РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2010 р. м. Лисичанськ
Справа №2-2101
Лисичанський міський суд Луганської області у складі :
головуючого судді Рукас О.В.
при секретарі Ісауловій Н.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ :
Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Лисичанського міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтовування своїх вимог позивач посилалась на те, що вона знаходиться з відповідачем в зареєстрованому шлюбі з 21 червня 2008 року, шлюб зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис №209. У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3, яка в даний час проживає разом з позивачем.
Шлюбні відносини припинені з березня 2009 року, разом сторони не проживають, спільне господарство не ведуть. Позивач посилається на те, що шлюб розпався, сімейне життя не склалося внаслідок втрати почуття поваги та любові один до одного, сварок та скандалів у родині, через що сім'я фактично розпалася, миритися не бажає, і збереження шлюбу суперечило б її інтересам.
Позивач в судове засідання не з’явилась, про що надала суду заяву, в якій прохала справу розглядати за її відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на розірванні шлюбу наполягає.
Відповідач в судове засідання не з’явився, на що надав суду письмову заяву, в якій прохав справу розглядати за його відсутністю, позовні вимоги визнає, згоден на розірвання шлюбу, з наслідками визнання позову ознайомлений.
Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає що визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 56 Сімейного кодексу України, чоловік та дружина мають право на особисту свободу, у тому числі і на припинення шлюбу.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного із подружжя на підставі рішення суду.
Суд вважає, що оскільки сім'я фактично розпалася з березня 2009 року, відновлення подружніх стосунків сторони не бажають, подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать їх інтересам, є передбачені ст. 112 Сімейного кодексу України підстави для розірвання шлюбу, тому позов підлягає задоволенню. Донька ОСОБА_3, 2008 року народження залишається проживати при позивачці.
Суд вважає за необхідне судові витрати покласти на відповідача ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212-215, 292 ЦПК України, ст.ст.105, 112 Сімейного кодексу України, суд,
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 21 червня 2008 року відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області, актовий запис №209 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_1) розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути держмито у доход держави з ОСОБА_2 у розмірі 17 грн. 00 коп., ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.
СУДДЯ РУКАС О.В.