтування правами громадян з боку Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області та просив зобов’язати відповідача виплати йому підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та зобов’язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії з урахуванням його права на підвищення пенсії на 30 % за період за 2006-2009 роки..  

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначаючи, що він діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Крім того, Відповідач зазначив, що частиною третьою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. З цього Відповідач робить висновок, що зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій він не застосовується.

Крім цього представник відповідача зазначив, що жодним законом не передбачено, які органи повинні виплачувати підвищенні пенсії, за рахунок яких коштів та джерел, в якому процедурному порядку здійснювати призначення і яким чином обчислювати вказаний розмір, оскільки статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. Виходячи із зазначеного, Відповідач вважає, що він діяв в межах своїх повноважень та не порушив вимоги чинного законодавства України.

Також представник відповідача зазначив, що позивач пропустила строк звернення до адміністративного суду, у зв’язку з чим просив відмовити в задоволенні позову.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити її позов у повному обсязі.

Суд, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши подані сторонами документи та матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, Позивач є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Відповідач не заперечує того факту, що Позивач є дитиною війни.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого  цим  Кодексом або іншими законами. Для  звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше,  обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна  була  дізнатися  про  порушення  своїх  прав,  свобод  чи інтересів. А ч.4 цієї статті передбачено, якщо законом  встановлена  можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався  про  рішення  суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

В судовому засіданні було встановлено, що позивачці було призначено надбавку як дитині війни до пенсії за віком з 01 січня 2008 року,  з якою вона не погодилася та дізналася про порушення її прав у червні 2008 року, а до суду звернулася лише 26 жовтня 2009 року тобто з пропуском строку звернення до суду.

Згідно із ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Оскільки представник відповідача в судовому засіданні наполягала на тому, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, а позивачем не надано доказів того, що строк звернення нею пропущено з поважних причин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволення позову у зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 6 - 14, 94, 99, 100, 159 – 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – ,

П о с т а н о в и в :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни відмовити .

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови суду заяви про апеляційне оскарження та подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

              Суддя                                                            М.О. Макаров