ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" серпня 2006 р. Справа № 05/134-06
вх. № 7584/6-05
Суддя господарського суду Ольшанченко В.І.
при секретарі судового засідання Єрьоміна О.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Горбатенко А.В. (довіреність від 30.09.05 р.), відповідача - юр. Лапка Д.В. (довіреність від 22.08.05 р.),
розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "Едем", м. Київ
до Акціонерного товариства закритого типу "Страхова компанія "ВЕЛТА", м.Харків
про стягнення 5533,50 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 5533,50 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує не виконанням відповідачем зобов’язань за договором облігаторного страхування № 002410 обов’язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України від 01.03.04 р.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач відповідно до п.1, п.17 Положення про порядок та умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ № 1175 від 28.09.1996 р., не повинен був виплачувати страхове відшкодування страхувальнику - ЗАТ "Русин", оскільки під час скоєння ДТП застрахованим автомобілем керував громадянин Вознюк Ю.П. на підставі договору оренди транспортного засобу № 25 від 16.06.05 р. без переоформлення на нього страхового полісу.
В судовому засіданні 14.08.06 р. оголошувалася перерва до 17.08.06 р. о 10-00 год.
Представник позивача надав клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних документів, в якому заперечує проти заперечень відповідача, посилаючись на те, що право власності на застрахований автомобіль не переходило до Вознюка Ю.П., застрахований автомобіль належить страхувальнику – ЗАТ „Русин” на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу КІС № 811823. Також представник відповідача посилається на те, що водій Вознюк Ю.П. на час скоєння ДТП перебував у трудових відносинах із ЗАТ „Русин”, а тому керував застрахованим автомобілем на законних підставах і відповідно до п.15 постанови КМУ № 1175 від 28.09.96 р. на нього розповсюджується дія полюсу № Б/5290232.
Копію трудової книжки позивач не надав, посилаючись на те, що Вознюк Ю.П. вже звільнився з ЗАТ „Русин”. В підтвердження викладеного представник позивача надав копію наказу ЗАТ „Русин” № 13-к від 12.05.05 р. про прийняття Вознюка Ю.П. на посаду водія за сумісництвом 25.05.05 р. та копію наказу ЗАТ „Русин” № 41-К від 25.10.05 р. про звільнення Вознюка Ю.П., водія за сумісництвом, за власним бажанням.
Розглянувши надане клопотання та вислухавши міркування представника відповідача, суд вважає за можливе задовольнити його.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
01.03.04 р. сторони уклали договір облігаторного страхування № 002410 обов’язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України (надалі – договір перестрахування), за яким позивач передав відповідачу, а відповідач прийняв частину відповідальності по переданим позивачем ризикам. Договір покриває усі поліси страхування, укладені позивачем по ризикам, вказаним в додатку № 1, у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.96 р. № 1175 з наступними змінами. Територією страхування є Україна.
Позивач на час укладання договору облігаторного страхування № 002410 обов’язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України від 01.03.04 р. мав ліцензію Міністерства фінансів України серії АА № 239466 від 02.04.2002 р. строком по 24.04.04 р. на здійснення страхової діяльності (а.с.55). На день розгляду справи має ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України серії АА № 777638 від 30.06.04 р. на страхову діяльність у формі обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів.
Відповідач має ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України серії АВ № 082027 від 29.03.06 р. на страхову діяльність у формі обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
26.10.04 р. між позивачем та ЗАТ „Русин” був укладений договір № 5290229 обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів і виданий страховий поліс № Б/5290232. Предметом договору є страхування цивільної відповідальності ЗАТ „Русин” (страхувальника) як власника транспортних засобів, зокрема автомобіля марки ЗАЗ державний номер 512-63 КА, за заподіяння внаслідок ДТП шкоди майну, життю та здоров’ю третіх осіб. Страхування здійснюється на підставі Положення про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1175 від 28.09.96 р., зі змінами. Об’єктом страхування є цивільна відповідальність страхувальника як власника транспортних засобів за збиток, заподіяний третім особам внаслідок ДТП, а саме життю і здоров’ю фізичних осіб, їх майну і майну юридичних осіб.
На підтвердження укладання договору позивачем був виданий поліс № Б/5290232 від 26.10.04 р.
Цей договір був включений сторонами до Бордеро-премії № 5 і підпадає під дію договору перестрахування (а.с.16-18).
19.06.05 р. внаслідок ДТП, яке сталося за участю застрахованого автомобіля ЗАТ „Русин” – ЗАЗ держ. № 512-63 КА, яким керував громадянин Вознюк Ю.П., заподіяно шкоду автомобілю AUDI 100 2,5 TDI держ. № 030-50 КН, власником якого є Стельникович С.А., та тілесні ушкодження пасажирці застрахованого автомобіля Постоюк В.О.
Згідно постанови Малинського районного суду Житомирської області від 12.10.05 р. (а.с.65) дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Вознюком Ю.П. вимог п.10.1 та п.14.2 Правил дорожнього руху України. Відносно Вознюка Ю.П. було порушено кримінальну справу за ч.2 ст.286 КК України, яку закрито постановою Малинського районного суду Житомирської області від 12.10.05 р. на підставі ст.1 п.б Закону України „Про амністію” від 31.05.05 р.
ЗАТ „Русин” подало позивачу заяву від 22.06.05 р. про страховий випадок, про що позивач повідомив відповідача листом № 822 від 23.06.05 р.
На підставі висновку автотоварознавчого дослідження КНДІСЕ № 6287 від 11.07.05 р. було визначено розмір страхового відшкодування Стельниковичу С.А. в сумі 24990,95 грн. Ця сума страхового відшкодування була виплачена позивачем Стельниковичу С.А. в повному обсязі 13.12.05 р., що підтверджується видатковим касовим ордером № 2751. Згідно додатку № 1 до договору перестрахування частка відповідальності відповідача складає 20% від страхової суми, що становить 4998,00 грн.
Шкода, заподіяна здоров’ю пасажирці Постоюк В.О. внаслідок ДТП, становить 1785,00 грн. Сума страхового відшкодування була виплачена позивачем потерпілій в повному обсязі 20.12.05 р., що підтверджується видатковим касовим ордером № 2754. Згідно додатку № 1 до договору перестрахування частка відповідальності відповідача складає 30% від страхової суми, що становить 535,50 грн.
Розрахунки частки відповідальності відповідача та копії документів, на підставі яких була здійснена виплата страхового відшкодування Стельниковичу С.А. та Постоюк В.О. були надіслані позивачем відповідачу листами № 910 від 31.10.05 р. та № 958 від 23.12.05 р.
Відповідно до ст.10 договору перестрахування підсумкова сума платежу підлягає оплаті будь-якою стороною на протязі семи банківських днів.
Відповідач не сплатив позивачу свою частку платежу, яка становить 5533,50 грн.
19.01.06 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 13 з вимогою сплатити свою частку страхового відшкодування за страховим випадком 19.06.05 р.
На цю претензію відповідач надіслав відповідь № 337 від 02.03.96 р., в якій відмовив в задоволенні вимог позивача, посилаючись на те, що Вознюк Ю.П, під час ДТП, керував автомобілем ЗАЗ 110247 держ. № 512-63 КА на підставі договору оренди № 25 від 16.06.05 р., укладеним ним з ЗАТ „Русин”, без переоформлення страхового полісу на ім’я нового власника транспортного засобу. В зв’язку з чим та відповідно до п.17 Положення про порядок та умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів дія договору перестрахування на громадянина Вознюка Ю.П. не розповсюджується.
Матеріалами справи встановлено, що 16.06.05 р. водій Приватного підприємства Вознюк Юрій Петрович звернувся до директора Закритого акціонерного товариства „Русин” з заявою, в якій просив видати йому машину Таврію держ. № 512-63 КА на вихідні дні з 18 по 20 червня 2005 р. по маршруту Київ – Овруч.
16.06.05 р. ЗАТ „Русин” видало наказ № 17-0, яким дозволило Вознюку Ю.П. користуватися в особистих цілях автомобілем ЗАЗ 110247 держ. № 512-63 КА, строком з 17.06.05 р. по 20.06.05 р., для поїздки по маршруту Київ – Овруч – Київ за готівковий розрахунок, з укладанням договору оренди.
Закрите акціонерне товариство „Русин” та громадянин Вознюк Юрій Петрович 16.06.05 р. уклали договір оренди транспортного засобу № 25, за яким ЗАТ „Русин” передало Вознюку Ю.П. автомобіль ЗАЗ 110247 держ. № 512-63 КА 2003 р. випуску у строкове платне користування в особистих цілях на строк з 16.06.05 р. по 20.06.05 р.
Вознюк Ю.П. прийняв вказаний автомобіль від ЗАТ „Русин”, про що свідчить акт приймання-передачі автомобіля ЗАЗ від 17.06.05 р., та сплатив за оренду 54,36 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру № 8 від 17.06.05 р.
На підставі прибуткового касового ордеру № 8 від 17.06.05 р. Вознюку Ю.П. був виписаний подорожній лист службового легкового автомобіля серії 03-СП № 379101 від 17.06.05 р. на автомобіль ЗАЗ 110247 держ. № 512-63 КА, де у графі 1 розділу 1 „Завдання водієві” вказано: „Вознюк Ю.П. п/к ордер № 8 від 17.06.05 р.” (а.с.23).
Відповідно до п.1.1 та п.1.2. Інструкції про порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 74 від 17.02.98 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.98 р. за № 149/2589 (надалі – Інструкція), ця Інструкція встановлює єдиний порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля типової форми № 3 при виконанні службових поїздок, а також для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів. Виконання положень Інструкції обов'язкове для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності (надалі - "підприємство"):
- які надають службові легкові автомобілі для транспортного обслуговування юридичних осіб на комерційній основі або використовують їх у службових поїздках за власними потребами (надалі - "перевізники");
- для яких за їх замовленням здійснюється транспортне обслуговування службовими легковими автомобілями (надалі - "замовники").
До категорії службових легкових автомобілів відносяться легкові автомобілі, які знаходяться на балансі юридичних осіб всіх форм власності і використовуються для задоволення власних потреб, а також можуть надаватися замовнику на договірних умовах (з водієм).
Згідно п.2.2. Інструкції перед видачею водієві подорожнього листа диспетчер (або інша відповідальна особа перевізника) заповнює його таким чином: ...
- на підставі умов договору (заявки) замовника або завдання керівництва підприємства (установи) у графі 1 розділу I "Завдання водієві" записує найменування і адресу замовника, до якого повинен прибути автомобіль для виконання завдання або прізвище, ініціали та посаду відповідальної особи підприємства (установи) у розпорядження якого надається автомобіль; у графі 2 - час прибуття автомобіля до замовника, у графі 3 - час вибуття відповідно до заявки чи графіка роботи (год., хв.) або відповідно до моменту початку та кінця обслуговування посадової особи.
Таким чином, із змісту подорожнього листа службового легкового автомобіля серії 03-СП № 379101 від 17.06.05 р. та наданих сторонами документів убачається, що Вознюк Ю.П. не перебував у службовій поїздці, а використовував застрахований автомобіль у власних цілях.
За таких обставин, суд вважає безпідставним посилання позивача на п.15 постанови Кабінету Міністрів України № 1175 від 28.09.96 р., із відповідними змінами, та на те, що Вознюк Ю.П. працював у страхувальника – ЗАТ „Русин” водієм за сумісництвом.
Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є видом обов’язкового страхування згідно пункту 9 статті 7 Закону України „Про страхування”.
В договорах облігаторного страхування № 002410 обов’язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України від 01.03.04 р. та № 5290229 обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів від 26.10.04 р. сторони домовились керуватися постановою Кабінету Міністрів України № 1175 від 28.09.96 р. із відповідними змінами (надалі – постанова № 1175).
Стаття 990 ЦК України зазначає, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до п.17 постанови № 1175 у разі зміни власника транспортного засобу дія договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності поширюється на нового власника за умови переоформлення страхового поліса на його ім'я.
Згідно пункту 1 постанови № 1175 власником транспортного засобу вважається юридична чи фізична особа, яка експлуатує транспортний засіб, що належить їй на праві власності, повного господарського відання, оперативного управління або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству (договір оренди, доручення тощо).
Аналогічні положення містять пункти 1.6, 1.7 статті 1 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.
Крім того, пункти 21.3 та 21.4 статті 21 Закону України „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” говорять, що при використанні транспортного засобу у дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, з урахуванням норм абзацу третього пункту 21.1 цієї статті, водій такого транспортного засобу несе відповідальність, встановлену законом.
Виходячи із вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскільки ЗАТ „Русин” не переоформило страховий поліс на громадянина Вознюка Ю.П. на час перебування застрахованого автомобіля в оренді, то дія договору № 5290229 обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів від 26.10.04 р. та полісу № Б/5290232 від 26.10.04 р. не розповсюджується на Вознюка Ю.П., так як його цивільно-правова відповідальність не була застрахована позивачем.
Таким чином, суд вважає, що відповідач відповідно до п.2.6.2 договору облігаторного страхування № 002410 обов’язкової цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України від 01.03.04 р. правомірно відмовив позивачу в виплаті своєї частки страхового відшкодування, оскільки позивач в даному випадку не повинен був виплачувати страхового відшкодування, а повинна була відшкодовувати завдану шкоду винна особа, тобто Вознюк Ю.П.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу належить покласти на позивача.
Керуючись ст.990 ЦК України, ст.7 Закону України „Про страхування”, ст.ст.1, 21 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, п.1, 17 постанови Кабінету Міністрів України № 1175 від 28.09.96 р. з відповідними змінами та доповненнями, ст.ст.33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,
ВИРІШИВ:
В позові відмовити повністю.
Суддя Ольшанченко В.І.
Повний текст постанови підписаний 18.08.06 р.