АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 квітня 2010 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого – Станкевича В.А.
суддів – Варикаші О.Д.
– Громіка Р.Д.
при секретарі – Перверзевій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання дії незаконними, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 17 лютого 2010 року, -
встановила:
Позивач звернувся до суду з цим позовом і просив суд визнати незаконними дії та бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції щодо передачі на реалізацію ПП « Спеціальне підприємство юстиція» земельної ділянки з розташованими на ній житловим будинком з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 в рамках зведеного виконавчого провадження № В-9/631 за судовим наказом № 2-н-508/09 про стягнення з громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь АТ « Морський транспортний банк» боргу в сумі 33 489 гр. 09 коп. та за виконавчим листом № 2-923/2009, виданим Біляївським районним судом Одеської області по цивільній праві № 2-923/2009 за позовною заявою гр. ОСОБА_4 про стягнення з гр. ОСОБА_3 боргу в розмірі 732 803 гр. що виразилось в: накладенні арешту на майно, яке не являється власністю боржника; проведенні опису та арешту майна за відсутності боржника та представників житлово-експлуатаційних органів або місцевого самоврядування, передачі на реалізацію майна, щодо якого було встановлено судову заборону на відчуження; передачі на реалізацію майна, яке не являється власністю боржника, а саме - недобудованої житлової споруди 10 х 5 м та двоповерхового будинку, розташованих в АДРЕСА_1 позбавлення його, ОСОБА_2 можливості звернутися до суду з позовною заявою про виключення майна з акту опису та арешту майна, оскаржити Постанову про звернення стягнення на майно боржника, а також - оскаржити акти оцінки майна, переданого на реалізацію; витребувати у відповідача, відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції, копії та оригінали матеріалів зведеного виконавчого провадження № В-9/631 за судовим наказом № 2-н-508/09 про стягнення з громадян ОСОБА_3 та
___________________________________
Головуючий у першій інстанції Груца С.С. Справа № 22ц-2991/2010р.
Доповідач Станкевич В.А. . Категорія ЦП: 57
ОСОБА_2 на користь ВАТ « Морський транспортний банк» боргу в сумі 33 489 гр. 09 коп. та за виконавчим листом № 2-923/2009, виданим Біляївським районним судом Одеської області по цивільній справі № 2-923/2009 за позовною заявою гр. ОСОБА_4 про стягнення з гр. ОСОБА_3 боргу в розмірі 732 803 гр.; стягнути з відповідача, відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції, на його ОСОБА_2 користь відшкодування понесених ним судових витрат і пояснив, що 03 грудня 2009 року йому, ОСОБА_2, випадково стало відомо, що відповідачем, відділом державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції, 16 жовтня та 13 листопада 2009 року проведено торги з реалізації нерухомого майна (земельної ділянки з розташованими на ній житловим будинком з господарськими спорудами в АДРЕСА_1), право власності яке зареєстровано на ім'я його дружини, ОСОБА_3, в порядку проведення виконавчого провадження за виконавчим листом №2-923/2009, виданим Біляївським районним судом Одеської області по цивільній справі № 2-923/2009 за позовною заявою гр. ОСОБА_4 про стягнення з його дружини - ОСОБА_3 боргу в розмірі 732 803 гр.
Позивач вважав, що даними діями відповідачем порушено його законні інтереси та майнові права.
У відповідності до норм ст. 60 Сімейного кодексу України « майно, придбане подружжям в період перебування в зареєстрованому шлюбі, належить чоловіку та дружині на праві спільної сумісної власності».
Згідно ст. 70 Сімейного кодексу України - « частки майна чоловіка та дружини являються рівними».
Так, майно, виставлене відповідачем на торги, а саме - земельна ділянка з розташованими на ній житловим будинком з господарськими спорудами в АДРЕСА_1, було придбано ним з дружиною, ОСОБА_3 01 серпня 2003 року в період їх знаходження в зареєстрованому шлюбі і відповідно до норм ст. ст. 60, 70. Сімейного кодексу України являється їх спільною сумісною часткою, а отже він є власником 1/2 частки земельної ділянки з розташованими на ній житловим будинком з господарськими спорудами в АДРЕСА_1, і що він, ОСОБА_2, не є боржником перед стягувачем ОСОБА_4 за виконавчим листом № 2-923/2009, виданим Біляївським районним судом Одеської області по цивільній справі №2-923/2009.
Таким чином, позивач вважав, що відповідачем, відділом державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції незаконно звернуто стягнення за виконавчим листом на майно, яке являється його, ОСОБА_2 власністю.
Крім цього, позивач вважав, що відповідачем допущено ряд порушень діючого законодавства, яке регламентує порядок проведення виконавчого провадження.
Так, згідно ст. 62. Закону України «Про виконавче провадження» - «У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться це майно під арештом.
Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту».
При цьому, державному виконавцю Відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції ОСОБА_6, в провадженні якого знаходився виконавчий лист № 2-923/2009 було відомо про те, що він є співвласником земельної ділянки з розташованими на ній житловим будинком з господарськими спорудами в АДРЕСА_1.
Крім цього, в зв'язку з тим, що в провадженні Біляївського районного суду Одеської області, знаходиться цивільна справа № 2-1437/09 за позовною заявою гр. ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку з розташованими на ній житловим будинком з господарськими спорудами в АДРЕСА_1. та його, ОСОБА_2, позовною заявою про визнання за ним права власності на Ѕ частку земельної ділянки з розташованими на ній житловим будинком з господарськими спорудами в АДРЕСА_1. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 27 травня 2009 року по цивільній справі №2-1437/09 в якості забезпечення позову було накладено арешт на земельну ділянку з розташованими на ній житловим будинком з господарськими спорудами в АДРЕСА_1.
В зв’язку з тим, що він, ОСОБА_2, не є стороною у виконавчому провадженні за виконавчим листом №2-923/2009, виданим Біляївським районним судом Одеської області по цивільній справі №2-923/2009 за позовною заявою гр. ОСОБА_4 про стягнення з його дружини - ОСОБА_3 боргу в розмірі 732 803 гр. - він не мав можливості ознайомитись з матеріалами вищеназваного провадження та отримавши їх копії - надати в розпорядження суду для підтвердження заявлених позовних вимог.
Як стало йому відомо 22 квітня 2009 року відповідачем винесено Постанову про об’єднання виконавчих проваджень за судовим наказом №2-н-508/09 про стягнення з громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Морський транспортний банк» боргу в сумі 33 489 гр. 09 коп. та за виконавчим листом № 2-923/2009, виданим Біляївським районним судом Одеської області по цивільній справі №2-923/2009 за позовною заявою гр. ОСОБА_4 про стягнення з гр. ОСОБА_3 боргу в розмірі 732 803 гр. у зведене виконавче провадження №В-9/631. Копія даної постанови не була направлена на його адресу, чим він був позбавлений можливості оскаржити її.
26 травня 2009 року, в рамках вищеназваного зведеного виконавчого провадження-відповідачем було складено Акт опису та арешту майна, яким накладено арешт на земельну ділянку та розташований на ній житловий будинок з господарськими спорудами, розташовані в АДРЕСА_1., що являється порушенням вимог п.5.1.4 Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністра юстиції України 74/5 від 15.12.99 р.., згідно якого «стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності».
Однак, незважаючи на те, що за вищеназваним зведеним виконавчим провадженням він, ОСОБА_2, є боржником - відповідачем не було направлено на його адресу копію Акту опису та арешту майна, чим він був позбавлений можливості звернутися до суду з позовною заявою про виключення майна з акту опису та арешту.
Крім цього, при проведенні даної виконавчої дії - відповідачем було описано та арештовано майно, яке не являється власністю боржників.
Так, згідно договору купівлі-продажу від першого серпня 2003 року посвідченого державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області ОСОБА_9 та зареєстрованого за № 3506 громадянкою ОСОБА_3 було придбано житловий будинок житловою площею 19,70 кв. м. з надвірною спорудою - цистерною, розташовані на земельній ділянці площею 0,10 та.
Тоді як відповідачем крім вищеназваного будинку та земельної ділянки арешт накладено також і на «недобудовану житлову споруду 10 х 5 м та двоповерховий будинок», які не являються власністю боржниці ОСОБА_3.
До того ж - дані виконавчі дії (опис та арешт майна боржника) відповідачем було проведено за відсутності боржника та представників житлово-експлуатаційних органів або місцевого самоврядування, що являється порушенням вимог п.5.6.9 Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністра юстиції України 74/5 від 15.12.99 р. відповідачем не направлено на його адресу (за зведеним виконавчим провадженням він є боржником), копію Постанови про звернення стягнення на майно боржника, чим він був позбавлений можливості оскаржити дану постанову; відповідачем не направлено на його адресу (за зведеним виконавчим провадженням він є боржником), копії документів щодо оцінки майна, переданого на реалізацію, чим він також був позбавлений можливості скористатися наданими йому законом правами на оскарження оцінки майна, переданого на реалізацію - що являється порушенням вимог ст. 57 Закону України «про виконавче провадження», а також п. 5.7.4 та ч. 5 п. 5.12.5 Інструкції про порядок проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністра юстиції України 74/5 від 15.12.99 р..
При цьому він звертає увагу суду на те, що згідно п. 1.4 договору іпотеки від 07 лютого 2008 року, укладеного ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Юшиним А.Ю та зареєстрованим під № 857- вартість житлового будинку житловою площею 19, 70 кв.м. (без інших споруд) встановлено було в сумі 10 344 гривні, а вартість земельної ділянки - 394 930 гр. 20 коп.
Тоді як передане на реалізацію майно (в тому числі: недобудований житловий будинок та двоповерховий будинок) було оцінено в 494 787 гривен — що ніяк не може відповідати дійсному рівню ринкових цін на нерухоме майно на час передачі майна на реалізацію.
Відповідач відділ Державної виконавчої служби та третя особа ОСОБА_4, позов не визнали.
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 17 лютого 2010 року в позові ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання дії незаконними, визнання незаконними дії та бездіяльність відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції щодо передачі на реалізацію ПП «Спеціальне підприємство юстиція» земельної ділянки з розташованими на ній житловим будинком з господарськими спорудами в АДРЕСА_1 в рамках зведеного виконавчого провадження №В-9/631 за судовим наказом №2-н-508/09 про стягнення з громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ВАТ « Морський транспортний банк» боргу в сумі 33 489 гр. 09 коп. та за виконавчим листом № 2-923/2009, виданим Біляївським районним судом Одеської області по цивільній справі №2-923/2009 за позовною заявою гр. ОСОБА_4 про стягнення з гр. ОСОБА_3 боргу в розмірі 732 803 гр. відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ч. 1 п. 3 ст. 312 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
Суд першої інстанції в порушенні зазначеної статті ЦПК України ухвалив рішення, а не постановив ухвалу.
Зі змісту скарги та рішення суду першої інстанції вбачається, що ОСОБА_2 оскаржує не дії конкретної особи державної виконавчої служби, а бездіяльність посадових осіб відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції.
Суд першої інстанції в порушенні зазначених статей ЦПК України розглянув справу та ухвалив рішення, відносно оскарження дій не конкретної особи державної виконавчої служби, а всього відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції, чим порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Крім того з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_2 є учасником викового провадження дії по виконанню якого він оскаржує, в зв’язку зчим при новому розгляді необхідно з’ясувати вказані питання та визначити до компетенції якого суду відноситься розгляд зазначеного позову.
При таких даних судова колегія вважає необхідним рішення Біляївського районного суду Одеської області від 17 лютого 2010 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду
Керуючись ст. 304, 307, ч. 1 п. 3 ст. 312, ст. 313, ч. 1 п. 6 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 17 лютого 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання дії незаконними - скасувати і справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. А. Станкевич
Судді : Р. Д. Громік
О.Д. Варикаша