Судове рішення #9873871

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адміністративна справа № 2-а-1519/2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

18 березня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

           головуючого - судді                   Вийванко О. М.

             при секретарі с/з                               Костюк У. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду, в місті Тернополі, адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

                         

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 077350 від 14.02.2010 р. Посилаючись на те, що інспектор ОВ ДПС ОДДЗ ДАІ м. Чортків Кикуш П. Л. при винесенні вказаної постанови не взято до уваги те, що він рухався в м. Теребовлі по вул. Кн. Василька, Тернопільської області,  і під’їжджаючи до регулюваного перехрестя він побачив за два – три метра, що зелений сигнал світлофора переключився на жовтий, з метою уникнення різкого гальмування транспортного засобу він відповідно до п. 8.11 ПДР України, продовжив рух.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 077350 від 14.02.2010 р.  

Представник відповідача   Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області Логовський О. С.  у судовому засідання заперечив проти скасування постанову по справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 077350 від 14.02.2010 р. посилаючись на те, що ОСОБА_2 під’їжджаючи до перехрестя замітив про зміну сигналів світлофора і був зобов’язаний зупинитися, оскільки він працює на маршрутному транспортному засобу і перевозить людей і змушений в будь – який момент здійснити зупинку транспортного засобу у разі виникнення загрози для пасажирів, а він проїхав на жовтий сигнал світлофора чим  створив не безпеку для пасажирів та іншим учасникам дорожнього руху.          

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволені позову слід відмовити виходячи з встановлених у судовому засіданні наступних обставин:

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серія ВО 088156 від 14.02.2010 р., ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки «Богдан», державний номерний знак НОМЕР_1, по маршруту «Романівка-Тернопіль» здійснив рух транспортного засобу на жовтий сигнал світлофора, що забороняє рух і попереджує про наступну зміну сигналів, чим порушив вимогу п. 8.7.3 (г) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 077350 від 14 лютого 2010 року, ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді  штрафу в розмірі 425,00 гривень.

Відповідно до пункту 8.7.3 (г) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., жовтий забороняє рух і попереджує про наступну зміну сигналів.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, проїзд на заборонений сигнал світлофора тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.  

Статтею 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь – які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністативного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Доказом вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є протокол про адміністративне правопорушення серія ВО №088156 від 14.02.2010 р., показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7. На підставі вказаних доказів інспектор ОР ДПС ДАІ ОДДЗ м. Чорткова Кикуш П. Л. виніс постанову серія ВО №077350 від 14.02.2010 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.      

Статтею 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, якою визначено підстави для звільнення від доказування.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 288 УпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

З пояснень наданих позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні слідує, що він замітивши за два – три метри, що сигнал світлофора переключився на жовтий сигнал, з метою уникнення різкого гальмування транспортного засобу він продовжив рух.

    Пунктом 8.11 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу  або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 8.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп лінія) (додаток 2), дорожнім знаком 5.62 «Місце зупинки» (додаток 1), якщо їх немає – не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках – перед перехрещуванню проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.  

    Посилання позивача на неможливість зупинення транспортного засобу у місці, передбаченому пунктом 8.10 ПДР України, не вдаючись до екстреного гальмування суд оцінює критично, оскільки позивач працює на маршрутному транспортному засобі по маршруту «Романівка – Тернопіль» і зобов’язаний здійснювати безпечне перевезення пасажирів та багажу.

    Пунктом 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; повідомляти дорожньо-експлуатаційним організаціям або Державтоінспекції про виявлені факти створення перешкод для дорожнього руху.

    Згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р., під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух або безпечно керувати ним.

    Пунктом 145  Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18.02.1997 р., вживати заходів до забезпечення безпечної, зручної поїздки пасажирів і зберігання та/або доставки багажу, згідно з договором перевезення і розкладом руху; виконувати вимоги цих Правил, Правил дорожнього руху та правил технічної експлуатації транспортних засобів та виконувати інші обов’язки.

    Таким чином ОСОБА_2 при в’їзді у населений пункт м. Теребовля Тернопільської області зобов’язаний був вибрати безпечну швидкість руху в конкретних умовах, щоб мати змогу контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом, та у разі зміни дорожньої обстановки зупинити транспортний засіб. Вимоги вищевказаних вимог правил дорожнього руху, ОСОБА_2 проігнорував і замітивши про зміну сигналу світлофора на заборонений жовтий сигнал він зобов’язаний був зупинитися та не створювати не безпечні умови для дорожнього руху та пасажирів.

    За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, спростовані відповідачем та такими, що не підлягають до задоволення. Будь-яких інших доказів в доведеність протилежного сторонами не подано та судом не здобуто.  У зв’язку з цим, слід у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення  слід відмовити, а постанову в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 077350 від 14 лютого 2010 року, залишити без зміни.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 6, 7, 99, 100, 159-163, 167, 185, 186  КАС України, ст. ст. 33, 122, 251, 258, 280, 283, 284, 288, 289  КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову ОСОБА_2  до Управління державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовити, а п останову в справі про адміністративне правопорушення серія ВО № 077350 від 14 лютого 2010 року,  залишити без зміни.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи адміністративним судом апеляційної інстанції.

 Заяву про апеляційне оскарження чи апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти  днів з дня проголошення постанови суду і подання після заяви про апеляційне оскарження протягом двадцяти днів апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.


   
Головуючий – суддя                     Вийванко О. М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація