АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВ А Л А
Іменем України
23 червня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого судді : Якименко М.М.,
суддів : Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі: Липач Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Вінницької області в м. Вінниці справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про визнання дій протиправними, переведення на інший вид пенсійного забезпечення , проведення перерахунку пенсії за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 30.09.2009 року,-
в с т а н о в и л а :
У липні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці про визнання дій протиправними, переведення на інший вид пенсійного забезпечення , проведення перерахунку пенсії.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на те, що він є ліквідатором наслідків на ЧАЕС 1 категорії , інвалідом ІІ групи безстроково і отримує крім державної пенсії додаткову пенсію. Однак, в супереч нормам Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ з вини відповідача він отримує пенсію не в повному розмірі. В зв’язку чим позивач звернувся до відповідача з вимогою про перерахунок його пенсії, на що 29.12.2007 року та 08.07.2009 року отримав відмову.
Викладені обставини вимусили ОСОБА_1звернутися до суду з даним позовом.
Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 30.09.2009 року позов було задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на інший вид пенсійного забезпечення та проведення перерахунку пенсії відповідно до ст.ст. 50,54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці прийняти рішення щодо переведення ОСОБА_1 на інший вид пенсійного забезпечення відповідно до Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та призначення державної пенсії у відповідності до ст. 54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком , а також відповідно до ст.50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком як особі віднесеній до 1 категорії потерпілих по ІІ групі інвалідності з 23.10.2007 року.
Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці встановити станом на 23.10.2007 року державну пенсію ОСОБА_1 у розмірі, передбаченому ст.54 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком , а також відповідно до ст.50 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком як особі віднесеній до 1 категорії потерпілих по ІІ групі інвалідності та виплатити йому недоплачену суму пенсії з врахуванням перерахунку за минулий час.
Судові витрати віднесено за рахунок держави.
На вказану постанову Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці подало апеляційну скаргу, в якій порушує питання про її скасування як такої, що ухвалена з порушенням норм процесуального і матеріального права та просить ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В свою чергу ОСОБА_1 подав письмові заперечення, в яких просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення районного суду залишити без змін.
Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, визнана інвалідом ІІ групи та належить до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Нормами ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим восьми мінімальних пенсій за віком.
Ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-ХІІ передбачено,що особам, віднесеним до 1 категорії , зокрема інвалідам ІІ групи , призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду , заподіяну здоров’ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з наведеного і таким, що відповідає закону, є висновок суду першої інстанції, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі не нижчому від 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що обчислення пенсій, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому при розрахунку ,як державної пенсії, так і додаткової пенсії , передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини третьої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Рішення суду законне і обґрунтоване, постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315,319 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Староміському районі м. Вінниці відхилити.
Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 30.09.2009 року залишити без змін.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: