Справа № 2-226/2010

Машівський районний суд Полтавської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

09 червня 2010 року. Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді                         Косик С.М.,

за участю: секретаря                         Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Машівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Машівської районної державної адміністрації Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення,

в с т а н о в и в :

У квітні 2010 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії (ІІІ групи інвалідності) вона отримує щорічну допомогу на оздоровлення, однак в значно нижчому рівні, ніж це передбачено законодавством. Оскільки відповідач відмовляє їй у проведенні перерахунку вказаної допомоги, а тому просила визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов’язати провести перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік.

Відповідач надав заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» закріплено лише право даної категорії громадян на отримання грошової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, але ці норми не встановлюють механізму реалізації цього права, який визначається постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, виплати позивачу за вказаний період здійснювалися в межах бюджетних асигнувань.

В судове засіданні позивач не з’явилася, надала заяву, в якій просить розглядати справу за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі. В судовому засіданні представник відповідача Мельничук Д.В. проти позову заперечує за підставами, викладеними в письмовому поясненні від 01.06.2010 року.

Суд, заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.  

Судом установлено, що ОСОБА_1 відноситься до категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується ксерокопією посвідчення   серії НОМЕР_1   від 03 листопада 1996   року (а.с. 5 ). Як вбачається з довідки медико-соціальної (експертної) комісії серії 2-18 АВ № 000298 від 31.10.1996р. їй встановлено 3 групу інвалідності (а.с.5).

Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щорічну виплату разової грошової  допомоги на оздоровлення здійснюють органи праці та соціального захисту населення за місцем проживання зазначених осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, виплату щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 здійснює Управління праці та соціального захисту населення Машівської районної державної адміністрації Полтавської області. Саме місцевий орган праці та соціального захисту є тим органом, який безпосередньо відповідає від імені держави щодо забезпечення належних виплат конкретному громадянину, при цьому фінансування цих органів не впливають на права громадян. Обов’язок по нарахуванню та вчиненню дій щодо виплати соціальної допомоги позивачу відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» законодавством держави покладений на відповідача-Управління праці та соціального захисту населення Машівської районної державної адміністрації. Тому саме воно і є належним відповідачем, яке повинно здійснювати дії по поновленню прав позивача.

У лютому 2009 року позивачеві, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», було виплачено одноразову щорічну допомогу на оздоровлення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, інваліду ІІІ групи, у розмірі 90 грн.(а.с. 6).

Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1997р. № 796-ХІІ (далі – Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ) інвалідам третьої групи ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС передбачена одноразова щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» дію статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не зупинено. Відповідно до статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» надано право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Але оскільки дію ст.48  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не зупинено, то розміри щорічної допомоги на оздоровлення є встановленими ст.48 зазначеного закону.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах і в спосіб, що передбачені  Конституцією та Законами України.  Частиною 1 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було визначено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, підвищується Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

У Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, оскільки відповідно до частини 1 статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є безпідставним. Згідно ч.7 ст.48 Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та законодавство щодо розмірів мінімальних заробітних плат на відповідний рік, а не Постанова  Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р.№526 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Законом, який встановлює пільги та доплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні спору, суд дійшов висновку, що відповідач у 2009 році повинен був діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної допомоги, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати допомоги.

    З огляду на положення статей 4, 215 ЦПК України та ст.16 ЦК України цивільний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією або бездіяльністю. Оскільки відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, тому суд такі дії повинен визнати незаконними і зобов’язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону.

З урахування викладеного, суд вважає відповідачем безпідставно відмовлено в перерахунку та виплаті недоотриманих коштів одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік  позивачу.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст.88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8-15, 212-218 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 46, 152 Конституції України, ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд,

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Машівської районної державної адміністрації у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік – задовольнити.

Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Машівської районної державної адміністрації у Полтавській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги на оздоровлення відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009 рік протиправною.

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Машівської районної державної адміністрації у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2009 рік відповідно до ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, виходячи з розміру заробітної плати, встановленої на момент виплати, з урахуванням раніше здійснених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Машівський районний суд Полтавської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: ( підпис )

Копія вірна:                

Суддя Машівського районного суду                                                                        С.М. Косик