Справа № 2а-0304-2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2010 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючої судді Ткаченко І.Ю.
при секретарі Шаботинець С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, інспектора батальйону ДАІ для обслуговування м. Дніпропетровська старшого сержанта Данильченко Романа Сергійовича про визнання незаконною та про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі і зобов’язання повернення сплачених коштів , -
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі та поновлення строку на оскарження постанови. В березні 2010 року позивач уточнив позовні вимоги і просив суд визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, закрити провадження по справі, строк, встановлений для оскарження постанови вважати таким, що не був пропущений і зобов’язати відповідача повернути сплачені кошти. В обґрунтування позову вказав на те, що відносно нього 12.07.2009 року інспектором ДПС по обслуговуванню м. Дніпропетровська старшим сержантом міліції Данильченко Р.С. було складено постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ № 249436 від 12.07.2009 року, якою на позивача було накладено штраф у розмірі 300 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбачено ч.2 ст.123 КУпАП. В постанові зазначено, що нібито позивач порушив плавила проїзду залізничних переїздів, що регламентуються п.20.4 ПДР України. Фактичні обставини справи такі: 12 липня 2009 року він керуючи автомобілем Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_2, рухався по вул. Шинна в бік вул. Г.Сталінграду в м. Дніпропетровську, в районі залізничного переїзду, приблизно о 20.45 год. В колоні, упинився на знак «СТОП» перед стоп-лінією. Проїзд залізного переїзду здійснив посередині своєї смуги, в момент наближення до залізничного переїзду і його перетинання ні ліворуч, ні праворуч від мене автомобілів в попутному напрямку не було. Після переїзду, він був зупинений інспектором ДПС, який склав протокол про адміністративне правопорушення. Він намагався пояснити інспектору, що нічого не порушив, а здійснив переїзд вірно, однак інспектор не взяв це до уваги і склав протокол і постанову. Позивач вважає, що вказана постанова винесена з порушенням чинного законодавства, зокрема норм КУпАП – з порушенням передбаченого законом порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення, за відсутності належних доказів його вини у скоєному правопорушенні, а тому підлягає скасуванню. Крім цього, позивач просив зобов’язати відповідача повернути сплачені ним, у вигляді штрафу, кошти у розмірі 300 грн. Тому позивач вимушений звернутися до суду.
У судовому засіданні позивач вимоги уточненої позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, поновивши строк для оскарження.
Представник в ідповідача в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги він не визнає, адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 складений правомірно та обґрунтовано. Просив врахувати строки оскарження даної постанови з урахуванням терміну давності та винести рішення згідно діючого законодавства.
Відповідач Данильченко Р.С. в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просив справу розглядати без його участі, а також вказав на те, що адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 за порушення правил дорожнього руху України складений ним правомірно та обґрунтовано, з позовом не згоден, просив врахувати строки оскарження даної постанови з урахуванням терміну давності та прийняти рішення відповідно діючого законодавства.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши позивача, ознайомившись із заявою відповідача, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до п. 20.4. Правил Дорожнього руху України, якщо перед переїздом немає дорожньої розмітки або дорожніх знаків, що визначають кількість смуг руху, рух транспортних засобів через переїзд дозволяється лише в один ряд.
Згідно ч.2 ст.123 КУпАП, інші порушення правил проїзду залізничних переїздів, крім передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні встановлено, що 12.07.2009 року інспектором ДПС БДПС по обслуговуванню м. Дніпропетровська старшим сержантом міліції Данильченко Р.С. було складено протокол серії АЕ 020227, де зазначено, що 12.07.2009 року о 20.40 годині на вул..Шинна в м.Дніпропетровську, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем Міцубісі, номерний знак НОМЕР_2, проїхав залізничний переїзду другому ряді, чим порушив вимоги п. 20.4 ПДР України. За вказане правопорушення передбачена відповідальність згідно ч. 2 ст. 123 КпАП України. Відносно нього 12 липня 2009 року була складена постанова серії АЕ № 249436 у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої на позивача було накладено штраф в розмірі 300 грн. З даною постановою позивач не згоден і подав позов до суду про скасування даної постанови.
Однак позивачем позов до суду подано лише 14 серпня 2009 року, тобто з порушенням строку .
Згідно ст.102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений.
В судовому засіданні позивач не вказав на поважні причини пропущення процесуального строку, тому суд вважає, що в поновленні строку для оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності слід відмовити.
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, порушення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Як вбачається, відповідач у своїй заяві заперечував проти позову, просив суд, врахувати строки оскарження даної постанови, а позивач поважності причини пропуску строку не зазначив, тому суд вважає необхідним в задоволені позову про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення , закриття провадження по справі і зобов’язання повернення сплачених коштів - відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 123, 251 КпАП України, п. 20.4 Правил дорожнього руху Україна, ст. ст. 71, 100, 102, 158-163 КАС України, -
ПОСТАНОВИВ:
В поновленні строку для оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, інспектора батальйону ДАІ для обслуговування м. Дніпропетровська старшого сержанта Данильченко Романа Сергійовича про визнання незаконною та про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження по справі і зобов’язання повернення сплачених коштів - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена шляхом подачі через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження постанови і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя І.Ю. Ткаченко