Справа № 2-909/10

РІШЕННЯ

Іменем України

17.06.2010р. Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого – судді Масенко Д.Є.,

при секретарі – Філатовій Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

встановив:

    У грудні позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та просив: зобов’язати відповідача відшкодувати йому майнову шкоду в сумі 24416,06гр. та судові витрати покласти на відповідача.

    В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на наступні обставини.

    Так, 13.08.2009р. трапилась ДТП під час якої його автомобіль отримав технічні пошкодження, розмір заподіяної матеріальної шкоди становить 33639гр. За проведення товарознавчого дослідження позивачем сплачено 500гр.

    Страховою компанією відповідача йому було відшкодовано майнову шкоду в розмірі 25500гр., залишок 10932,17гр. відповідач відшкодувати відмовився.

    Крім того, 13.08.2009р. позивача, звини відповідача  був госпіталізовано до медичного закладу та під час лікування ним придбано ліків на суму 318,77гр. Після ДТП співробітниками ДАІ його автомобіль було евакуйовано на спец майданчик та евакуація котувала 400гр., а стоянка 68гр. Разом з цим УДАІ УМВС в Луганській області проводило експертизу його автомобіля, яка коштувала 450гр.

    Автомобіль позивачем було взято у кредит та за час поки автомобіль перебував у ремонті він сплатив за кредитним договором 3747,12гр.

    Оскільки позивачу необхідно було працювати, а для цього необхідний автомобіль, він змушений був укласти договір оренди автомобіля за який сплатив 1950гр.

    Крім того, позивач вважає, що діями відповідача по пошкодженню його майна, що призвели до змін у його постійному укладі життя йому заподіяно моральну шкоду яку він оцінює у 40000гр.

    В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, надала відповідні пояснення.

    Відповідач в судове засідання не прибув, свого представника не направив. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується: власноручною розпискою представника позивача (а.с.77) та повідомленням про отримання судової повістки (а.с.82). Однак, в матеріалах справи (а.с.73) маються письмові пояснення представника відповідача в яких він визнає позов частково та посилається на наступне.

    Так, позивач визнає позовні вимоги в частині: відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10932,14гр.; витрати на проведення експертизи в розмірі 450гр.; витрати на проведення товарознавчого дослідження 500гр.; послуги евакуатора 400гр. та витрати на оплату спец майданчика 68гр.

    В іншій частині позов не визнає за його необґрунтованістю з мотивів викладених у письмовому запереченні (а.с.73).

    Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 13.08.2009 р. на перехресті вулиць Оборонна-Курчатова м. Луганська з вини водія ОСОБА_2, який керуючи а/м «OPEL OMEGA» , держномер НОМЕР_1, порушив правила дорожнього руху, сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого відбулося зіткнення цього автомобіля з автомобілем «DAEWOO LANOS» держномер НОМЕР_2, що належить позивачу, при цьому автомобіль, що належить позивачу, було пошкоджено.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями представника позивача, частково письмовими поясненнями представника відповідача.

Також ці обставини підтверджуються постановою про притягнення відповідача до адміністративної відповідальності (а.с.8).

Судом також встановлено, що внаслідок зіткнення, автомобіль позивача отримав технічні пошкодження, у зв'язку з чим позивачеві спричинено матеріальну шкоду, розмір якої згідно звіту експерта №054/МУ-09 від 23.08.09 р. складає 36432 грн.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода,   завдана   одній   особі   з   вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, у даному випадку відшкодування матеріальної шкоди має провадиться на загальних підставах, передбачених ст. 1166 ЦК України, та моральної шкоди на підставах, передбачених ст. 1167 ЦК України.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що на загальних підставах майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Оскільки судом встановлено, що вини позивача у пошкодженні його автомобіля не вбачається, ця шкода йому спричинена лише з вини відповідача, то відповідач повинен відшкодувати позивачеві вказану матеріальну шкоду у розмірі 10932,14гр. оскільки інша частина позивачу була відшкодована страховою компанією відповідача, що визнається сторонами.

    Крім того, суд вважає, що відповідач повинен відшкодувати позивачу витрати понесені ним у зв’язку з транспортуванням автомобіля після ДТП, оплатою послуг експертів та оплатою спец майданчику.

    Зазначені витрати підтверджуються документально та ці вимоги визнаються відповідачем.

    Разом з цим суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача в частині відшкодування витрат на лікування, оскільки представник позивача не надав суду доказів необхідності придбання саме тих ліків, які придбав позивач та у тому розмірі.

    Також, суд не знаходить підстав для задоволення вимог в частині відшкодування сум сплачених позивачем по кредитному договору та за оренду іншого автомобіля під час ремонту автомобіля позивача з тих підстав, що зазначені вимоги не ґрунтуються на законі, яким передбачено обов’язок відповідача відшкодувати тільки витрати понесені у зв’язку з його діями, що у цій частині позовних вимог не мало місця.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, також відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Судом встановлено, що внаслідок вказаної дорожньо-траснспортної пригоди позивачеві заподіяно моральну шкоду, оскільки в момент дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено його майно, він не мав можливості використовувати автомобіль за призначенням, було порушено його звичний образ життя, він змушений був приймати заходи стосовно ремонту автомобілі та відшкодування шкоди. Тому суд вважає, що позивач має право вимагати відшкодування і моральної шкоди.

Разом з тим суд вважає, що сума моральної шкоди, яка заявлена позивачем, повинна бути зменшена.

Враховуючи характер і обсяг душевних та психічних страждань, які зазнав позивач, характер немайнових втрат, їх тривалість, вимушеність змін в його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, виходячи із загальних засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що ця сума повинна бути зменшена до 1.000 грн.

Позивачем у зв'язку з розглядом справи понесені судові витрати 120гр., а також витрати за надання юридичної допомоги у сумі 200 гр. Вказані витрати підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача, оскільки судом позовні вимоги позивача задовольняються

    Керуючись ст.ст.  10, 11, 59, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 1188 ЦК України, суд –

вирішив:

    Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1: 10932,14гр. у відшкодування матеріальної шкоди; витрати на проведення експертизи в розмірі 450гр.; витрати на проведення товарознавчого дослідження 500гр.; послуги евакуатора 400гр.; витрати на оплату спецмайданчика 68гр.; 200гр. у відшкодування витрат на правову допомогу; 120гр. судові витрати та 1000гр. у відшкодування моральної шкоди, разом 13550,14гр.

    В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

    Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Головуючий: