Справа   № 2-245/2010 р.

    Р І Ш Е Н Н Я

    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

?5” лютого 2010 р.                    Тернівський районний суд м.Кривого Рогу

у складі : головуючого, судді -            Коноваленко М.І.          

       при секретарі -                    Максимишена С.Б.

       за участю представника

       позивача   -                                           ОСОБА_1

     відповідача відділу виконавчої служби в Тернівському районі м.Кривого Рогу –          Пономаренко А.В.

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м.Кривому Розі справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк”, Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, Спеціалізованого Державного підприємства „Укрспец”юст”, ОСОБА_4 про визнання нікчемного правочину з продажу квартири,  недійсним, та стягнення моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

 ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк”, Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, далі /Банк, ДВС/, ОСОБА_4 про визнання  нікчемного правочину, недійсним, повернення у  право власності спірну квартиру  та стягнення моральної шкоди в розмірі: 90000 грн. з Банку та 10000 грн. з ДВС.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, вказує що 23.04.2004 р. між ОСОБА_3 та Банком був укладений кредитний договір  строком дії до 22.04.2011 р. на цільове придбання житла: АДРЕСА_1 на суму 4550 доларів США. В той же день було укладено договір іпотеки згідно якого спірна квартира була передана в заставу Банку. 30.12.2005 р. були проведені прилюдні торги Укрспец”юстом, по яким спірна квартира була продана ОСОБА_4 Вказаний правочин просить визнати нікчемним, негайно повернути позивачу спірну квартиру оскільки:

 - позивач порушувала строки платежу по кредиту з причини знаходження на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, лікуванням повнолітньої доньки, на що витрачала значні кошти, що є виключними обставинами, але в цілому виконувала зобов’язання, і на момент проведення прилюдних торгів борг був відсутній, тому у Банка не було правових підстав для звернення стягнення на нерухоме майно;

-  до складу сім’ї  позивача входять дві доньки, одна з яких ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 на час угоди була неповнолітня, проживала в спірній квартирі, прилюдні торги були проведені без згоди органу опіки Виконкому, що суперечить ст.55,56,71 ЦК України, та тягне за собою нікчемність правочину згідно ст.224 ЦК України.

-  прилюдні торги було проведено з порушенням порядку проведення, тому як відповідач ніколи не повідомляв позивача про намір звернення стягнення на квартиру яка була в заставі отримавши виконавчий напис нотаріуса та звернувшись до виконавчої служби про примусове виконання.

 - позивач не знала про примусове виконання, копія постанови про відкриття виконавчого провадження всупереч ст.24 Закону „Про виконавче провадження” їй не був направлений, крім того позивач не була повідомлена про оцінку нерухомого майна згідно ст.57 вказаного Закону та державним виконавцем  не було надано позивачу  акту про реалізацію предмету іпотеки відповідно до ст.62І Закону України «Виконавче провадження».

Правочин суперечить актам законодавства, моральним засадам згідно ст.203 ЦК України.

Оскільки Банк та ДВС порушили права позивача своїми незаконними діями, позивач була позбавлена житла, хворіла, вказані обставини призвели до сильних душевних переживань, просить стягнути моральну шкоду.

Представник відповідача ДВС позов не визнає, вказує що 30.03.2005 р. було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса від 22.03.2005 р. про звернення стягнення на майно ОСОБА_3 на двокімнатну квартиру по АДРЕСА_1 на суму 24454,19 грн. Копія постанови про відкриття була направлена ОСОБА_3 26.10.2005 р. державний виконавець склав акт опису та арешту квартири в присутності позивача, копія акта була вручена ОСОБА_3 02.11.2005 р. була винесена постанова про призначення експерта, яка була направлена боржнику. 08.11.2005 р. отримано висновок експерта, пропозиція про ознайомлення з висновком експерта 10.11.2005 р. були направлені ОСОБА_3 Боржник мала право в 10 денний строк оскаржити висновок експерта до суду, але цим право не скористалася, тому було направлено повідомлення торгівельній організації, проведені прилюдні торги. Вважає що ДВС не порушила прав позивача проведенням виконавчих дій, правочин по продажу квартири відповідає законодавству, підстав для стягнення моральної шкоди немає.

Представник відповідача Банк надав до суду заяву про розгляд справи в їх відсутності,   проти позову заперечують, в оглянутих судом письмових запереченнях вказують, що ОСОБА_3 порушувала терміни повернення кредиту згідно графіку більш чим на 5 днів, тому відповідно до п.5.5,5.7 та в порядку п.11 Договору, банк направив боржнику вимогу рекомендованим листом, про те що ОСОБА_3 повинна оплатити заборгованість в сумі 364,37 доларів США в триденний строк. Вказану вимогу боржник отримала 11.02.2007 р. Оскільки заборгованість сплачена не була, Банк звернувся за виконавчим написом до нотаріуса. Позивач просить незаконно визнати правочин продажу квартири нікчемним, посилаючись на проживання в квартирі неповнолітньої дитини ОСОБА_3 Зареєструвавши в квартирі, яка є предметом застави доньку, позивач порушила п.п.2.3.10 договору іпотеки, згідно умов якого вона була зобов’язана не вселяти у вказане житло будь яких осіб без згоди Банку. Оскільки продаж квартири був проведений з прилюдних торгів, неповнолітня донька позивача не була власником квартири, то вказаною угодою не порушені вимоги ст.71 ЦК України, згода відділу опіки не була потрібна. Дії Банку відповідали чинному законодавству, вимоги позивача про стягнення моральної шкоди не ґрунтуються на законі – а.с.72-77.

Відповідач Укрспец”юст в судове засідання не з»явились повідомивши суд про  розгляду справи у їх відсутність, посилаючись на раніше поданий  відзив, в якому  вказують, що квартира ОСОБА_3 була продана з прилюдних торгів 30.12.2005 р., в порядку ст.66 Закону України „Про виконавче провадження”, та п.п.3.5,3.11,3.12,5 Тимчасового Положення „Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна”, затвердженого Наказом МЮ України від 27.10.1999 р. Порядок продажу був витриманий, ОСОБА_4 є добросовісним набувачем квартири, вказане майно згідно ст.388 ч.2 ЦК України не може бути витребувано від добросовісного набувача, оскільки воно було продано в порядку для виконання судових рішень. Відносно згоди органу опіки, то вказана згода у випадку продажу квартири ОСОБА_3 не була потрібна. Позивач як мати згідно ст.14 Сімейного кодексу України здійснює права своєї доньки самостійно а.с.96-97.

Відповідач ОСОБА_4 надала суду заяву про розгляд справи у свою відсутність.

Третя особа Виконком Тернівської у місті ради надав суду письмові заперечення проти позову, просить розглядати справу у відсутності представника. Вказує що посилання позивача на ст.ст.55,56,71 ЦК України необґрунтована, оскільки вони стосуються дітей, позбавлених батьківського піклування, опікунів або піклувальників. ОСОБА_3 є матір’ю дитини, тому при укладанні кредитного договору повинна була діяти відповідно до ст.203 ЦК України. Правочин з підстав ст.224 ЦК України, його укладення без дозволу органу опіки та піклування не може бути визнаний нікчемним –а.с.56-57.

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази, суд вважає що в задоволенні позову слід відмовити.

Судом встановлено поясненнями представників сторін, договором купівлі-продажу, кредитним договором, договором іпотеки а.с.33, 23-28, що 23.04.2004 р. ОСОБА_3 по договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу купила квартиру по АДРЕСА_1.

23.04.2004 р. позивач уклала кредитний договір з Банком на отримання кредиту в сумі 4550 доларів США, та в той же день уклала договір іпотеки, передавши Банку з метою забезпечення виконання зобов’язання  по кредиту придбану квартиру.

В зв»язку з неналежним виконанням позивачем зобов»язання за договором кредиту по виконавчому напису нотаріуса було звернено стягнення на предмет іпотеки – спірну квартиру, що було підставою для відкриття державним виконавцем виконавчого провадження та проведенні відповідних виконавчих дій.

Розглядаючи позов про визнання нікчемного правочину  недійсним, в межах заявлених позовних вимог,  судом встановлено поясненнями сторін, письмовими запереченнями, відомістю проведення прилюдних торгів, протоколом проведення прилюдних торгів а.с.100-102, що 30.12.2005 р. квартира по АДРЕСА_1 була продана ОСОБА_4 в порядку для виконання судових рішень Дніпропетровською філією Спеціалізованого Державного підприємства „Укрспец”юст”, згідно договору про надання послуг від 14.12.2005 р. а.с.107-108.

Посилаючись на нікчемність правочину, такому що суперечить нормам  ст.214 ЦК України що до вчинення правочину  без дозволу органу опіки та піклування, позивач вказує на проживання в проданій квартирі неповнолітньої доньки позивача – ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 - а.с.32.  

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Визнання такого правочину судом  не вимагається.

Посилання позивача на порушення вимог ст.71 ЦК України, укладення договору без згоди органу опіки є незаконною, тому що ОСОБА_3 не була опікуном, чи піклувальником, а є матір’ю дитини і згода органу опіки на укладання правочину потрібна не була, крім цього позивач ОСОБА_3 відповідно протоколу участі  не є учасником прилюдних торгів,    підстави для визнання нікчемного правочину недійсним як укладеному без згоди органу опіки та піклування, передбачені ст.224 ЦК України, відсутні –а с.112.

Згідно ст.12 Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей” передбачено укладання правочину щодо нерухомого майна де проживають діти з дозволу органу опіки та піклування. Але вказаний Закон набрав чинності з 01.12.2006 р. і на спірні правовідносини не поширюється.

Крім цього суд вважає, що позивач звернулась до суду як заінтересована  особа  яка заперечує дійсність правочину на підставах, встановлених законом відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України що до визнання оспорюванного правочину недійсним.    

Відповідно довідки КЖП №14 а.с.100 – ОСОБА_9 була зареєстрована в спірній квартирі з 18.06.2004 р. Але згідно п.п.2.3.10 договору іпотеки який був укладений раніше 23.04.2004 р., ОСОБА_3 була зобов’язана не вселяти у вказане житло будь яких осіб без згоди Банку, тому вселення та реєстрація дитини в квартирі без згоди Банку суперечить договору і є незаконною.

Таким чином, відсутні підстави повернення квартири позивачу у право власності. Також згідно ст.388 ч.2 ЦК України оскільки майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продано в порядку для виконання судових рішень,  то заявлена вимога в цій частині взагалі не відповідає  закону.

Крім того, судом не приймаються до уваги викладені доводи представника позивача ОСОБА_1. про визнання  правочину нікчемним та підтвердження їх доказами, що до виключних обставин /хвороба позивача/,  прострочення позивачем строки платежу по кредиту, відсутність у Банка  правових підстав для звернення стягнення на нерухоме майно, проведення прилюдних торгів без участі відповідача, неповідомлення про відкриття і проведення виконавчого провадження, не повідомлення про оцінку нерухомого майна та ненадання позивачу  акту про реалізацію предмету іпотеки, тому як зазначені обставини не є предметом доказування про визнання нікчемного  правочину, недійсним.  

Таким чином згідно поданого ОСОБА_3 позову, суд не находить підстав для визнання нікчемного правочину,  недійсним.

При безпідставності позову, та правовідносин які виникли між сторонами на Банк та ДВС не може бути покладено обов”язок по відшкодуванню моральної шкоди.

На підставі ст.ст.71, 203, 215, 216, 224, 388 ч.2, 591 ЦК України, керуючись ст.10,27,31,60,209 ч.3,212-215, ЦПК  України, суд-

                                                    ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк”, Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, Спеціалізованого Державного підприємства „Укрспец”юст”, ОСОБА_4  про визнання нікчемномго правочину з продажу квартири недійсним, та стягнення моральної шкоди – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівский районний суд м. Кривого Рогу, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                                                      СУДДЯ: