копія
Справа №33-126, 2010 року Головуюча в 1-й інстанції Корніюк А.П.
Категорія ст.185 КУпАП
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2010 року м. Хмельницький
Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області Латюк П.Я., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 24 лютого 2010 року,
в с т а н о в и в:
Цією постановою закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи, передбачених ст.38 цього Кодексу строків.
Згідно з постановою судді, « 24.04.2009р. на адресу Кам’янець - Подільського міськрайонного суду з Кам’янець-Подільського МВ УМВС України в Хмельницькій області надійшли матеріали відносно ОСОБА_1 за ознаками ст.185 КУпАП і постановою Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 23.06.2009р. дані матеріали були направлені в прокуратуру м. Кам’янця-Подільського для вирішення питання про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.342 КК України.
29.07.2009р. на адресу Кам’янець - Подільського міськрайонного суду з прокуратури м. Кам’янця - Подільського було повернуто для розгляду матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення , передбаченого ст.185 КУпАП з постановою про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 на підставі п.2 ст.6 КПК України, за відсутністю в її діях складу злочинів, передбачених ст.ст.342, 345 КК України.
Згідно ч.2 ст.268 КУпАП: при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов’язковою.
В судовому засіданні ОСОБА_1 відмовилася від дачі пояснень по даній адміністративній справі.
Свідок ОСОБА_2 суду показала, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, що передбачений ст.185 КУпАП і дані документи є сфальсифікованими.
Свідок ОСОБА_3 суду показала, що в кінці грудня 2008р. в кабінеті судді Бондаря О.О. відбулася сварка між ОСОБА_1 та працівниками СОБСМ «Грифон», в результаті якої ОСОБА_1 працівниками СОБСМ «Грифон» було виведено із кабінету.
Свідок ОСОБА_4 суду показав, що 23.12.2008р. працівники СОБСМ «Грифон» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виводили ОСОБА_1 із кабінету судді Бондаря О.О. через порушення нею порядку і, зі слів ОСОБА_5, ОСОБА_1 спричинила йому удар ногою в пах, в результаті чого ОСОБА_5 звертався за медичною допомогою.
Згідно ч.2 ст.38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчих суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення…
Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений 27.12.2008р., однак повернутий для розгляду прокуратурою м. Кам’янця-Подільського до Кам’янець-Подільського міськрайонного суду 29.07.2009р.
Згідно ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю на підставі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу».
Як убачається з апеляційної скарги, ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати, провадження в справі закрити за відсутністю події інкримінованого їй адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено всупереч вимогам ст.256 КУпАП більш як через місяць, а розгляд справи, як того вимагає ст.277 КУпАП, проведено не протягом доби, а значно пізніше. Зазначає, що спочатку зібрані матеріали дільничним інспектором Кулішем М. В. були здані в архів, і лише після того як вона почала скаржитись на протиправні дії працівників судової міліції «Грифон», за вказівкою одного з керівників Кам’янець-Подільського міського відділу міліції Мазурчака О.В., 27 січня 2009 року відносно неї і було безпідставно складено протокол про вчинення 23 грудня 2008 року адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП. Вказує, що суддя безпідставно прийняла справу до провадження, з огляду на те, що постановою судді Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 27 лютого 2009 року, цю адміністративну справу було повернуто в Кам’янець-Подільський міський відділ міліції для доопрацювання, якого фактично не було. Акцентує увагу і на тому, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, під час його складання свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебували на навчанні.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги з посиланням на зазначені у ній доводи, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, вважаю, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Закриваючи провадження в справі у зв’язку із закінченням на момент її розгляду, передбачених ст.38 КУпАП строків, суддя не звернула уваги на те, що відповідно до цієї норми Закону, з цієї підстави провадження в справі може бути закрито лише у разі, коли особа визнається винною у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, та на порушення вимог ч.2 ст.283 КУпАП, згідно з якими, постанова по справі про адміністративне правопорушення, в тому числі і судді, серед іншого повинна містити також опис обставин, установлених саме при розгляді справи, посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, у постанові взагалі не зазначила, а що ж з інкримінованих ОСОБА_1 дій було встановлено під час судового розгляду справи.
В силу п.7 ч.3 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є повне фіксування судового процесу технічними засобами.
Натомість, отримавши клопотання ОСОБА_1 про фіксування перебігу судового розгляду справи технічними засобами (а.с.130), суддя місцевого суду його відхилила, пославшись на те, що «…КУпАП не передбачає фіксацію судового процесу технічними засобами» (а.с.132), і в такий спосіб знехтувала виписаними у ст.8 Конституції України положеннями про те, що Конституція України має найвищу юридичну силу і її норми є нормами прямої дії.
Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Проте, у протоколі про інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення (а.с.1) не вказано прізвища працівників міліції, яким вона чинила злісну непокору, ці працівники міліції в якості потерпілих у цьому протоколі не зазначені, і цим самим порушені права ОСОБА_1, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі і право знати в чому вона обвинувачується, а відтак і право на захист (ч.1 ст.268 КУпАП), так і права цих потерпілих (ст.269 КУпАП).
Диспозицією ч.1 ст.185 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків.
Пленум Верховного Суду України у п.7 постанови №8 від 26 червня 1992 року з подальшими змінами «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров’я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» роз’яснив, що згідно ст.185 КУпАП злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов’язків, і що адміністративна відповідальність за цією статтею настає при відсутності застосування фізичної сили з боку винної особи.
Натомість згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 фактично обвинувачується у вчиненні опору працівникам правоохоронного органу, який, як зазначено у цьому протоколі, полягав у шарпані працівників міліції за їх формений одяг, чиненні фізичної протидії, що в силу ч.2 ст.342 КК України, у разі підтвердження, є кримінально-карними діями.
За таких обставин суддя, у провадження до якого надійшла справа, за змістом п.2 ст.278 КУпАП та у відповідності до роз’яснень з цього приводу, викладених у п.17 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, повинна була своєю постановою повернути матеріали справи органу внутрішніх справ, який порушив адміністративне переслідування ОСОБА_1, для належного оформлення.
Оскільки наведені порушення закону є істотними і не можуть бути усунені в судовому засіданні, постанова судді підлягає скасуванню, а матеріали справи як неналежно оформлені – направленню до органу, який порушив справу про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись п.3 ч.8 ст.294 КУпАП,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Кам’янець-Подільського міськрайонного суду від 24 лютого 2010 року щодо неї скасувати, а матеріали справи, для належного оформлення, направити начальнику Кам’янець-Подільського міського відділу УМВС України в Хмельницькій області.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області П.Я.Латюк