ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
____________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
24.06.2010 року Справа № 18/84пн-к
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лазненко Л.Л.
суддів Медуниці О.Є.
Якушенко Р.Є.
секретар
судового засідання Михайличенко Д.В.
та за участю
представників сторін:
від кредитора: повноважні та компетентні представники до судового засідання не прибули;
від боржника: повноважні та компетентні представники до судового засідання не прибули;
розглянувши
апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 м. Старобільськ Луганської області
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 21.05.2010 року
по справі №22/29б (суддя –Ковалінас М.Ю.)
за заявою боржника фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 м. Старобільськ Луганської області
про порушення провадження у справи про банкрутство
В С Т А Н О В И В:
Банкрутство, підготовче засідання, розгляд заяви боржника –фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, про порушення провадження у справі про його банкрутство за нормами ст. ст. 7, 47- 49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Ухвалою господарського суду від 21.05.2010 було:
припинено провадження у справі № 22/29б про банкрутство боржника - фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Старобільськ Луганської області; скасовано арешт, накладений на майно фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, та мораторій на задоволення вимог кредиторів, згідно ухвали суду від 23.04.10; .
Вищеназвана ухвала господарського суду мотивована наступним:
відповідно до п.3 ст.6 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо вимоги кредитора до боржника є безспірними, становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, та не були задоволені боржником на протязі трьох місяців після встановленого для їх погашення строку. Станом на момент подання боржником заяви про порушення справи про його банкрутство - 22.04.2010 розмір мінімальної заробітної плати становив –884грн. на період з 01.04.2010 до 30.06.2010 згідно Законів України “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20.10.2009 №1646-VІ та “Про Державний бюджет України на 2010 рік ”від 27.04.10. №2154- VІ.
Не погодившись із такою ухвалою господарського суду Луганської області, фізична особа –підприємець ОСОБА_3 звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н б/д, у якій він просить дану ухвалу скасувати. Заявник апеляційної скарги вважає, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права та неповно з’ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.
Скаржник вважає, що ним надано всі відповідні документи про відсутність у нього будь якого майна, за рахунок якого можливе погашення власних кредиторських вимог, з чого, на думку фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, він має бути визнаним як банкрут.
Також скаржником, наводиться наступне ствердження: згідно до вимог Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 №15 відповідно до визначення терміну «неплатоспроможність», що міститься в абзаці 2 ст. 1 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», для порушення справи про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення сумарного розміру його заборгованості над вартістю всіх майнових активів боржника за даними бухгалтерського обліку чи фінансової звітності.
Розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 04.06.2010 для розгляду апеляційної скарги фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Луганської області від 21.05.2010 у справі №22/29б, керуючись ст. 28 Закону України "Про судоустрій України", призначено судову колегію у складі: Лазненко Л.Л. –суддя –головуючий; Медуниця О.Є. –суддя; Якушенко Р.Є. –суддя.
Ухвалою судової колегії 04.06.2010 порушено апеляційне провадження по справі, на адресу яких надіслана вказана ухвала, в якої зазначено коли і де відбудеться розгляд апеляційної скарги по справі.
У зазначеній ухвалі міститься відмітка про її надіслання усім учасникам судового процесу по справі, за їх юридичними адресами.
Боржник у судове засідання апеляційної інстанції не прибув.
Відділ державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області, Старобільська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області, Луганській обласний відділ з питань банкрутства не забезпечили участь своїх представників у засідання суду другої інстанції, про наявність поважної причини неявки не повідомили, ніяких клопотань не заявили суду відзиви на апеляційну скаргу по справі не представили.
Згідно ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, непредставлення відзиву на апеляційну скаргу не є перешкодою для перегляду ухвали місцевого господарського суду.
Судова колегія вирішила розглянути апеляційну скаргу за наявними матеріалами.
Оцінивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає бути задоволеною а оскаржена ухвала по справі скасуванню з наступних підстав.
Як досліджено судом, згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України:
Господарським судом Луганської області, ухвалою від 23.04.2010 (суддя Крвохижа Т.Г.), порушено провадження у справі №22/29б про банкрутство боржника –фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, м. Старобільськ Луганської області, за його власною заявою, згідно положень ст. ст. 7, 47-49 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на майно громадянина –підприємця ОСОБА_3, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернуто стягнення, й призначено розгляд справи у підготовчому засіданні суду на 21.05.2010.
Як вбачається із заяви боржника –фізичної особи –підприємця ОСОБА_3, б/н від 22.04.10. про порушення справи про його банкрутство ним прийнято рішення щодо припинення підприємницької діяльності, про що свідчить Запис №2 від 19.03.2010. у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців (довідка з ЄДР від 23.03.10. №5558287 державного реєстратора Старобільської райдержадміністрації), боржником зазначено про наявність у нього безспірної кредиторської заборгованості перед Старобільською МДПІ Луганської області в розмірі 198917грн. 35коп. (лист від 23.03.10. №1884/8/24-01 Старобільської МДПІ), яку він не в змозі сплатити, за браком у нього коштів та відсутністю дебіторської заборгованості й майнових активів, що підтверджено відповідними документами, які додано до його заяви.
Відповідно до п.4 ст. 11 Закону в підготовчому засіданні суду, судом оцінюються подані сторонами документи, заслуховуються пояснення сторін та розглядається обґрунтованість заперечень боржника.
Основне завдання підготовчого засідання це встановлення ознак неплатоспроможності боржника, тільки у підготовчому засіданні суд має можливість надати остаточну оцінку умовам, які спричинили порушення провадження у справі про банкрутство (ця правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 17.02.04. №02-2-24/12669, від 02.06.04. №24/471, від 19.11.03. №7/60 та інших).
Згідно п.34 постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009 справа про банкрутство порушується господарським судом за заявою боржника за наявності хоча б однієї з підстав, передбачених частиною п’ятою ст. 7, ст.ст.51,53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно загального порядку порушення справи про банкрутство обумовленого п.5 ст.7 названого Закону, боржник зобов’язаний порушити справу про банкрутство у разі неможливості виконання грошових зобов’язань у повному обсягу перед кредиторами, коли при ліквідації боржника не у зв’язку з процедурою банкрутства встановлена неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.
Згідно з інвентаризаційним актом станом на 21.04.2010 основні засоби відсутні, залишки грошових коштів на картковому рахунку складають –24, 05 грн., грошові кошти в касі –00, 00 грн. Залишок дебіторської заборгованості –00, 00 грн.
Станом на 01.04.2010 у ФОП ОСОБА_3 кредиторська заборгованість складає 198917,35 грн. в тому числі Старобільська МДПІ - 198917,35 грн.
Боржником надані докази наявності безспірного боргу, що є податковим боргом підприємця та підтверджується податковими вимогами (а.с. 4, 29,30) Старобільської міжрайонної Державної податкової інспекції від 05.04.2010 №2/16.
Станом на 01.04.2010 у підприємця ОСОБА_3 кредиторська заборгованість становить - 198917,35 грн., у тому числі Держ. податковому органу - 198917,35 грн.
Згідно з інвентаризаційним актом станом на 21.04.2010 основні засоби відсутні, грошових коштів у касі немає, а на картковому рахунку залишки грошових коштів у сумі 24грн.05 коп., загальна сума боргу перевищує наявне майно, тобто відсутнє будь яке майно, за рахунок якого можливе б було проведення погашення боргу (а.с. 13-14).
За таких обставин, встановлені по даній справі обставини свідчать про наявність підстав для порушення провадження з підстав, передбачених п.5 ст.7 та ст.ст.47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тобто боржник зобов’язаний подати заяву про банкрутство.
Судом першої інстанції не враховані приписи та вимоги п.5 ст. 7 вищевказаного закону.
Вимога суб’єкта підприємницької діяльності –ФОП ОСОБА_3 про порушення справи про банкрутство боржника заявлена обґрунтовано та правомірно та є наявні обставини і правові підстави для її задоволення судовим органом, що не було зроблено, а припинення провадження у справі №22/29б зроблено без врахування вимоги діючого законодавства України.
Відповідно до п.1 ст.51 Господарського процесуального кодексу України підприємницька діяльність припиняється з власної ініціативи підприємця.
Підприємництво –це самостійна ініціатива (ст. 42 Господарського процесуального кодексу України.)
Прийнявши самостійне рішення про припинення підприємницької діяльності, суб’єкт підприємницької діяльності повинен розрахуватися з кредиторами.
За наявності обставин, передбачених п.5 ст.7 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», погашення боргу має здійснюватися через судову процедуру банкрутства.
Зазначена норма є імперативною.
За таких обставин, апеляційна скарга задовольняється судовою колегією: оскаржена по справі ухвала –скасовується, а згідно ст. 106 Господарського процесуального кодексу України дана справа має бути переданою на розгляд місцевого господарського суду. Сплачене боржником мито при подачі апеляційної скарги за квитанцією №141 від 31.05.2010 у сумі 42, 50 грн. повертається із Державного бюджету України, підприємцю ОСОБА_3, оскільки при оскарженні ухвали Державне мито не сплачується.
Керуючись ст.ст. 85, 99, 101, п.2 ст.103, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 м. Старобільськ Луганської області на ухвалу господарського суду Луганської області від 21.05.2010 у справі № 22/29б задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 21.05.2010 по справі № 22/29б (суддя – Ковалінас М.Ю.) скасувати.
3. Справу № 22/29б передати на розгляд господарському суду Луганської області.
4. Повернути з Державного бюджету України ФОП ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) у сумі 42, 50 грн. як помилково сплачене.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Луганський апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошено в судовому засіданні.
Головуючий суддя Л.Л. Лазненко
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя Р.Є. Якушенко