АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2009 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого – Станкевича В.А.
суддів – Варикаші О.Д.
– Ступакова О.А.
при секретарі – Переверзєвій Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі Шобікової В.В, та зобов'язання вжити заходи щодо виконання виконавчих листів, за участю заінтересованих осіб- ОСОБА_3., ОСОБА_4, Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі, начальника Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі, за апеляційною скаргою представника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Богуцької Л.П. на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2009року, -
встановила:
Заявник звернувся до суду 04.12.2003р. із скаргою, яку згодом 30.10.2007р. уточнив, про визнання неправомірними дій державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі Шобікової В.В, та зобов'язання Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі вжити заходи щодо виконання виконавчих листів, посилаючись на наступні обставини.
01.10.2003., 02.10.2003р., 21.10.2003р. державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі Шобікова В.В. винесла постанови про відкриття виконавчих проваджень по виконанню виконавчих листів за №2-575. №2-376, №2-616 по примусовому стягненню з ОСОБА_4 на її користь аліментів і додаткових коштів на утримання дитини інваліда.
ОСОБА_2 вважала, що зазначені постанови порушують її права, так як прийняті в порушення Закону України «Про виконавче провадження», по цим виконавчим листа виконавче провадження було відкрито раніше, проводились деякі виконавчі дії, в постановах не зазначений розмір заборгованості.
До цього часу виконавчі дії по виконанню вказаних виконавчих листів не провадяться, у зв'язку з чим просила зобов'язати начальника Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі вжити заходи щодо їх виконання .
___________________________________
Головуючий у першій інстанції Домусчі Л.В. Справа № 22ц-5472/2009р
Доповідач Станкевич В.А. . Категорія ЦП: 7
Представник ОСОБА_7 (діючий в інтересах ОСОБА_2.) скаргу підтримав повністю, вважав її обґрунтованою та просив суд зазначені вимоги задовольнити повністю.Представник заінтересованих осіб-начальника Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі та Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі скаргу не визнала, та пояснила, що державний виконавець у зв'язку з численними скаргами ОСОБА_2 по своєї ініціативі звернулася до суду з проханням виписати дублікати виконавчих листів, після чого вона відкрила виконавчі провадження по ним і вже здійснювала виконавчі дії, а саме були зроблені відповідні запити стосовно розшуку майна боржника, проведена оцінка квартири боржника, оголошений розшук боржника ОСОБА_4 Однак у зв'язку зі зверненням ОСОБА_2 до суду зі скаргою на ці постанови виконавчі дії були зупинені, потім було винесення рішення суду, яким ці постанови були скасовані, так як рішення набуло чинності ОСОБА_3 скасувала ці три постанови про відкриття виконавчого провадження, після чого Другим ВДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі була подана апеляційна скарга. У зв'язку з тим, що ці постанови оскаржуються по цим трьом виконавчим листам не провадяться ніякі дії. Також представник заінтересованих осіб доповнила, що ці виконавчі провадження були втрачені ще до 2003р. і до Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі вони на виконання не надходили.
Заінтересована особа - державний виконавець Шобікова В.В. не з’явилась, на теперішній час вона у Другому ВДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі не працює, тому згідно ст. 386 ч. З ЦПК України суд залучив до участі у справі начальника Другому ВДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі.
Заінтересовані особа ОСОБА_4 у судове засіданні не з'явився, про слухання справи повідомлявся належним чином, в матеріалах справах наявні заяви про слухання справи у його відсутності.(а.с 13,74 том 2.).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2009року скарга ОСОБА_2 про визнання неправомірними дій державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі Шобікової В.В, та зобов'язання вжити заходи щодо виконання виконавчих листів, за участю заінтересованих осіб - ОСОБА_4, Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі, начальника Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі задоволена.
Визнано дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі Шобікової В.В. пов'язані з прийняттям постанов про відкриття виконавчого провадження від 01.10.2003р, 02.10.2003р. та 22.10.2003р. неправомірними.
Зобов'язано начальника Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі вживи заходи по виконанню виконавчого листа №2-616 за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 14.12.1985р про стягнення аліментів., виконавчого листа №2-376 за рішенням Жовтневого районного суду м. Одеси від 11.03.1998р. про щомісячне стягнення у розмірі 50 грн., виконавчого листа №2-575 за рішенням Жовтневого районного суду м. Одеси від 20.04.2000р. про стягнення додаткових у розмірі 70 грн. коштів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 з дотриманням Закону України «Про виконавче провадження».
В апеляційній скарзі представник Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Богуцька Л.П. просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2 в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Судом встановлено, що заявниця звернулася до суду зі скаргою 04.12.2003р., тобто при дії ЦПК України в редакції 1963р.
Відповідно до п.4 викладеного в постанові Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії, або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», учасник виконавчого провадження, який звернувся до суду зі скаргою, бере участь у її розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, як заінтересовані особи.
Скарга розглядалась неодноразово, по якій виносились судові рішення та згодом апеляційним судом скасовувались.
Після набрання чинності ЦПК України в редакції від 18.03.2004р. ОСОБА_2 уточнила свої вимоги 30.10.2007р., які підлягають вирішенню діючим ЦПК України.
Судом встановлено, що 01.10.2003р. державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі Шобіковою В.В. була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа за № 2-575 згідно рішення Приморського райсуду м. Одеси про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь скаржниці у розмірі 70 грн. щомісячно, який набрав чинності 23.09.2003р.(а.с.5).
02.10.2003р. державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі Шобіковою В.В. була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа за № 2-376 згідно рішення Жовтневого райсуду м. Одеси про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь скаржниці у розмірі 1/3 частин всіх видів заробітку щомісячно, який набрав чинності 23.09.2003р.(а.с.6)
22.10.2003р. державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одесі Шобіковою В.В. була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа за № 2-616 згідно рішення Київського райсуду м. Одеси про стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь скаржниці у розмірі частини з усіх видів заробітку на утримання дитини, який набрав чинності 21.10.2003р.(а.с.7).
Зазначені постанови ОСОБА_2 отримала 27.11.2003р.(що підтверджується письмовими поясненнями а.с.87-89 т. 1) і тому суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що заявниця звернулася до суду з дотриманням строків.
Згідно рішення апеляційного суду Одеської області від 02.102007р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Другого ВДВС У Приморському районі м. Одеси, Державного казначейства України, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних та моральних збитків, яке набрало чинності в мотивувальній частині якого встановлено, що рішенням Київського народного суду м. Одеси від 14.02.1985р. ОСОБА_4 зобов'язаний до сплати на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. народження у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 30.01.1985р. до його повноліття . За цим виконавчим листом № 2-616 08.07.1997р. було відкрито виконавче провадження і судовим виконавцем здійснено часткове стягнення коштів. 06.10.1998р. з направленням судовим виконавцем цього виконавчого листа до МПП «Трейд-АП» подальше стягнення коштів з боржника не проводилось.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Одеси від 11.03.1998р. ОСОБА_4 зобов'язаний до сплати на користь ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання сина у розмірі 50 грн. щомісячно, починаючи з 29.10.1997р до 09.09.1999р. Рішенням Жовтневого райсуда м. Одеси від 20.04.2000р. ОСОБА_4 зобов'язаний до сплати на користь ОСОБА_2 додаткових витрат на утримання сина у розмірі 70 грн. щомісячно, починаючи з 20.04.2000р. (а.с.245-247-249).
Відповідно до ч. З ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 неодноразово зверталась з численними скаргами до виконавців, інших посадових осіб державних органів, прокуратури зі скаргами на невиконання судових рішень. Представник заінтересованої особи підтвердив, що державний виконавець Шобікова В.В. з власної ініціативи у вересні 2003р. запросила у Приморського райсуду м. Одеси дублікати виконавчих листів на стягнення з ОСОБА_4 на її користь аліментів та додаткових витрат на дитину.
Відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси від 03.02.2004р. постанови державного виконавця Другого ВДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі від 01.10.2003р., 02.10.2003р., 22.10.2003р. були скасовані та зобов'язано Другий ВДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі усунути порушення в порядку виконання виконавчих листів № 2-616, виданого Київським райсудом м. Одеси 14.02.1985р., №2-575 виданого Жовтневим райсудом м. Одеси 20.04.2000р., № 2-376 виданого Жовтневим райсудом м. Одеси 11.03.1998р.
14.05.2004р. державний виконавець Шобікова В.В. своїми постановами у зв'язку з набравшим чинності рішенням Приморського райсуду м. Одеси від 03.02.2004р. відмовила в прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів №2-376, №2-575, №2-616 (а.с.122, 123, 130).
14.05.2003р. начальник Другого ВДВС Приморського районного управління юстиції м. Одесі, залишаючи протест прокурора без задоволення, інформував останнього, що після надходження виконавчого листа виконавче провадження буде поновлено.(а.с. 19-20т.1).
Ухвалою Колегії суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 10.05.2005р. апеляційну скаргу Другого ВДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одеси частково задоволено та рішення Приморського райсуду м. Одеси від 03.02.2004р. скасовано та направлено на новий розгляд.(а.с.71).
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішень судів до завершення виконавчого провадження у встановленому Законом порядку.
Згідно оглянутих в суді першої інстанції оригіналів виконавчих проваджень № 2-616, №2-376, № 2-575 вбачається, що державним виконавцем Шобіковою В.В. після відкриття виконавчих проваджень 01.10.2003р, 02.10.2003р та 22.10.2003р. проводились виконавчі дії щодо запропонування боржнику в добровільному порядку сплатити борг, був оголошений розшук майна боржника, направлені запити до ВДАІ Приморського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ОМБТІ та РОН та ДПІ, був проведений вихід на місце, накладений арешт на квартиру боржника, проведена експертна оцінка квартири, а також що заява ОСОБА_2 взагалі відсутня, що також підтверджується і відповіддю начальника Другого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі від 26.01.2004р. № 1469 (а.с.15), листом заступника начальника управління юстиції в Одеській області від 27.12.2002р. № 04-3-1929 (а.с.18).
Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) в інших передбачених законом випадках.
В листі начальника Другого ВДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі від 14.05.2003р. № 12643 зазначається, що виконавче провадження щодо стягнення аліментів з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 після надходження виконавчого листа для виконання до відділу буде поновлено, (а.с.20).
Однак в постановах про відкриття виконавчих проваджень від 01.10.2003р, 02.10.2003р, 22.10.2003р. державний виконавець в порушення ст.ст. 18, 74 ч. З Закону України «Про виконавче провадження» та п. 1.4, 3.1., 7.5. Інструкції про виконавче провадження, що діяла на той час, вказала недостовірну підставу відкриття виконавчого провадження як за заявою ОСОБА_2; безпідставно вказано, що виконавчий лист набрав чинності відповідно 23.09.2003р. та 21.10.2003р., тоді як за виконавчим листом № 2-616 проводились виконавчі дії з 1997р., за виконавчим листом № 2-376 з 1998р.; не вказала в них розмір заборгованості станом на час відкриття та період за який повинно було проводитись стягнення коштів з боржника ; невірно вказаний розмір аліментів за виконавчим листом № 2-376, що все унеможливлює вірне виконання судових рішень і суттєво порушує права стягувача ОСОБА_2 щодо отримання зазначених коштів.
Крім того приймаючи постанову про відкриття виконавчих проваджень від 02.10.2003р. неправильно вказаний розмір аліментів замість 1/4 частини вказано 1/3 частину, в постанові від 22.10.2003р. взагалі відсутній розмір частини заробітку, який підлягає стягненню.
Оскільки ОСОБА_2 із заявами про примусове виконання судових рішень за вказаними виконавчими листами до державної виконавчої служби не зверталась з тих підстав, що виконавчі провадження за цими листами були відкритті у 1997-2000 роках і необхідності у повторному відкритті виконавчих проваджень не було, то прийняття оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження було здійснено всупереч вищевказаної норми Закону. При таких даних суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що у державного виконавця Шобікової В.В. не було законних підстав відкривати вищевказані виконавчі провадження також і з огляду на те, що попередні відкриті виконавчі провадження не були закритими.
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 5 вищевказаного закону державний виконавець має право здійснювати і інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.
Згідно ст. 7 цього закону дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.
Згідно ст. 25 Закону державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку (ст.21), а саме: можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
З ухвали апеляційного суду Одеської області від 23 січня 2008р . вбачається, що скарга ОСОБА_2 на неправомірні дії держвиконавця Другого ВДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі задоволена, та визнано дії держвиконавця ОСОБА_3 пов’язані з прийняттям постанов від 14.04.2004р. про відмову у відкритті виконавчого провадження та в прийнятті до провадження неправомірними, зобов'язано Другий ВДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі вжити заходи у відповідності з Законом України «Про виконавче провадження» по виконанню зазначених виконавчих листівках. (а.с.291-295).
Відповідно до ст. 41 Закону якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником відповідного відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника відповідного відділу державної виконавчої служби. В зазначеній статті йдеться мова про наявне виконавче провадження. Але в даному випадку виконавчі провадження були втрачені.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
При таких обставинах суд першої інстанції правильно вважав, що необхідно було здійснити заходи щодо поновлення втраченого виконавчого провадження, зібрати для цього необхідну інформацію відповідно до вимог ст.ст. 1,5,20,50,55,63 Закону України «Про виконавче провадження», з'ясувавши дату видачі виконавчого листа, розмір стягнення та період стягнення, дату його відкриття, розмір заборгованості, повідомивши про це суб'єктів виконавчого провадження і роз'яснивши їм їх право на оскарження у випадку незгоди з цим розміром, одержати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, з'ясувати які дії вже були проведені державним виконавцем, та іншу інформацію.
Державний виконавець у цьому випадку повинен був сприяти виконанню рішення суду і здійснити аналогічні заходи, які б були спрямовані на захист прав ОСОБА_2 щодо стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання сина, сумлінно виконуючи свої обов’язки.
До сьогоднішнього часу рішення судів по виконанню вищевказаних виконавчих листів не виконані. Однак при цьому представник заінтересованої особи принесла для огляду в судове засідання вищезазначені три виконавчі провадження, і підтвердила що до цього часу ці виконавчі провадження заведені на підставі дублікатів виконавчих листів навіть ні за ким не закріплені і про відсутність відомостей куди поділися ці дублікати виконавчих листів. Таким чином суд вважає що довідка про відсутність у відділі будь-яких виконавчих документів є безпідставною .
Згідно ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення .
При таких даних суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку що скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при постановленні ухвали від 01 вересня 2009 року не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 304, 307, ч. 1 п. 1 ст. 312, ст. 313, ч. 1 п. 4 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України , колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу представника Другого Приморського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Богуцької Л.П. відхилити.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою суду законної сили.
Головуючий: В. А. Станкевич
Судді : О. Д. Варикаша
О.А. Ступаков