Справа № 2 – 749/10                                                                                                                             2010 рік

                                          Р І Ш Е Н Н Я

                                                       І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

23 червня  2010 року                                           Тульчинський районний суд

                     Вінницької області

                В складі: головуючого судді                        Робак С.О.

                                при секретарі                                 Підлубній Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на землю,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання правочину дійсним та визнання права власності на землю, мотивуючи свої вимоги тим, що  ОСОБА_3 на підставі рішення 17 сесії 3 скликання Суворівської сільської ради від 29 грудня 200року було передано у приватну власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,39 га, розташовану на території Суворівської сільської ради, та видано державний акт на право приватної власності на землю ІУ-ВН №046084 від 30 грудня 2001 року.  30 червня 2005 року ОСОБА_3 набув громадянства Російської Федерації. В 2006 році вони звернулися в нотаріальну контору з метою укладення договору відчуження земельної ділянки, яка належала ОСОБА_3 Однак, так як він був громадянином іншої держави,  у нього був відсутній ідентифікаційний код, в зв’язку з чим укласти будь-який договір та посвідчити нотаріально вони не змогли. Між собою домовитися, що як тільки стане можливим посвідчити договір відчуження земельної ділянки, вони укладуть договір між собою і ОСОБА_3 надасть доручення своїй матері ОСОБА_2 розпорядитися його земельною ділянкою. 10 травня 2007 року позивач і ОСОБА_3 знову звернулися до нотаріальної контори  з метою укладення договору купівлі-продажу  земельної ділянки, що належала йому, але по тій самій причині нотаріально посвідчити їх договір вони не змогли, тому 16 травня 2007 року ОСОБА_3  надав доручення своїй матері ОСОБА_2 на право відчужити земельну ділянку.

           02 червня 2007 року позивач передала ОСОБА_2 яка діяла від імені ОСОБА_3 1000 гривень за вказану земельну ділянку,про що вона написала письмову розписку, а їй надала державний акт на право приватної власності  на землю ІУ-ВН №406084 від 30 грудня 2001 року, виданий Суворівською сільською радою ОСОБА_3. Таким чином, всі істотні умови договору між ними було узгоджено і укладено договір в письмовій формі. Для посвідчення укладеної між ними  угоди вони звернулися в нотаріальну контору зх. Метою укладення договору відчуження земельної ділянки, але вияснилось, що термін довіреності, яку надав ОСОБА_3, закінчився, тому ОСОБА_3 надав нову довіреність і фони знову звернулись до нотаріальної контори. Але в оформленні  договору купівлі-продажу їм було відмовлено по тій причині, що відчуження земельних ділянок іноземцями  проводиться на протязі одного року. Тому позивач вимушена звернутися до суду. Просить  визнати договір від 02 червня 2007 року про продажу їй ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_3, земельної ділянки сільськогосподарського призначення: площею 2,39 га., розташованої на території Суворівської сільської ради дійсним, визнати право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,39 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського , розташовану на території Суворівської сільської ради

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1  свої позовні вимоги підтримала, посилаючись на викладені обставини і просить їх задовольнити.    

Відповідач позов визнала. Проти задоволення позову не заперечує.

Заслухавши сторони,  суд вважає, що в зв'язку з визнанням  відповідачем позову, відповідно до  ч. 4 ст. 130, ст.174 ЦПК України є підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, оскільки  вимоги  позивача є  законними та достатньо вмотивованими і ґрунтуються на наявних у справі доказах, а визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує  права, свободи  чи  інтереси  інших  осіб.

В судовому засіданні встановлено, що згідно  копії державного акту на право приватної власності на землю ІV-ВН №046084  (а.с.9) ОСОБА_3 належить  земельна ділянка площею для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,39 га, розташована  на території суворівської сільської ради.  

С торони обговорили всі істотні умови і між ними було досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору купівлі-продажу і такий договір між ними було фактично укладено. Позивач передала відповідачу гроші за земельну ділянку  в розмірі 1000 гривень, а відповідач надала державний акт на право приватної власності на землю ІУ-АМ №046084. Даний факт підтверджується розпискою  від 02 червня 2007  року (а.с.8).

Як свідчать копії довіреностей  (а.с.10,11) ОСОБА_3 надає право ОСОБА_2 представляти його інтереси і отримувати необхідні документи.

         Відповідно довідки №375/1 від 25 травня 2010 року посвідчити  договір купівлі-продажу земельної ділянки від імені ОСОБА_3 на ім’я громадянки ОСОБА_2 не має можливості у зв’язку з тим, що договір купівлі-продажу земельної ділянки . що належить громадянам іноземних держав, відчужуються протягом одного року з дня отримання державного акту.  

Відповідно до вимог ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов, що і було зроблено сторонами по справі.

    На підставі ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

    В даному випадку одним із видів правочину є договір купівлі-продажу і набуття права власності за даним договором настає з моменту вступу рішення в законну силу.

На підставі викладеного, керуючись ч.2. ст.220, ст.328, ч.3 ст.334, 638, 655, 656 ЦК України, ст.4, 15, ч.4 ст.130, ст.174, ст.213-215 ЦПК України,  суд, -                                                                

                                                                 В И Р І Ш И В :            

Позов задовольнити.                                                          

            Визнати договір від 02 червня 2007 року про продажу ОСОБА_1, ОСОБА_2, яка діяла від імені ОСОБА_3, земельної ділянки сільськогосподарського призначення: площею 2,39 га,розташованої на території Суворівської сільської ради відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ІУ-ВН №046084, виданого 30 грудня 2001 року Суворівською сільською радою, призначеної для ведення сільськогосподарського виробництва  - дійсним.

              Визнати за ОСОБА_1  право власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,39 га призначену  для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території суворівської сільської ради відповідно до державного акту на право приватної власності на землю ІУ-ВН №046084, виданого 30 грудня 2001 року Суворівською сільською радою на підставі рішення 17 сесії 3 скликання Суворівської сільської ради від 29 грудня 2001 року.

            Зобов’язати Тульчинський районний відділ земельних ресурсів провести перереєстрацію земельної ділянки.

Рішення суду може  бути оскаржене протягом десяти днів з  дня  його проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги до апеляційного суду Вінницької області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.  

           Суддя: