ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________________________________________________________________________________________________________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

УХВАЛА

"23" серпня 2007 р.                                                                             Справа № 14/174

Позивач: Чернігівський природоохоронний міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Комунального підприємства "Чернігівводоканал", вул. Жабинського, 15, м. Чернігів

Відповідач: Відкрите акціонерне товариство кондитерська фабрика „Стріла”, м. Чернігів, вул. Комунальна,2

Предмет спору: про стягнення 4293,41 грн.

 Суддя  Книш Н.Ю.

Представники сторін:

від прокуратури: 21.08.07р. та 23.08.07р. - Чічкань Г.М., помічник прокурора

від позивача: 21.08.07р. - Бичкова Т.О. довіреність № 2/14 від 09.02.2007р., 23.08.07р. –не з’явився

від відповідача: 21.08.07р. - Костіна Н.М. довіреність №7 від 05.01.2007 провідний юрисконсульт, Середа О.И. довіреність №01/61 від 05.01.07 головний інженер, 23.08.07р. –не з’явився

                    Ухвала виноситься після перерви оголошеної в судовому засідання 21.08.2007 року на підставі ст.77 Господарсько процесуального кодексу України.

Чернігівським міжрайонним природоохоронним прокурором в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Чернігівводоканал” подано позов про стягнення з відповідача заборгованості 4293грн.41коп за перевищення гранично - допустимих концентрацій в стічних водах, що були скинуті в міську каналізацію згідно договору №1388 від 13.03.2000р. на водопостачання та водовідведення.

          09.08.2007 року представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву за №06/1363, в якому заперечує проти позову і вважає, що прокурором пред’явлено позов не в інтересах держави, а в інтересах самостійного суб’єкта господарської діяльності. Відповідач вважає, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, і у відповідності до п.1 ст.81 ГПК України позовна заява Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора повинна бути залишена без розгляду.

          21.08.2007р. представник відповідача в судовому засіданні надав письмове доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, можливою причиною перевищення ГДК по залізу згідно аналізу від 26.10.2006 року став випадок поставки позивачем неякісної води 27.09.2006р. і це на думку відповідача підтверджується скаргою мешканців провулка Комунальний від 27.09.2006 року, які отримують питну воду через водопровідну мережу ВАТ „Стріла”, та листом КП „Чернігівводоканал” № 7/5-1581 від 09.10.2006 року.

В обґрунтування своїх вимог прокурор надав письмове пояснення № 1253 вих 07 від 22.08.2007р., в якому стверджує, що в поданому позові присутні інтереси держави, при цьому посилається на ст.1 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (зміни до якого набули чинності в грудні 2005р.), в якій визначено поняття державних коштів, визначено перелік підприємств, які мають державні кошти, а саме комунальні підприємства. Прокурор вважає, що не може братися до уваги роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 22.05.2002р., рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р., оскільки вони приймались до набрання чинності змін до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”. В обґрунтування підстав подання позову прокурор також посилається на ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру”, Закон України „Про загальнодержавну програму „Питна вода України”, п.7.11 Правил приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м.Чернігова, згідно якого кошти які сплачує підприємство по рахунках водоканалу за перевищення допустимої концентрації забруднюючих речовин розподіляються таким чином: 20% перераховуються Водоканалом до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища і 80% залишаються у розпорядження Водоканалу і використовуються на відшкодування збитків, викликаних цими скидами на ремонт і поліпшення експлуатації мережі та очисних споруд, а також на розвиток каналізаційного господарства м. Чернігова. Не своєчасна сплата заборгованості Відповідачем на думку прокуратури може негативно вплинути на стабільну та безперебійну роботу системи водопостачання та водовідведення міста.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін та помічника прокурора, дослідивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив:

          Частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією України та законами України.

Як вказано в п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення і в ст. 5 Закону України “Про прокуратуру”, де вказується, що прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

          Таким чином, представництво прокурором інтересів держави в суді, можливе лише в межах прямо визначених законом.

          Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру” підставою представництва в суді держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними і державою.

          Згідно з ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, у відповідності з вимогами ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою, здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

          Конституційний суд України в рішенні від 08.04.1999 року №З-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України визначив, що прокурор чи його заступник у кожному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позові необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

          У відповідності з п.2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.99р. під поняттям „орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах”, зазначеним у ч.2. ст.2 АПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

          Чернігівським міжрайонним природоохоронним прокурором подано позовну заяву в інтересах держави в особі Комунального підприємства „Чернігівводоканал”.

          Як вбачається з матеріалів справи, та вказує на це відповідач підприємство, в тому числі й комунальне –позивач - Комунальне підприємство „Чернігівводоканал” - є самостійним суб'єктом господарювання, яке здійснює управління через свої органи і не є органами державної влади чи місцевого самоврядування і будь - яке втручання державних органів в його діяльність не допускається.

          Згідно преамбули Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” від 22.02.2000р. №1490 (із змінами та доповненнями) він встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

          Як свідчать матеріали справи, договір №1381 від 13.03.2000р. укладений між позивачем та відповідачем на водопостачання та водовідведення є господарським договором між двома суб’єктами господарювання, та не заснований на закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти на умовах визначених Законом України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

          Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, Чернігівський міжрайонний природоохоронний прокурор не мав права подавати позов в інтересах комунального підприємства „Чернігівводоканал”.

          За таких обставин, позовні вимоги Чернігівського міжрайонного природоохоронного прокурора суд залишає без розгляду на підставі пункту 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, а клопотання відповідача задовольняє.

          

          Керуючись ст.ст. 2, 29, п.1. ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

          Залишити позов без розгляду.

          

          

          Суддя                                                                          Н.Ю.Книш