№ 2-2569/10

                                                        РІШЕННЯ

                                               ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

04 червня 2010 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі  судді Васильєвої І.А.

                   при секретарі Косинській Ю.О.

за участю представника відповідача – Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки – Редькіної Ю.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горлівки цивільну справу за  позовом ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області про визнання дій неправомірними, перерахунок та виплату пенсії,

                                                    В С Т А Н О В И В :

 ОСОБА_3    звернулася до суду з  позовом у якому просила зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки перерахувати їй з 1 січня 2010 року пенсію з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по України, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” враховується для обчислення пенсії за 2009 рік.

 У позовній заяві ОСОБА_3   зазначила, що 15.01.2010 року звернулась до відповідача з заявою про перерахунок призначеної пенсії  по стажу і заробітку за час роботи 2008-2009 роки, в порядку та на підставі ч.4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. При перерахунку розміру пенсії відповідач застосував показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по України за 2007 рік в розмірі 1197,91 гривень, що потягнуло за собою необґрунтоване зменшення розміру пенсії. Вважає такі дії відповідача неправомірними, внаслідок чого була змушена звернутися в суд із зазначеним позовом.  

Позивач надала заяву про розгляд справи у її відсутність, наполягаючи на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача – Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Редькіна Ю.К. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, пояснивши суду, що виключно Законами про державний бюджет визначаються витрати держави на загальносуспільні потреби і дійсно ст. 102 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а також ст. ст. 40 і 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачалося, що у  2007 році перерахування пенсії здійснюється з урахуванням не менш 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії із середньої заробітної плати робітників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Але Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін в деякі законодавчі акти України» в ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» знов були внесені зміни, які Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року в частині показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсії були визнані неконституційними.

     Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який потім визнавався неконституційним. Конституційний Суд України також не вказав на відновлення дії попередньої редакції закону. Тому КМУ України було прийнято Постанову № 530 від 28.05.2008 року  «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» згідно з якою (пп.3 п.11) передбачувалося, що коли застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати проводиться перерахунок пенсії з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу із заробітної плати, з якої була призначена пенсія, при цьому за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ст. 40 ч.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

     Міністерство праці та соціальної політики України, як орган, на який покладено забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, пенсійного забезпечення, розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавства прийшло до висновку про необхідність законодавчого врегулювання питання про визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески. А до цього означене Міністерство та Пенсійний фонд України спрямували спільний лист № 20/0/18-09/039 від 11.03.2009 року згідно з яким перерахунок пенсії у 2009 році відповідно до пп.3 п.11 Постанови КМУ України № 530 від 28.05.2008 році проводиться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до Закону № 1058 враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 гривні), на підставі чого представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог  ОСОБА_2   відмовити.

    Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.  

     Віднесення ОСОБА_2    до категорії пенсіонерів підтверджується копією  паспорту, пенсійного посвідчення (а.с. 11-14).

     Звернення ОСОБА_2  до УПФУ в Калінінському районі м. Горлівки з заявами про перерахунок пенсії та відмова УПФУ в перерахунку пенсії з посиланням на відсутність необхідних правових підстав для цього,   підтверджуються копією рішення (а.с. 9), та письмовими запереченнями відповідача проти позову /А.С. 27/.

     ОСОБА_3  дійсно    зверталася до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки  про перерахунок пенсії, ці обставини не спростовуються представником відповідача.

  Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення підпунктів 8-12 пункту 35 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими було внесено зміни до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Неконституційними були визнані абзац третій ч.1, абзац четвертий, сьомий та дванадцятий ч.2 ст. 40 і абзац перший ч.2 та ч.4 ст. 42 означеного Закону які викладені в редакції Закону № 107-VІ від 28.12.2007 року, а абзац перший ч.2 ст. 42 також в редакції Закону № 2505-ІV від 25.03.2005 року.    

     Згідно з ст. ст. 61, 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» Конституційний Суд України може визнати неконституційним правовий акт повністю або в окремій його частині, рішення і висновки Суду рівною мірою є обов’язковими для виконання.

     Ст. 70 цього ж Закону передбачено наступний порядок виконання рішень і висновків Конституційного Суду України: копії рішень і висновків надсилаються наступного робочого дня після їх офіційного оприлюднення суб’єкту права на конституційне подання чи конституційне звернення, з ініціативи якого розглядалася справа, до Міністерства юстиції України, а також до органу влади, що приймав правовий акт, який був предметом розгляду в Конституційному Суді України.

     Законом «Про Конституційний Суд України» не передбачено винесення рішень з вказівкою на відновлення попередньої норми. Саме визнання неконституційним правового акту повністю або частково означає, що недійсним є і вказівка в цьому акті на припинення дії попереднього правового акту в повному обсязі або в тій частині, яка визнана неконституційною.

     З цього витікає, що посилання відповідача на відсутність відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який потім було визнано неконституційним є безпідставною і відповідач, будучи суб’єктом спірних правовідносин, у своїй діяльності зобов'язаний був виконувати Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст. ст. 40, 42) у попередній редакції з урахуванням того, що дія законів про Державний бюджет обмежена у часі.

     Після вище означеного Рішення Конституційного Суду України Кабінет Міністрів України 28 травня 2008 року прийняв Постанову № 530 « Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка конкретизує механізм призначення, обчислення і перерахунку пенсій у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не визначає видатки на суспільні потреби, що дійсно віднесено до виключної компетенції законів про Державний бюджет України.

     Неконституційною означена постанова не визнавалася.  

     Згідно з ст. ст. 1, 23, 53 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади, здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації. Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України обов’язкові для виконання.

     Спільний лист від 11.03.2009 року № 20/0/18-09/039 за підписом заступника Міністра праці та соціальної політики України і заступника Голови правління Пенсійного Фонду України на який посилається відповідач як на вказівку проведення у 2009 році перерахунку пенсії із застосуванням показника відповідної заробітної плати за 2007 рік /в сумі 1197,91 гр./ суперечить п.11.3 Постанови КМУ № 530 про перерахунок пенсії «із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії», по суті призупиняє дію вищого нормативного акту, порушує права ОСОБА_2 і, як не відповідний вимогам нормативно-правового акту, не являється обов’язковим для виконання і не може бути прийнятий до уваги як обґрунтування відповідачем законності своїх дій по відмові в перерахуванні пенсії за відповідними показниками заробітної плати за 2008 рік.      

     Виходячи з наведеного, позовні вимоги ОСОБА_2   є обґрунтованими і підлягають задоволенню.  

     На підставі викладеного Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»,   керуючись ст. ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

     Позовні вимоги ОСОБА_2  задовольнити.

          Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки провести перерахунок призначеної ОСОБА_2 пенсії  з 1 січня 2010 року у відповідності з чинними на цей час положеннями ст. ст. 40, 42 ч.4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п. 11.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року.

     Зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки виплачувати ОСОБА_2 перераховану пенсію з 1 січня 2010 року у відповідності з діючим законодавством.

     Заяву про Апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляцію може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області до Апеляційного суду Донецької області.

Суддя: