копія
Справа № 2-а-316/10
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
11 червня 2010 року Кролевецький районний суд Сумської області
у складі: головуючого Ольховик А.І.,
за участі секретаря Малик Г.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кролевці справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі про визнання незаконної бездіяльності та зобов’язання зробити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії,за шкоду заподіяну здоров’ю відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного Фонду України в Кролевецькому районі Сумської області про визнання його дій протиправними та зобов’язання зробити перерахунок та виплату призначеної державної та додаткової пенсії відповідно до Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Свої позовні вимоги мотивує наступним чином.
Він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи щодо якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою.
З 2005 року він отримує пенсію по інвалідності у розмірі фактичних збитків відповідно до ст. 54,57 ЗУ« Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також з цього часу йому також проводиться виплата додаткової пенсії згідно зі ст.. 50 вказаного Закону.
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян» пенсії особам, віднесеним до категорії 2, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 4 ст. 54 вказаного Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим: по ІІ групі інвалідності -8 мінімальних пенсій за віком. А статтею 50 Закону України передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах….. інвалідам 2 групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Ст. 67 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим законом. Згідно із Законом № 231-V від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 01 січня 2007 року, зазначена стаття доповнена ч. 3 , яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю особам, віднесеним, зокрема до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Незважаючи на зазначену норму Закону відповідач не проводив перерахунку отримуваної їм пенсії. Так, згідно ст.. 62 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на один місяць для осіб, які втратили працездатність у розмірі: з 1 січня -380 грн., з 1 квітня-406 грн., з 1 жовтня- 411 грн.. Згідно з довідкою управління Пенсійного Фонду України в Кролевецькому районі, пенсія, яку він отримував у січні 2007 року складає 500 грн., а мінімальна державна пенсія, встановлена ч.4 ст. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для відповідної категорії пенсіонерів, навіть не враховуючи додаткової пенсії повинна була б бути з 1 січня 2007 року не менше, ніж 3040 грн. Окрім того, додаткова пенсія повинна виплачуватися у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, що становило б на 1 січня 2007 року 285 грн., а фактично виплачувалося 14,93 грн.
У 2007 році державна та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю нараховувалася у розмірі встановленому ст.. 50, ст..54 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» , але виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної в постанові КМУ від 03.01.2002 року №1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремих категоріями пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
На сьогодні пенсія йому обчислюється виходячи з розмірів встановлених постановою КМУ від 28.05.2008 року № 530 « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та постанови КМУ від 16 липня 2008 року № 654 « Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян». Зазначені розміри не відповідають мінімальному розміру державної пенсії інваліду 2 групи, встановленої ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та розміру додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю встановленого ст.. 50 зазначеного закону.
На підставі викладеного позивач просить:
-визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо не проведення йому перерахунку призначеної державної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров»ю встановленої ч.4 ст. 54, ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи з 01.01.2007 року ( за виключенням періоду з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року).
- зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області провести перерахунок його державної пенсії, як інваліда ІІ групи, щодо якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановлених ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії-інваліду ІІ групи відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2007 року ( за виключенням періоду з 01 січня до 22 травня 2008 року) та провести їх виплату з врахуванням раніше виплачених сум пенсій.
Позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи до суду не з»явився, надавши суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник позивача під час розгляду справи в суді підтримав позовні вимоги позивача та просить їх задовольнити.
Представник відповідача – Управління ПФУ в Кролевецькому районі , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи до суду не з’явився. Надав клопотання про розгляд справи у його відсутності. Позовні вимоги не визнає. Свою позицію у письмових запереченнях обгрунтовує наступним чином.
З 28.09.2004 року позивачу було призначено пенсію по інвалідності відповідно до ст.. 33 ЗУ « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
З 27 травня 2005 року відповідно до особистої заяви Позивача ( на підставі витягу із акту огляду у МСЕК від 12 травня 2005 року, йому було призначено додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі віднесеної до категорії 1, інваліду 2 групи, відповідно до ст.. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Обчислення пенсії проводиться відповідно до Постанови КМУ від 03 січня 2002 року №1.
З 01 січня 2008 року відповідно до ст.. 50 Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Позивачу, як особі віднесеної до 1 категорії, призначена та виплачується щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»Аю, для інваліда ІІ групи у розмірі 20 % від прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність, а саме: з 01.01.08-470,00х20=94,00 грн., з 01.04.08-481,00х20%=96,20 грн.,з 01.07.08-482х20%=96,40 грн.,з 01.10.08-498,00х20=99,60,з 01.11.09-573,00х20%=114,60 грн.
Такий розмір додаткової пенсії з 1 січня 2008 року визначено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв»язку зі змінами внесеними ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік».
Про порядок виплати пенсії та підвищення до неї з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року враховують наступне.
Ст. 73 ЗУ « Про Конституційний суд України» передбачено, що у разі, якщо закони та інші правові акти ВРУ або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України, вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
В той же час з метою забезпечення рівня соціального захисту окремих категорій громадян КМУ прийняв постанову від 28 травня 2008 року №530 « Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» ця постанова набрала чинності з 22 травня 2008 року та чітко визначила розміри щомісячної додаткової пенсії та розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою.
Так п. 4 Постанови №530 встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія, за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону № 796 –ХІІ виплачується у розмірі - 20% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і мають ІІ групи інвалідності .
Відповідно до ст.. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв»язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається КМУ.
Щодо виплати державної пенсії, то з 1 січня 2006 року за особистою заявою Позивача було переведено на інший вид пенсії, а саме: відповідно до ст.. 54 ЗУ ««Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу, як особі віднесеній до категорії 1, було призначено пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків.
Державна пенсія виплачувалася в розмірі : з 01.01.2006-500,00 грн., з 22.05.2008-725,00 грн., з 01.07.2008- 820,00 грн.
Розмір мінімальної пенсії встановлено ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте, відповідно до ч.3 тієї ж статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Оскільки, позивачу пенсія призначена за нормами Закону України « Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то застосувати мінімальний розмір пенсії відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України № 1058 при розрахунку основного розміру пенсії неможливо. Отже, немає підстав для перерахунку пенсії.
На підставі ст.. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституціях межах і відповідно до Законів України. Відповідно до ст.. 19 Конституції України органи виконавчої влади, до яких відноситься Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
На підставі викладеного, вважають, що дії УПФУ в Кролевецькому районі є такими, що відповідають чинному законодавству України, тому просять суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
У справі встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом ІІ групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до І категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. (а.с. 6)
Позивач з 2005 року одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі Закон №796) та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі ст. 50 Закону №796 (в редакції статей Закону від 28.12.2007 року).
Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян» пенсії особам, віднесеним до категорії 2, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 54 Закону №796 (в редакції з 22.05.2008 року ), яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії І та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 цього Закону (в редакції з 22.05.2008 року) особам, віднесеним до категорії І, зокрема інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно ст. 28 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року №107-VІ прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 01 січня – 470 грн.; з 01 квітня – 481 гривня, з 01 липня – 482 гривні, з 01 жовтня – 498 гривень.
Відповідно до ст. 1 Закону України « Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.01.2009 року встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2010 року-695 грн., з 1 квітня-706 грн., з 1 липня -709 грн., з 1 жовтня-723 гривень, з 1 грудня 734 грн.
Тобто державна та додаткова пенсія як інваліду 2 групи, щодо якого встановлено зв’язок з чорнобильською катастрофою ОСОБА_2 мала бути обрахована і виплачена з 1 січня 2007 року у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та 75 % від мінімальної пенсії за віком відповідно, виходячи з мінімального розміру пенсій за віком, який обраховується відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, необхідно зобов’язати відповідача провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_2 – інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановлених ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” з 1 січня 2007 року.
Розрахунок додаткової пенсії позивачу у 2008 році проведено відповідачем відповідно до п.п. 12 п. 28 і п.п. 15 п. 28 Розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"; ч. 1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції від 28 грудня 2007 року), постанови КМ України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", постанови КМ України від 16 липня 2008 року №654 "Про підвищення рівня соціального забезпечення громадян" .
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рн/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено в новій редакції, а ч. 3 і ч. 4 ст. 54 Зазначеного Закону замінено чотирма частинами нового змісту.
Отже з моменту прийняття Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності положення пункту 28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", ця норма Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" – втратила чинність, а тому відновлена ст. 50 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи в редакції до 28.12.2007 року в частині призначення і розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю".
Відповідно до ч. 4 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у разі старості, та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-4 (далі Закон №1058-4) передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення. Абзацом другим преамбули Закону України №1058-4 передбачено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі – Закон №796).
Приписами ст. 49 Закону №796 встановлено, що з 01 січня 2007 року максимальний розмір або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2007 р. відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановлених абзацом першим частини 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-4 мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, нормою ст. 49 Закону №796 визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону у 2007 р., а також граничний розмір пенсії призначених за спеціальним законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державної конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України "Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 року №966-14, а також Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 року, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, в т.ч. мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону №1058-4 встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою КМ України від 30 травня 1997 року №523 "Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи". Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 54, 50 Закону України №796.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого статтею 8 Конституції України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір, суд приходить до висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії передбачених статтями 50, 54 Закону України №796, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір за віком.
Щодо розмірів пенсій, які встановлені постановами КМ України від 28 травня 2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", №654 "Про підвищення рівня соціального забезпечення громадян", ці постанови суперечать ст.. 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому не можуть бути застосовані за нормою ч.4 ст.8 ЦПК України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
При цьому необхідно враховувати, що п.6 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
При цьому, як вбачається з наданих відповідачем довідок про розрахунок позивачу додаткової пенсії за 2007-2010 роки (а.с.12-19) та письмового заперечення відповідача (а.с.26,27), додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю позивача, як особі, віднесеній до категорії 1, у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком не виплачувалась.
Згідно з наданою довідкою УПФУ в Кролевецькому районі ОСОБА_2 додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, що передбачена ст.. 49 Закону була призначена з 1 січня 2007 року у розмірах, що визначені не Законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а Постановами КМУ № 831 від 26 липня 1996 року, № 530 від 28 травня 2008 року.
Зважаючи на рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 року додаткова пенсія могла нараховуватися позивачу у встановлених ПКМ України розмірах лише з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, а в інші періоди її призначення і виплати мали бути проведені у розмірах, встановлених Законом -75% мінімальної пенсії за віком.
При цьому, враховуючи ту обставину, що з 1 січня 2009 року вищевказаний Закон щодо виплати додаткової пенсії позивачу не змінювався, його дія не зупинялась, суд вважає, що такий порядок нарахування і виплати додаткової пенсії має визначатись і дотримуватись відповідачем і в подальшому до змін у законодавсті.
Суд, проаналізувавши вищенаведені заперечення відповідача, прийшов до висновку про їх необгрунтованість, а тому вони не можуть бути взяті до уваги при винесенні постанови, оскільки спростовуються нижчезазначеним.
Законодавча невизначеність порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ч.1 ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до ч.9 ст.8 ЦПК України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відповідно до ч.8 ст.8ЦПК України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Тому, з урахуванням зазначеного, при такому обчисленні необхідно застосовувати загальні норми, які в даному випадку містяться у ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", де визначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Щодо розмірів пенсій, які встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 26.07.1996 року № 831, то на період, за який пред’явлені позовні вимоги, ці постанови суперечать ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому не можуть бути застосовані за нормою ч.8 ст.8 ЦПК України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
При цьому необхідно враховувати, що п.6 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Тому, з урахуванням зазначеного, відповідно до ст.75, п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, ст.49, ч.1 ст.51, ст.53, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,215,223 ЦПК України,
п о с т а н о в и в:
позов ОСОБА_2 задовольнити.
Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо не проведення перерахунку призначеної ОСОБА_2 державної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров»ю встановленої ч.4 ст. 54, ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” та відповідно до вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2007 року ( за виключенням періоду з 1 січня 2008 року по 22 травня 2008 року).
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області провести перерахунок державної пенсії ОСОБА_2 –інваліду ІІ групи, щодо якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, встановлених ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії-інваліду ІІ групи відповідно до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2007 року ( за виключенням періоду з 01 січня до 22 травня 2008 року) та провести їх виплату з врахуванням раніше виплачених сум пенсій.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ст.295 ч.4 ЦПК України
Суддя: Підпис.
Згідно з оригіналом.Суддя
- Номер:
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-316/10
- Суд: Золочівський районний суд Львівської області
- Суддя: Ольховик Анастасія Іванівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 15.09.2015
- Дата етапу: 15.09.2015
- Номер: 2-а-316/10
- Опис:
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-316/10
- Суд: Пирятинський районний суд Полтавської області
- Суддя: Ольховик Анастасія Іванівна
- Результати справи:
- Етап діла: Зареєстровано
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.09.2015
- Дата етапу: 25.09.2015
- Номер:
- Опис: перерахунок пенсії
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-316/10
- Суд: Славутицький міський суд Київської області
- Суддя: Ольховик Анастасія Іванівна
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.10.2010
- Дата етапу: 25.10.2010
- Номер: 2-а-316/10
- Опис: Про визнання протиправною бездіяльності УПФУ та зобов’язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-316/10
- Суд: Талалаївський районний суд Чернігівської області
- Суддя: Ольховик Анастасія Іванівна
- Результати справи: заяву задоволено частково
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 13.10.2010
- Дата етапу: 25.10.2010
- Номер: 2-а-316/10
- Опис: про стягнення соцдопомоги
- Тип справи: на адміністративну справу
- Номер справи: 2-а-316/10
- Суд: Миколаївський районний суд Львівської області
- Суддя: Ольховик Анастасія Іванівна
- Результати справи:
- Етап діла: Відмовлено у відкритті провадження
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 07.04.2010
- Дата етапу: 19.04.2010