Справа № 2-а-169/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня  2010 року                             Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді             Бондаренко О.І.

при секретарі :                 Волощук І.О.

з участю позивача:                 ОСОБА_1

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до дізнавача ВДАІ Білоцерківського району Київської області старшого лейтенанта міліції Сушка Олега Миколайовича, Управління ДАІ ГУМВС України у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

Встановив:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до дізнавача ВДАІ Білоцерківського району Київської області старшого лейтенанта міліції Сушка О.М., Управління ДАІ ГУМВС України у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що 14.04.2010 року відносно нього дізнавачем ВДАІ була винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АІ № 244006, якою його визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі двісті п'ятдесят п'ять гривень.

Зазначену постанову позивач вважає незаконною, протиправною та просить скасувати з наступних підстав.

З постанови про адміністративне правопорушення від 14.04.2010 року вбачається, 14.04.2010 року, о 06:00 год. ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Ніссан X-Trail», номер державної реєстрації НОМЕР_1, рухався по автомобільній дорозі Київ - Біла Церква, в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості -50», рухався зі швидкістю 82 км/год., чим перевищив швидкість на 32 км/год. та порушив п.12.9 ПДР України.

Позивач зазначив, що під час руху в зоні дії вищевказаного знаку, він рухався у щільному потоці транспорту, попереду та позаду від нього рухались інші учасники руху. Дізнавачем ВДАІ не було надано належних доказів, що на приладі вимірювання швидкості була вказана швидкість руху саме його автомобіля. Час, який пройшов з моменту замірювання швидкості приладом до зупинки автомобіля позивача становив 1хв. 47сек., що викликає більше сумнівів, що це саме його швидкість. Також відповідачем не надано інформації про можливу похибку вимірювального приладу та дату останньої сертифікації.

За таких обставин позивач вважає, що суб'єктивна думка, припущення та бажання дізнавача ВДАІ Сушко О.М. винести постанову для «статистики», «звітності» або «галочки» не є законною підставою, не може бути достовірним та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення.

Крім того, дізнавачем ВДАІ не враховано усних пояснень позивача, в порушення норм КУпАП йому при складенні постанови не були роз'яснені права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, аргументуючи їх мотивами викладеними в позові, доповнивши, що при складанні постанови йому було запропоновано сісти в патрульний автомобіль та залагодити питання зі старшим колегою по службі.

Дізнавач ВДАІ Білоцерківського району Київської області старший лейтенант міліції Сушко О.М., представник УДАІ ГУМВС України у Київській області в судове засідання не з’явилися, хоча повідомлялися судом про дату, час і місце слухання адміністративної справи належним чином, причину неявки суду не повідомили.

В зв’язку з цим суд розглядає справу у відсутності відповідачів, оскільки наявних у справі доказів достатньо для встановлення прав та взаємовідносин сторін, відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення на підставі встановлених судом фактів та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що 14.04.2010 року дізнавачем ВДАІ Білоцерківського району старшим лейтенантом міліції Сушко О.М. було винесено постанову Серії АІ №244006 в справі про адміністративне порушення відповідно до якої на водія ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за скоєння порушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, про що свідчить її відповідна копія (а.с.4).

Постанова по справі про адміністративне порушення була винесена в зв’язку з тим, що 14.04.2010 року, о 06:00 год. водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом марки «Ніссан X-Trail», номер державної реєстрації НОМЕР_1, рухався по автодорозі Київ - Біла Церква, в зоні дії дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості -50», рухався зі швидкістю 82 км/год., чим перевищив швидкість руху на 32 км/год., порушивши при цьому п.12.9 ПДР України, фіксування правопорушення проводилось за допомогою приладу «Іскра»  №5629-Б, про що свідчить копія протоколу про адміністративне правопорушення серії АІ 258126 від 14.04.2010 року (а.с.5).

У відповідності до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладені стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно п. 1.6. Розпорядження Міністерства внутрішніх справ України від 21.05.2009 року №466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото-і кінозйомки, відеозапису», начальникам ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі:   доручено виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 4 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АІ № 244006 від 14.04.2010 року витікає, що позивачем було надано пояснення, згідно з якими він не погодився з тим, що було викладено у протоколі.

Інспектором ДАІ не було взято до уваги пояснення водія ОСОБА_1, відповідно до яких він не погодився з тим, що вчинив правопорушення, не з'ясовано, чи винен позивач у вчиненні правопорушення, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чим було порушено вимоги ст. 280 КУпАП.

Згідно ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, постанова серії АІ № 244006 від 14.04.2010  року  по справі про адміністративне порушення, відповідно до якої на водія ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 255 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП  є такою, що не відповідає вимогам Закону та підлягає скасуванню.

    Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 14,  17, 18, 70, 71, 79, 86, 99, 158 - 163, 167  КАС України, ст.ст. 122, 251, 256, 288, 293 КУпАП, суд -

Постановив:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

    Визнати протиправною та скасувати постанову дізнавача ВДАІ Білоцерківського району Київської області старшого лейтенанта міліції Сушка Олега Миколайовича серії АІ № 244006 від 14.04.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на водія ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 255 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

    Постанова може бути оскаржена  в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя: