2-1286.10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., при секретарі Данковській С.В.,за участю адвоката ОСОБА_1,розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Відкритого акціонерного товариства «Запорізький рибокомбінат»(далі ВАТ» Запорізький рибокомбінат»), ОСОБА_4, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Металург»(далі СК «Металург»),третя особа ОСОБА_5, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2010 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, уточненим в процесі розгляду справи, в якому зазначає, що на праві власності їй належить автомобіль «Форд Сієра» р.н.НОМЕР_1,яким переважно користується її батько ОСОБА_5

21.10.2009 р. приблизно о 8 годині ранку в районі вул. Копьонкіна та вул.8 Березня в м. Запоріжжі сталася ДТП за участю автомобіля «Форд Сієра» р.н.НОМЕР_1, що належить позивачці і знаходився під керуванням її батька ОСОБА_5, та автомобіля «РИБА» АЦ 48 д.н. НОМЕР_3 під керуванням відповідача ОСОБА_3, внаслідок якої автомобіль позивачки отримав технічні пошкодження капоту, переднього правого крила, бамперу.

Постановою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 16.11.2009 р.ОСОБА_3 визнаний  винним у ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності.

Посилаючись на те, що за висновком експерта-автотоварознавця від 20.11.2009 р. розмір матеріальної шкоди ,завданої їй як власнику пошкодженого в ДТП автомобіля «Форд Сієра» р.н.НОМЕР_1, визначений в сумі 7434 гр.54 коп., витрати на оплату послуг експерта складають 300 гр., відповідач ОСОБА_3 відмовився добровільно відшкодувати заподіяну шкоду, також позивачка внаслідок пошкодження автомобіля була позбавлена можливості користуватись ним і зазнала моральної шкоди, яку оцінила в 1000 гр., позивачка просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_3 завдану з його вини матеріальну шкоду у розмірі 7434 гр.54 коп., витрати на оплату послуг експерта 300 гр., відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 гр., судових витрат 120 гр. та 75 гр.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_5 в її інтересах і як третя особа підтримав позовні вимоги своєї довірительки та пояснив, що 21.10.2009 р. відповідачем ОСОБА_3 під час керування автомобілем «РИБА» АЦ 48 д.н. НОМЕР_3 в районі вул.Копьонкіна та вул.8 березня в м.Запоріжжі були порушені вимоги Правил дорожнього руху України , з його вини сталася ДТП, в якій був технічно пошкоджений належний позивачці на праві власності автомобіль «Форд Сієра» р.н.НОМЕР_1, яким ОСОБА_5 керує як особа з відповідним правом, внесена в свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Після ДТП автомобіль «Форд Сієра» р.н.НОМЕР_1 був оглянутий експертом-автотоварознавцем, на огляд відповідач ОСОБА_3 або його представник не прибули, викликались телеграмою. Висновком від 20.11.2009 р. був визначений розмір матеріальної шкоди, завданої власнику пошкодженого в ДТП автомобіля «Форд Сієра» р.н.НОМЕР_1, в сумі 7434 гр.54 коп., витрати на оплату послуг експерта були оплачені в сумі 300 гр. Відповідач ОСОБА_3як винний у ДТП шкоду не відшкодував. Просив суд з урахуванням наданих доказів задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що  21.10.2009 р.він на підставі подорожнього листа дійсно керував автомобілем «РИБА» АЦ 48 д.н. НОМЕР_3,цей автомобіль був йому наданий для перевезення риби і подальшого її продажу на вул.8 березня в м.Запоріжжі приватним підприємцем ОСОБА_4 за усною домовленістю, чи укладався між ними трудовий договір, не пам*ятає. Приблизно о 8 годині ранку, знаходячись на проїжджій частині вул. Копьонкіна та вул.8 березня в м.Запоріжжі він здійснював маневр для паркування автомобіля в зручному для організації торгівлі рибою  місці, при цьому ОСОБА_5на автомобілі «Форд Сієра» р.н.НОМЕР_1 з великою швидкістю виїхав на проїжджу частину і саме з його вини сталася ДТП. Крім того, на його погляд з урахуванням габаритних розмірів автомобілів, що зіткнулися, автомобіль позивачки не міг отримати в ДТП пошкодження переднього правого крила та бамперу, а капот мав лише подряпину, таким чином вважає суму матеріальної шкоди, визначеної експертом, завищеною. Також вважає, що оскільки він не є власником автомобіля, на якому скоєно ДТП, вимоги про відшкодування шкоди заявлені до нього як до неналежного відповідача.

Представник відповідача ОСОБА_3адвокат ОСОБА_1 просила в позові до її довірителя відмовити з огляду на викладене вище.

Судом до участі в справі в якості співвідповідача залучено ВАТ «Запорізький рибокомбінат»,представник якого проти позову заперечував з посиланням на те, що на час ДТП  ВАТ «Запорізький рибокомбінат» не було власником джерела підвищеної небезпеки, на якому відповідач ОСОБА_3скоїв ДТП, автомобіль за біржовою угодою від 18.09.2009 р.був проданий приватному підприємцю ОСОБА_4,водій ОСОБА_3І.в трудових відносинах з ВАТ «Запорізький рибокомбінат» не перебував, тому ВАТ «Запорізький рибокомбінат» не несе відповідальність за шкоду, завдану позивачці. Також звернув увагу, що на підставі договору обов*язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.09.2009 р. СК «Металург» страховим полісом було забезпечено транспортний засіб типу С2 «ГАЗ 53» р.н.НОМЕР_2,на якому було скоєно ДТП,з терміном дії до 24.03.2010 р. Оскільки ДТП сталася в період дії договору страхування, відшкодування шкоди має проводитись страховиком СК «Металург».

Відповідач ОСОБА_4.в процесі розгляду справи проти позову заперечувала і вважала, що  відшкодувати завдану позивачці внаслідок ДТП шкоди зобов*язана СК «Металург»,оскільки ДТП сталася в період дії договору страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів і цим полісом був забезпечений транспортний засіб, на якому скоєно ДТП.

Представник відповідача СК «Металург » в судове засідання не з’явився з невідомої суду причини, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. На підставі ст. 169 ЦПК України справу розглянуто без участі відповідача СК «Металург».

Всебічно вивчивши обставини справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши експерта,дослідивши надані письмові докази в сукупності, суд вважає, що позов заявлений обґрунтовано, підлягає частковому задоволенню на підстави встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить автомобіль «Форд Сієра» р.н.НОМЕР_1 1988 рік випуску, про що надана копія свідоцтва по реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 29.03.2000 р., з правом керування цим автомобілем ОСОБА_5

21.10.2009 року о 08 годині на вул. Копьонкіна біля буд.3 по вул.8 березня в м. Запоріжжя сталася ДТП за участю автомобіля «Форд Сієра» р.н.НОМЕР_1 який належить позивачці ОСОБА_2.і знаходився під керуванням ОСОБА_5, та автомобіля « ГАЗ 5312» АЦПТ 2.8(НОМЕР_3»РИБА»),яким керував відповідач ОСОБА_3,що підтверджено довідкою ДАІ.

Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16.11.2009 року відповідач ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 21.10.2009 р.о 08-00 год.керуючи автомобілем АЦ р.н.НОМЕР_3 по вул.Копьонкіна в м.Запоріжжі при русі заднім ходом не впевнився в безпеці,внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Форд» р.н.НОМЕР_1 водій ОСОБА_5,внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено.

Вказаною постановою відповідач ОСОБА_3притягнутий до адміністративної відповідальності по ст.124 КпАП України з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 340 гр., як пояснив відповідач ОСОБА_3І.в суді, штраф ним оплачений.

На час розгляду справи постанова відповідачем ОСОБА_3 не оскаржувалась ,набула законної сили 27.11.2009 р. та відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України є обов’язковою для суду, що розглядає справу про цивільно – правові наслідки дій особи, стосовно якої її ухвалено, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Не заслуговують на увагу твердження відповідача ОСОБА_3про наявність вини ОСОБА_5І.у даному ДТП, оскільки в обґрунтування своїх доводів про це відповідач ОСОБА_3 не надав жодних доказів, як і не спростував доказів про його вину в ДТП, наданих позивачкою.

На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що саме дії відповідача ОСОБА_3, які не відповідали вимогам Правил дорожнього руху України, знаходяться в причинному зв*язку з вищезазначеною ДТП і шкода позивачці завдана з його вини.

Як передбачено ст.1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода,заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, на відповідній правовій підставі володіючою транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як передбачено ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Як роз*янив Пленум Верховного Суду України в п. 4 Постанови № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»(із змінами),під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Судом встановлено, що автомобіль « ГАЗ 5312» АЦПТ 2.8(НОМЕР_3»РИБА») на час ДТП 21.10.2009 р.на підставі біржової угоди купівлі-продажу транспортного засобу № 940660 від 18.09.2009 р.належав на праві власності відповідачці ОСОБА_4, знаходився у її володінні та користуванні як приватного підприємця, що підтверджено копією біржової угоди, поясненнями представника ВАТ «Запорізький рибокомбінат» та відповідачки ОСОБА_4

На час укладання вказаної угоди автомобіль « ГАЗ 5312» АЦПТ 2.8(НОМЕР_3»РИБА») був знятий ВАТ «Запорізький рибокомбінат» з реєстраційного обліку в органах ДАІ ,у зв*язку з відсутністю у МРЕВ ДАІ техталонів нового зразка співробітниками ДАІ було зроблено запис у техталоні, що вказаний автомобіль належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4,про що надана інформація ВАТ «Запорізький рибокомбінат» та Запорізького ВРЕР № 2 УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області.

Відповідач ОСОБА_3 в трудових відносинах з ВАТ «Запорізький рибокомбінат»  не перебував,21.10.2009 р.здійснював маршрут на підставі подорожнього листа ,виданого ОСОБА_4, що підтверджено як його поясненнями,так і поясненнями ОСОБА_4

Таким чином, відповідачі ОСОБА_3та ВАТ «Запорізький рибокомбінат»  є неналежними відповідачами по справі, оскільки на момент скоєння ДТП 21.10.2009 р.право володіння джерелом підвищеної небезпеки автомобілем « ГАЗ 5312» АЦПТ 2.8(НОМЕР_3»РИБА»)було передане ВАТ «Запорізький рибокомбінат» на належній правовій підставі за договором купівлі-продажу відповідачці ОСОБА_4,з якою відповідач ОСОБА_3перебував у трудових відносинах, з цих підстав відповідачка ОСОБА_4несе відповідальність за заподіяну джерелом підвищеної небезпеки з вини ОСОБА_3матеріальну шкоду.

При визначені розміру відшкодування завданої позивачці внаслідок ДТП шкоди суд виходить з наступного.

Частиною 3 ст.22 ЦК України визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Позивачкою на підтвердження розміру завданої їй неправомірними діями відповідача ОСОБА_3шкоди суду надано висновок спеціаліста № 1866 від 20.11.2009 р.автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріальної шкоди колесного транспортного засобу  «Форд Сієра» р.н.НОМЕР_1 з ремонтними калькуляціями та фототаблицею, відповідно до якого розмір матеріальної шкоди, завданої власнику колесного транспортного засобу  «Форд Сієра» р.н.НОМЕР_1 становить 7434 гр.54 коп.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України ,до основних засад судочинства віднесено змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Про необхідність урахування зазначених конституційних положень судам роз*яснено в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про підготовку цивільних справ до судового розгляду».

Зазначені вище документи про визначення розміру матеріальної шкоди від ДТП є письмовими доказами, що відповідають положенням ст.57 ЦПК України.

Експерт Шахов О.В.в судовому засіданні пояснив, що при визначені розміру матеріальної шкоди, заподіяної власнику колесного транспортного засобу  «Форд Сієра» р.н.НОМЕР_1 внаслідок ДТП 21.10.2009 р. на підставі діючих нормативних актів ним були враховані строк експлуатації автомобіля, його ринкова вартість до ДТП, коефіцієнт фізичного зносу деталей, відповідною формулою обчислена матеріальна шкода в розмірі 7434 гр.54 коп. ремонтною калькуляцією визначені обсяг робіт на ремонт автомобіля на їх вартість, деталі, які підлягають заміні(бампер передній, капот двигуна, крило праве переднє)та їх вартість.

Відповідно до ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об*єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо ,а також достатність і взаємний зв*язок доказів в їх сукупності.

Частиною 3 ст.10 ЦПК України обов*язок доведення обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, покладено на сторони.

Проте відповідачами та їх представниками на підтвердження своїх заперечень і у спростування наданих позивачкою доказів про визначення розміру матеріальної шкоди від ДТП, жодного доказу суду не надано.

За таких обставин суд виходить з того, що позивач довела свої вимоги в частині розміру матеріальної шкоди в зв*язку з пошкодженням автомобіля «Форд Сієра» р.н.НОМЕР_1 внаслідок ДТП 21.10.2009 р.

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суд виходить з наступного.

Ст.1167 ЦК України передбачає можливість відшкодування моральної шкоди фізичній особі ,яка завдана їй неправомірними діями, особою, яка її заподіяла.

Відповідно до ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у стражданнях, які фізична особа потерпіла в зв’язку з знищенням або пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Як роз*яснив Пленум Верховного Суду України в п.5 постанови від 31.03.1995 р.№ 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової)шкоди»(із змінами),відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов*язковому з*ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової)шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв*язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з*ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обстави чи якими діями (бездіяльністю)вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Заявивши вимоги про відшкодування моральної шкоди в сумі 1000 гр.позивачка в позовній заяві обґрунтувала її заподіянням  внаслідок ДТП моральних страждань через пошкодження її автомобіля, немоливість ним користуватись, не підтвердивши ці обставини жодними доказами.

Проте, як з*ясував суд з пояснень її ж представника, автомобілем практично постійно користується не позивачка, а він, під час ДТП  позивачка в автомобілі не перебувала і особисто не постраждала. Пошкоджені в ДТП деталі до теперішнього часу встановлені на автомобілі ,що не перешкоджає його використанню за призначенням.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки позивачка лише формально послалася в позовній заяви на наявність моральної шкоди, не виконавши вимоги процесуального закону про необхідність підтвердження своїх вимог доказами.

При вирішенні питання про особу, з якої необхідно стягнути матеріальну шкоду, завдану позивачці внаслідок ДТП, суд виходить з наступного.

Як передбачено ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про страхування» факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Як встановлено з матеріалів справи, а саме наданої копії страхового полісу № ВВ 2899067, власником джерела підвищеної небезпеки – автомобіля НОМЕР_2, було застраховано цивільну відповідальність у відповідача – СК «Металург», термін дії полісу охоплює період, у якому відбулося ДТП.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого.

Як вбачається зі змісту ст. 22 вказаного закону, під час настання страхового випадку страховик відповідно до встановлених лімітів відшкодовує у встановленому порядку оцінену шкоду, завдану в результаті ДТП здоров’ю та майну третьої особи.

На час розгляду справи СК «Металург» не надала доказів про відшкодування позивачці матеріальної шкоди, завданої в ДТП внаслідок експлуатації забезпеченого страховим полісом транспортного засобу .

З урахуванням викладеного матеріальна шкода в розмірі 7434 гр.54 коп., витрати по оплаті послуг експерта 300 гр. підлягають стягненню з страховика СК «Металург».

Як передбачено п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року ,постановлюючи рішення про стягнення на користь потерпілого відшкодування вартості майна, що не може використовуватись за призначенням, але має певну цінність, суд одночасно повинен обговорити питання про передачу цього майна після відшкодування збитків особі, відповідальній за шкоду.

З урахуванням того, що пошкоджені в ДТП деталі мають певну матеріальну цінність, після повного відшкодування матеріальної шкоди СК «Металург » на користь ОСОБА_2, позивачка має передати деталі СК «Металург », що підлягають заміні при ремонті автомобіля , а саме бампер передній, капот двигуна, крило переднє праве, як це визначено в ремонтній калькуляції.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України на користь позивача з СК «Металург» підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору 75 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 гр., які підтверджені квитанціями.

На підставі ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1172, 1187,1192 ЦК України, ст. 3, 10, 11, 57, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 9, 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 16, 18 Закону України «Про страхування», суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Металург» на користь ОСОБА_2 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 7434 гр. 54 коп., витрати по оплаті послуг експерта 300 гр.,   витрати по оплаті судового збору 75 гр. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 гр., а всього стягнути 7929 гр.54 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Після повного відшкодування збитків ОСОБА_2  СК «Металург » передати СК «Металург » бампер передній, капот двигуна, крило переднє праве автомобіля « Форд Сієра», які зберігаються у ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційну скаргу не буде подано у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                 Ю.А.Галущенко