№ 2- 576/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

23 червня 2010 року     Кременчуцький  районний  суд  Полтавської області   в  складі :

головуючого судді  Степаненка Ю.І.,

при  секретарі  Левицькій І.П.,

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  в  м. Кременчуці   цивільну справу  за  позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним,

В С Т А Н О В И В :

30 квітня 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної дружини.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 вказувала, що 28 жовтня 2006 року вона уклала шлюб з відповідачем ОСОБА_2, 1983 року народження. У шлюбі вони перебувають майже чотири роки. На даний час вони разом не проживають. Вона перебуває на 7-му місяці вагітності. Крім цього є інвалідом ІІІ групи по зору, в зв’язку з чим є непрацездатною та потребує матеріального забезпечення, так як щомісячно витрачає багато коштів на ліки та лікування. Витрати на ліки також пов’язані і з вагітністю, яка проходить з ускладненням та для придбання до пологового будинку ліків та різних предметів на суму 3000 гривень. Про всі ці обставини відомо відповідачу, але добровільно матеріально утримувати дружину він не бажає, всі її неодноразові звернення з цього приводу залишаються без задоволення. В зв’язку з інвалідністю їй призначено пенсію, яку вона отримує в розмірі 600 гривень, але для витрат які вона несе кожного місяця на своє лікування та підтримання вагітності, цих коштів не вистачає. Відповідач працює та отримує заробітну плату. У зв’язку з  цим вона просить суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі, що дорівнює 1000 гривень щомісяця, починаючи з дня пред’явлення позову та аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі по 500 гривень щомісяця за минулий час, починаючи з 30 квітня 2009 року по момент подачі позову, що складає 6 000 гривень та стягнути з відповідача на її користь витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги у сумі 300 гривень.

13 травня 2010 року ОСОБА_2 звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним, який об’єднаний ухвалою суду в одне провадження з  первісним позовом. В обґрунтування своєї позовної вимоги ОСОБА_2 вказував, що   ОСОБА_1 страждає стійкою вираженою хворобою очей з дитинства і визнана інвалідом ІІІ групи.  Він вважає, що позивач приховала свою хворобу від нього при реєстрації шлюбу і тому вважає, що шлюб, зареєстрований  28 жовтня 2006 року являється недійсним.  В квітні 2009 року позивач покинула його і стала проживати окремо, ухиляючись від виконання обов’язків члена сім’ї, вести незалежне від сім’ї життя, при цьому приховала від нього факт отримання пенсії, яку в бюджет сім’ї не вносила. Також  не розуміє з яких підстав виникла  у ОСОБА_1 вагітність, оскільки вони з квітня 2009 року по даний час разом не проживають. Тому просив суд з підстав п.3 ст.41 СК України визнати шлюб недійсним між ним та ОСОБА_1, який зареєстрований 28 жовтня 2006 року.

У судовому  засіданні  позивач  за первісним  позовом ОСОБА_1 та її представник  по довіреності ОСОБА_3 позов  підтримали, просили його задовольнити, в обґрунтування позову пояснили так, як викладено в описовій частині рішення, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним просили відмовити, оскільки при реєстрації шлюбу ОСОБА_2 був обізнаний про стан її здоров’я, що підтверджується доказами у справі.

    Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2  свій позов підтримав, в його обґрунтування пояснив так, як викладено вище в описовій частині рішення, первісний позов до нього не визнав, вважаючи його безпідставним та не доведеним позивачем, оскільки він не працює, перебуває на обліку в службі зайнятості населення у пошуках роботи, сам сплачує аліменти на утримання неповнолітньої дитини та перебуває на утриманні своєї матері, а тому не має коштів на сплату аліментів.  

    Вислухавши  пояснення сторін, свідків, дослідивши  матеріали справи,   суд  прийшов до наступного.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Установлено, що з 28 жовтня 2006 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.6),  на даний час вони проживають окремо один від одного. ОСОБА_1 є інвалідом третьої групи по зору, що підтверджується довідкою МСЕК (а.с.17), отримує пенсію по інвалідності в розмірі 638,40 гривень, що підтверджується довідкою управління соціального захисту населення (а.с.18), яка не забезпечує їй прожиткового мінімуму, встановленого законом.

            Відповідно до ст.75 Сімейного кодексу України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом І, ІІ, ІІІ групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст.77 Сімейного кодексу України за рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило в  грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно.  

Згідно ч.1,2 ст.79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більше як за один рік.

Заперечення ОСОБА_2 щодо своєї неспроможності надавати матеріальне утримання на свою непрацездатну дружину не можуть заслуговувати на увагу, оскільки він являється працездатним, законом не передбачено зазначених ним  підстав для звільнення від сплати аліментів.

Тому суд вважає, що ОСОБА_2 спроможний сплачувати аліменти на дружину у розмірі 300 гривень,  чого буде достатньо для прожиткового мінімуму дружини (638,40 + 300). За таких обставин, суд стягує аліменти на утримання дружини з моменту подання позовної заяви на період інвалідності у цій сумі.

Доводи позивача ОСОБА_2, що вона є вагітною і потребує у зв’язку з цим матеріального утримання з підстав статті 75 СК України не заслуговують на увагу, оскільки питання стягнення аліментів під час вагітності дружини врегульовано статтею 84 СК України, на яку вона не посилалася і з цих підстав стягувати аліменти не просила. Суд роз’яснював їй наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій.

Належних та достатніх доказів в обґрунтування вимог в частині стягнення аліментів за минулий час у сумі 6 000 гривень ОСОБА_1 суду не надала. Тому суд відмовляє їй у задоволенні цієї частини позову.

Позивач понесла судові витрати, пов’язані з наданням їй юридичної допомоги у сумі 300 гривень (а.с.56). Тому суд з підстав статті 90 ЦПК України стягує з відповідача ОСОБА_2 на  користь ОСОБА_1 ці витрати.

          Судом установлено та підтверджується зібраними у справі доказами, що відповідач ОСОБА_2 при реєстрації шлюбу був обізнаний про хворобу своєї дружини (вади зору), цієї обставини ОСОБА_1 від нього не приховувала, дружина визнана інвалідом у період їх шлюбу, негідної поведінки дружини ОСОБА_1 у шлюбі не встановлено.

          Згідно п.3 ст. 41 Сімейного кодексу України, на яку посилається позивач,  шлюб може бути визнаний недійсним за рішенням суду, якщо він був зареєстрований з особою, яка приховала свою тяжку хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків.

           Позивачем ОСОБА_2 в обґрунтування своїх вимог не надано доказів, за якими вади зору кваліфікувалися б як тяжка хвороба, небезпечна для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків.          

            За таких обставин у задоволенні зустрічного позову  ОСОБА_2 має бути відмовлено за недоведеністю його вимог.

Відповідно до ст.ст. 81,88 ЦПК України суд стягує з відповідача ОСОБА_2 в дохід держави   судовий збір в розмірі 51 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.  

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 75, 77,79 ЦК України, ст.ст.10, 11, 81,88, 209, 212,214,215, 218,367 ЦПК України, суд

                         В И Р І Ш И В :

    Первісну позовну заяву  ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Кременчука, Полтавської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання непрацездатної дружини у розмірі 300 гривень щомісячно, починаючи з 30 квітня 2010 року на строк інвалідності.

            Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов’язані з оплатою юридичної допомоги, у сумі 300 гривень.

 У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

 Стягнути з  ОСОБА_2 в дохід держави 51 гривню судового збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.

 У задоволення зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним відмовити.

Рішення про присудження аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.          

        Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду  Полтавської області через Кременчуцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295  ЦПК України.

Суддя