ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Адміністративна справа № 2-а-1518/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О. М.
при секретарі с/з Костюк У. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 089622 від 11 лютого 2010 року. Посилаючись на те, що інспектором ДПС ВДАІ Гулушка А. Й. при винесенні вказаної постанови не взято до уваги те, що ділянка дороги Доманово-Ковель-Чернівці, якою він рухався була вкрита снігом, дорожньої розмітки не було видно, і визначити якою смугою рухався його транспортний засіб було не можливо. Крім того зазначив, що права смуга мала численні вибоїни та напливи, була взагалі не придатною для експлуатації. Саме тому, щоб не пошкодити свій транспортний засіб, він рухався ближче до лівого краю проїзної частини. В цей момент був зупинений інспектором ВДАІ, якому були надані пояснення з приводу вимушеної зупинки, однак вони залишилися поза увагою. Позивач вказав, що постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена 11.02.2010 р., однак, всупереч вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення надіслана позивачу з порушенням 3-денного строку, тому вважає, що дані обставини порушують його право на захист – ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень та оскарження постанови в 10-денний строк з дня її винесення, тому є достатніми підставами для скасування вказаної постанови.
Позивач у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 089622 від 11.02.2010 р. та поновити пропущений строк на оскарження постанови.
Представник відповідача УДАІ УМВС України в Тернопільській області в судовому засіданні позов не визнав, стверджуючи, що станом на 11.02.2010 р. автомобільна дорога М-19 Доманове-Ковель-Чернівці-Тереблече утримувалась в належному стані та постійно очищувалася від снігового покриття, просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин:
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серія ВО 097356 від 11.02.2010 р., ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Део - Ланос» державний номерний знак НОМЕР_1, на а/д Доманово-Ковель-Чернівці, на дорозі, яка має дві смуги в одному напрямку, рухався в лівій смузі, коли права була вільною, чим порушив вимоги п. 11.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Постановою в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 089622 від 11 лютого 2010 року, ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425.00 гривень.
Відповідно до п. 11.5 ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р., на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом в населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення правил розташування транспортних засобів на проїзній частині тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Ст. 280 КУпАП, зобов’язує орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, з’ясувати: ч и було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Позивач у судовому засіданні стверджував, що рухаючись ділянкою дороги Доманово-Ковель-Чернівці, була вкрита снігом, дорожньої розмітки не було видно, і визначити якою смугою рухався його транспортний засіб було не можливо. Крім того зазначив, що права смуга мала численні вибоїни та напливи, була взагалі не придатною для експлуатації. Саме тому, щоб не пошкодити свій транспортний засіб, він рухався ближче до лівого краю проїзної частини.
Відповідно до п. 2.3 б), д) ПДР України, затверджених постановою КМУ України № 1306 від 10.10.2001 р. зі змінами внесеними Постановою КМУ №876 від 01.10.2008 р. для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися керуванням цим засобом у дорозі. Також не створювати своїми діями загрози безпеці для дорожнього руху.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту», а також про адміністративні правопорушення на транспорті із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму ВСУ № 18 від 19 грудня 2008 року визначено неприпустимість ігнорування прав осіб, яких притягають до адміністративної відповідальності, потерпілих, їх законних представників та захисників.
Зокрема, постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. ст. 283, 284 КУпАП і містити докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
У постанові в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 089622 від 11 лютого 2010 року, не спростовані іншими доказами пояснення ОСОБА_4 зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серія ВО 097356 від 11.02.2010 р., всупереч вимог ст. 280 КУпАП не зроблено висновку про винність ОСОБА_2 та при накладенні на нього адміністративного стягнення всупереч вимог вказаної статті та ст. 33 КУпАП не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують відповідно до ст.34 КУпАП і обтяжують відповідно до ст.35 КУпАП відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Згідно ст.62 Конституції України вина особа, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 289 КУпАП та зважаючи на те, що відповідачем постанову винесено 11.02.2010 р., а позивач в строк не звернувся до суду у зв’язку з перебуванням у відрядженні, тому є достатньо підстав вважати, що ним порушено строк звернення до суду із поважних причин і його слід поновити.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки підтвердженні матеріалами справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, беручи до уваги те, що відповідачем не представлено достатньо належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, в той час, коли відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову та в постанові не наведено мотивів відхилення заперечень позивача щодо факту вчинення правопорушення, а тому суд вважає, що слід визнати протиправною і скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 089622 від 11 лютого 2010 року.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 70, 71, 72, 128, 159-163, 167, 185, 186 КАС України, ст. ст. 33, 122, 254, 258, 280, 283, 284, 288, 289 КУпАП, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Поновити пропущений позивачем ОСОБА_2 строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 089622 від 11 лютого 2010 року
Позов ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 089622 від 11 лютого 2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи адміністративним судом апеляційної інстанції.
Заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду і подання після заяви про апеляційне оскарження протягом двадцяти днів апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий – суддя Вийванко О. М.