АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2007/2010 р. Головуючий у 1-й інстанції: Комишня Н.І.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.
Краснокутської О.М.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам’янсько-Дніпровського міжрайонного прокуратура в інтересах держави на рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною, визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та присадибну земельну ділянку, -
ВСТАНОВИЛА :
26 серпня 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання угоди дійсною, визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та присадибну земельну ділянку.
В позові зазначала, що 15.07.2008 року між нею та відповідачкою була досягнута домовленість про купівлю-продаж житлового будинку № 7 з надвірними будівлями та присадибної ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1. За попередньою згодою між ними були обговоренні всі належні умови договору купівлі-продажу, ціна житлового будинку з надвірними будівлями, присадибної ділянки, передачі майна у власність. Договір було оформлено у простій письмовій формі, вона передала ОСОБА_4 40 000 грн. і вселилася у будинок, а подавець пообіцяла найближчим часом підготувати документацію для оформлення купівлі-продажу належним чином.
Оскільки на теперішній час відповідачка виконувати умови договору не бажає, просила позов задовольнити у повному обсязі. Визнати дійсною угоду, згідно якої ОСОБА_4 продала, а вона купила житловий будинок зазначений за планом літерою: А, який складається з кімнат зазначених за планом літерами: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, а також слідуючи надвірні будівлі та службові прибудови зазначені за планом літерами: ган.- ганок до літ. А, а1- прибудова, ПГ- погріб, а2- сарай, земельну ділянку розміром 0,0912 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Визнати за нею право власності на житловий будинок зазначений за планом літерою: А, який складається з кімнат зазначених за планом літерами: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, а також слідуючи надвірні будівлі та службові прибудови зазначені за планом літерами: ган.- ганок до літ. А, а1- прибудова, ПГ- погріб, а2- сарай, земельну ділянку розміром 0,0912 га, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Рішенням Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2008 року позов задоволено.
Визнано дійсною угоду, згідно якої ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купила житловий будинок, зазначений за планом літерою: А, який складається з кімнат зазначених за планом літерами: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, а також слідуючи надвірні будівлі та службові прибудови зазначені за планом літерами: ган.- ганок до літ. А, а1- прибудова, ПГ- погріб, а2- сарай, а також земельну ділянку розміром 0,0912 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на житловий будинок, зазначений за планом літерою: А, який складається з кімнат зазначених за планом літерами: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, а також слідуючи надвірні будівлі та службові прибудови зазначені за планом літерами: ган.- ганок до літ. А, а1- прибудова, ПГ- погріб, а2- сарай, на земельну ділянку розміром 0,0912 га, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Апеляційне провадження відкрито за апеляційною скаргою Кам’янсько-Дніпровського міжрайонного прокурора, яка подана в інтересах держави. Прокурор зазначає, що судовим рішенням визнано право власності на нерухоме майно і земельну ділянку всупереч порядку, визначеному законом, чим порушуються інтереси держави. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4. в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи представника апелянта, заперечення ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою для скасування рішення.
У статті 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що сторони домовились відносно всіх суттєвих умов договору, що підтверджується відповідними письмовими доказами, відбулося повне виконання договору, проте продавець ухиляється від його нотаріального посвідчення, а тому на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України позивач набув правло власності на спірну земельну ділянку.
Проте таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому з ними не можна погодитись.
Встановлено, що ОСОБА_4 являлась власником житлового будинку з надвірними спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно усної домовленості між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про купівлю - продаж вищезазначеного житлового будинку з надвірними спорудами, сторони дійшли згоди укласти цей договір. Як стверджує ОСОБА_3 вона передала ОСОБА_4 40 000 грн. в рахунок купівлі вказаного майна. ОСОБА_4 обіцяла найближчим часом підготувати документацію для оформлення купівлі – продажу належним чином.
Між тим, доказів про ухилення продавця від нотаріального посвідчення договору в матеріалах справи не має.
На порушення вимог ст. ст. 10, 212, 213 ЦК України суд першої інстанції не з’ясував, чому договір купівлі-продажу будинку та земельної ділянки не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, чи відповідає договір сторін вимогам ст. 203 ЦК України, якою передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
З’ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору, оскільки за змістом ч. 2 ст. 220 ЦК України суд може визнати дійсним правочин, що підлягає нотаріальному посвідченню, за умови, що сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, є письмові докази такої домовленості, відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, не існує передбачених законом перешкод для його нотаріального посвідчення.
На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув, не обговорив питання про залучення до участі у справі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області, на яке відповідно до ст.. 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” покладено обов’язок”, в тому числі, по здійсненню контролю за додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність земельних ділянок.
Суд першої інстанції не врахував, що нерухоме майно є однією з основ функціонування економічної системи держави. Саме тому оптимальна організація цивільного обороту об’єктів нерухомого майна є однією з головних завдань держави в галузі економічної політики. Керівну роль в організації такого обігу відіграє правове регулювання відносин, пов’язаних з нерухомим майном. Об’єкти нерухомого майна мають особливий правовий режим, який полягає, зокрема, у тому, що дані об’єкти, а також права на них підлягають спеціальній державній реєстрації відповідним органом, що встановлено ст. 182 ЦК України та Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”.
Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – це офіційне визнання і підтвердження державою факту виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно.
Оскільки визнання за ОСОБА_4. права власності на земельну ділянку без законних підстав порушує інтереси держави в цій сфері правовідносин, прокурор обґрунтовано порушив питання про перегляд судового рішення в апеляційному порядку відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України.
За таких обставин оскаржуване рішення не можна визнати таким, що відповідає вимогам закону і матеріалам справи , а тому відповідно до ч. 4 ст. 311 ЦПК України воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
При новому розгляді справи суду необхідно звернути увагу на викладене, обговорити питання про залучення до участі у справі Управління з контролю за використанням та охороною земель в Запорізькій області, а також врахувати роз’яснення п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” про те, що норма частини 2 статті 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК України пов’язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов’язків для сторін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, п. 4 ст. 311, 313, 314, 317ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Кам’янсько-Дніпровського міжрайонного прокуратура в інтересах держави задовольнити частково.
Рішення Кам’янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2008 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: