АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2010 року м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Доценко Л.І.
суддів – Мартинової К.П., Оверіної О.В.,
за участю секретаря – Білорусової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи – Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації і реєстрації об’єктів нерухомості про визнання угоди купівлі-продажу житлового будинку дійсною і визнання права власності на будинок та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, фінансового відділу Комінтернівської районної державної адміністрації, за участю третьої особи – Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації і реєстрації об’єктів нерухомості про визнання спадкоємцем, визнання права власності на спадкове майно та зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 липня 2009 року ,
ВСТАНОВИЛА:
12.05.2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи – Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації і реєстрації об’єктів нерухомості про визнання угоди купівлі-продажу житлового будинку дійсною на підставі ст.220 ч.2 ЦК України і визнання права власності на даний будинок, посилаючись на те, що 25 вересня 2005 року вона уклала з ОСОБА_3 угоду купівлі-продажу житлового будинку (домоволодіння), розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Згідно з умовами вказаної угоди позивачка передала ОСОБА_3 50 000 грн., а він зобов’язався ввести вказаний будинок в експлуатацію (не пізніше 01.11.2005 ррку), після чого оформити угоду нотаріально (не пізніше 01.12.2005 року). ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер.
ОСОБА_2 не визнала позов ОСОБА_1, пояснивши, що ОСОБА_3 є її дядьком і ніколи не виказував намірів продавати будинок, підпис на договорі, який оформлено в простій письмовій формі, не належить ОСОБА_3
04.06.2007 року ОСОБА_2 подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, фінансового відділу Комінтернівської районної державної адміністрації, за участю третьої особи – Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації і реєстрації об’єктів нерухомості про визнання спадкоємцем, визнання права власності на спадкове майно та зобов’язання вчинити певні дії, вказуючи, що вона являється племінницею та єдиною спадкоємицею спадкового майна ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
___________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції – Рідник І.Ю. Справа №22ц – 121/10
Доповідач - Доценко Л.І. Категорія ЦП: 20
ОСОБА_1 позов ОСОБА_2 не визнала.
3-я особа Комінтернівське районне бюро технічної інвентаризації і реєстрації об;єктів нерухомості просили справу розглядати у відсутності їх представника.
Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 липня 2009 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи – Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації і реєстрації об’єктів нерухомості про визнання угоди купівлі-продажу житлового АДРЕСА_1, с.Фонтанка, Комінтернівського району Одеської області дійсною і визнання права власності на даний будинок відмовлено повністю. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участю третьої особи – Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації і реєстрації об’єктів нерухомості про визнання спадкоємцем, визнання права власності на спадкове майно, скасування реєстрації на житловий будинок та про зобов’язання РБТІ вчинити реєстрацію права власності задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, розташований по АДРЕСА_1 в с.Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, що залишився після ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 312 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про визнання угоди дійсною та визнання за нею права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, Комінтернівського району Одеської області .
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що наказом дирекції радгоспу ім.50-річчя Великого Жовтня від 21.02.1972року № 15 ОСОБА_3 була виділена земельна ділянка за АДРЕСА_2 під забудову житлового будинку.
Згідно запису у погосподарській книзі № 26 Фонтанської сільської ради Комінтерновського району особовий рахунок № 1310 на будинок по АДРЕСА_1 в с. Фонтанка відкритий на ОСОБА_3.
Відповідно до копії актового запису про смерть за № 4 від 10.01.2006року, виданого виконкомом Фонтанської сільської ради Комінтернівського району ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в віці 75років.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання угоди купівлі- продажу від 25.09.2005року дійсною та визнання права власності, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 на 25.09.2005р. не мав оформленого належним чином права власності на АДРЕСА_1, тому не міг ним розпоряджатися. Крім того, суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 домовилися відносно усіх істотних умов договору відповідно до вимог ст.638 ЦК України, що така домовленість підтверджується письмовими доказами згідно ст.59 ЦПК України, що саме ОСОБА_3 підписав договір від 25.09.2005р., що відбулося повне або часткове виконання договору, що одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення.
Розглядаючи спір в цій частині, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання угоди купівлі- продажу від 25.09.2005р., укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсною та визнання права власності на АДРЕСА_1.
Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 на підставі першого рішення суду зареєструвала право власності на будинок в МБТІ і РОН на своє ім;я та отримала державний акт на землю в 2006р. не є підставами для визнання угоди купівлі- продажу дійсною, а тому колегія суддів не приймає їх до уваги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказується на те, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про те, що ОСОБА_3 не мав права на укладання угоди в порядку ст.220 ч.2 ЦК України.
Колегія суддів не приймає до уваги дані доводи, оскільки відсутність правовстановлюючих документів на спірний будинок та технічних довідок – характеристик на нього при укладанні угоди купівлі- продажу, якщо вона мала місце, перешкоджає суду визнати таку угоду законною.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в частині рішення суду за позовом ОСОБА_1 про визнання угоди дійсною та визнання права власності суттєвими не являються і не дають підстав для скасування рішення суду в цій частині.
Що стосується рішення суду за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання спадкоємцем, визнання права власності на спадкове майно та зобов;язання вчинити певні дії, то рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до ст.ст.213,214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1, і ОСОБА_2 як племінниця має право на дану спадщину.
Проте повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції не можна.
Із позовної заяви ОСОБА_2 не вбачається які саме позовні вимоги заявила ОСОБА_2 і на підставі яких норм права ( а.с.100-102). Суд першої інстанції не встановив на яке майно відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_3 і якими правовстановлюючими документами підтверджується право власності ОСОБА_3 на це майно.
У порушення вимог ст.ст.212-214 ЦПК України суд не з;ясував належним чином фактичні обставини справи щодо вимог сторін; чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися їх вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, що має суттєве значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст.10,33 ЦПК України не встановив хто є належним відповідачем по даній справі і не приитягнув його до участі у справі, що є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст.ст.307 ч.1п.5, 311 ч.1п.4, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 липня 2009 року в частині позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , фінансового відділу Комінтернівської районної державної адміністрації, за участю 3-ї особи- Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації і реєстрації об;єктів нерухомості про визнання спадкоємцем, визнання права власності на спадкове майно та зобов;язання вчинити певні дії скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до того ж суду першої інстанції іншим суддею.
Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 29 липня 2009року в частині відмови в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю 3-ї особи Комінтернівського районного бюро технічної інвентаризації і реєстрації об;єктів нерухомості про визнання угоди купівлі- продажу житлового будинку дійсною і визнання права власності на даний будинок залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею
законної сили.
Головуючий Л.І.Доценко
Судді О.В.Оверіна
К.П.Мартинова