ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "07" серпня 2007 р.                                                                                         Справа №  14/207

Колегія суддів господарського суду Рівненської області в складі суддів  Марач В.В. (головуючий), Коломис В.В., Тимошенко О.М.

за участю  секретаря судового засідання  помічника судді Катеринчика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.рівне справу

За позовом   Зовнішньоекономічна асоціація Торговий дім "Валютінторг"   

до відповідача  Державний Комітет статистики України

про   визнання неправомірною бездіяльність відповідача та зобов"язання відповідача надання обгрунтованої відповіді на письмове звернення позивача

від позивача    –президент ЗЕА ТД "Валютінторг" Рибак В.В.(довіреність у справі);

від відповідача–Воробйова О.В. (довіреність у справі)

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства  України  роз’яснені.

ВСТАНОВИЛА:  Зовнішньоекономічна асоціація Торговий дім "Валютінторг" звернулася вгосподарський суд з адміністратиним позовом до Державного Комітету статистики України в якому просить  визнати бездіяльність Відповідача по наданню обгрунтованої відповіді на Заяву №15 від 12.03.2007р. неправомірною та зобов'язати Держкомстат України у встановлений строк надати Позивачу повну правдиву і обгрунтовану відповідь на всі питання викладені в письмовій заяві Позивача №15 від 12.03.2007 року.

Під час розгляду справи позивач подав доповнення до позовної заяви в якому просить доповнити пунктом 3 вимоги позовної заяви позивача №26 від 07.05.2007р. слідуючим текстом: Пункт 3 : Визнати завідома навмисним обманом і неправдивою відомість   внесену   Відповідачем   до    офіційного    документа   - Заперечення на адресу суду №18-03/306 від 22.06.2007р. по справі №14/207,  що  Договір   №1-СД від   11.01.1994р.  укладений між сторонами   договору   начебто   не   був   погоджений   Мінстатом України,  як органом уповноваженим управляти майном. 

Своївимоги позивач обгрунтовує наступним.

Позивач враховуючи інвестування своїх грошових та майнових активів в будівництво виробничого корпусу "Облстату" за адресою м.Рівне, вул.Короленка,7 з 1994р. по 2000р. своїм зверненням Заявою №15 від 12.03.2007р. в порядку ст.40 Конституції України звернувся до Відповідача, суб"єкта владних повноважень, з проханням дати обгрунтовану відповідь і надіслати її письмово Позивачу. А саме:

1) Чи будівництво виробничого корпусу (пускового комплексу) Рівненського "Облстату" по вул.Короленка,7 в м.Рівне з 1994 по 2000 роки здійснювалось і фінансувалось за рахунок централізованих капітальних вкладень, що виділялись із державного бюджету України ?

2) Які саме суми коштів внесено Відповідачем в будівництво виробничого корпусу Рівненського "Облстату" за рахунок централізованих капітальних вкладень, що виділялись із Державного бюджету України окремо в 1994 - 2000 роках?.

Однак, стверджує позивач, відповідач ухиляється від свого обов'язку і в своєму листі №18-14/117 від 16.04.2007р., як суб"єкт владних повноважень проявив бездіяльність і обгрунтованої відповіді на конкретні запитання викладені в заяві позивача №15 від 12.03.2007 р. заявнику не надав. Позивач заявляє, що вказаною вище бездіяльністю Відповідач порушив свій конституційний обов'язок дати обгрунтовану відповідь і порушив конституційне право Позивача отримати повну і обгрунтовану відповідь на своє конкретне звернення до суб"єкта владних повноважень відповідно до ст.40 Конституції України.                   

Рішення судів по справах 14/320, 15/259, 15/300, 2/36, 5/365 не звільняє Відповідача від його конституційного обов'язку надати обгрунтовану відповідь Заявнику і не забороняють Позивачу на своє письмове звернення отримати повну об"єктивну та правдиву інформацію від Відповідача, якої не було і немає в матеріалах справ 14/320, 15/259, 15/300, 2/36, 5/365.

Вище вказана бездіяльність Відповідача є порушенням ним делегованих йому владних повноважень та управлінських функцій наданих Відповідачу на основі законодавства.

Крім того позивач, в обгрунтування своїх вимог посилається на те, що Відповідач Державний комітет статистики України подавши до Господарського суду Рівненської області по справі №14/207 заперечення №18-03/306 від 22.06.2007р. вніс до нього завідома неправдиві відомості, що змішаний Договір №1-СД від 11.01.1994р. укладений між сторонами в порядку ст..61 старого ЦК не був погоджений Мінстатом України, як органом уповноваженим управляти майном. Такі завідома неправдиві відомості внесено Держкомстатом в офіційний документ №18-03/306 від 22.06.2007р. є обман, який порушує цивільні права та майнові інтереси Позивача. Доказом навмисного обману, а саме внесення завідома неправдивих відомостей до офіційного документу, що застосував Відповідач по справі №14/207 є листи Відповідача за підписом заступника Міністра статистики України №10-45/4 від 31.01.1994р. «Про погодження договору на спільне будівництво корпусу», а також лист Відповідача на адресу Позивача №10-45/11  від    24.02.1994р. Крім того, про погодження з Мінстатом записано в тексті Договору №1-СД від 11.01.1994р.

Внесення завідома неправдивих відомостей у офіційні документи, що є навмисним обманом, має істотне значення для прийняття справедливого рішення по справі №14/207, а також істотне значення для вчинення Відповідачем інших правочинів.

Відповідач надав суду письмові заперечення на позов ЗЕА ТД "Валютінторг" в якому вимог останнього не визнає, просить відмовити в їх задоволенні посилаючись при цьому на те, що відповідь,  надана позивачу на його заяву від 12.03.2007 року  №15 є обгрнутованою, вичерпною та законною.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу та зібрані судом, заслухавши пояснення предстаників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини на яких грунтуються  їх вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

При цьому суд керувався наступним.

Дванадцятого березня 2007 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою №15 в якій просиив дати йому відповідь на наступні питання:

1) Чи будівництво виробничого корпусу (пускового комплексу) Рівненського "Облстату" по вул.Короленка,7 в м.Рівне з 1994 по 2000 роки здійснювалось і фінансувалось за рахунок централізованих капітальних вкладень, що виділялись із державного бюджету України ?

2) Які саме суми коштів внесено Відповідачем в будівництво виробничого корпусу Рівненського "Облстату" за рахунок централізованих капітальних вкладень, що виділялись із Державного бюджету України окремо в 1994 - 2000 роках?.

На вказану заяву позивача відповідач надав відповідь від 16.04.2007 року за №18-14/117.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулюються Законом України "Про звернення громадян" (надалі Закон).

Відповідно до ст.1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 20 Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Відповідач на звернення позивача надав відповідь у встановлений вищевказаною статтею строк.

Таким чином відповідач не допускав бездіяльності при розгляді звернення позивача від 12.03.2007 року  №15.

Також суд зазначає, що ні Конституцією України, на законом України "Про звернення громадян" не визначено, яка саме відповідь на звернення громадян може вважатися правдивою та обгрунтованою.

Статтею 15 Закону встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

В даному випадку відповідач повністю дотримався вимог вказаної статті, а саме у визначений строк розглянув заяву позивача та повідомив останнього про результати її розгляду.

З огляду на вказане є необгрунтованою вимога позивача про зобов'язання Держкомстату України у встановлений строк надати Позивачу повну правдиву і обгрунтовану відповідь на всі питання викладені в письмовій заяві Позивача №15 від 12.03.2007 року.

В разі якщо отриманна відповідь від органу державної влади, місцевого самоврядування та їх посадової особи, керівника та посадової особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), не задовільняє  заявника або з якихось причин є йому незрозумілою заявник вправі звернутися до вказаних органів з відповідною заявою про роз"яснення відповіді чи надання більш повної та обшироної інформації. Однак відповідач вказаним правом не скористався.

Вимога позивача, викладена в доповненні до позовної заяви, а саме про визнання завідома навмисним обманом і неправдивою відомість   внесену   Відповідачем   до    офіційного    документа   - Заперечення на адресу суду №18-03/306 від 22.06.2007р. по справі №14/207,  що  Договір   №1-СД від   11.01.1994р.  укладений між сторонами   договору   начебто   не   був   погоджений   Мінстатом України,  як органом уповноваженим управляти майном, не відповідає способам захисту прав свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які визначені Законом, зокрема частиною 3 статті105 КАС України, а відтак не підлягає задоволенню. 

Керуючись    ст. 94, ч.1 ст.158, ст.ст. 160,  163   Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

1.Відмовити в задоволенні позову.  

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.   

     Головуючий суддя                                                          Марач В.В.

     Судді                                                                                  Коломис В.В.

                                                                             Тимошенко О.М.

Постанова підписана  "15" серпня 2007 р.