Справа № 2 – 1726/10                                                  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    23 червня 2010 року   Центрально  -  Міський районний суд м. Кривого Рогу в складі:

 головуючого судді - Бутенко М.В.

при секретарі: Бердичевській Г.А.

за участю:

 позивача ОСОБА_1

    розглянувши в відкритому попередньому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області про перерахування та виплату державної соціальної допомоги громадянам дітям війни,-

                    ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернулась до суду з зазначеним позовом, в якому вказав, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного Закону з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога йому не виплачувалася, а у 2008, 2009, 2010 роки виплачувалася в неповному обсязі.

    Верховна Рада України Законом України “Про державний бюджет на 2005 рік” ст. 77 та ст. 110, Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” ст. 71 п. 12 призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

    Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 року визнав положення Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік” п. 12 ст. 71, за яким призупинено дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” такими, що не відповідають Конституції України.

    Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком, мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Позивач вважає, що загальний розмір невиплаченої щомісячної соціальної допомоги за період з 01.01.2006 року по 01.02.2010 року становить 5 403,20 грн.

    Позивач вказав, що про порушення свого права дізнався лише після висвітлення вищевказаних подій через засоби масової інформації у зв'язку прийняттям Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року, яке було опубліковано в “Віснику Конституційного Суду України” № 4 від 07.11.2007 року.  

Позивач просить постановити рішення, яким поновити пропущений строк на звернення до суду, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити невиплачену йому щомісячну соціальну державну допомогу за період з січня 2006 року по лютий 2010 року в сумі 5 403,20 грн..

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі, свого представника до суду не направив, але надіслав на адресу суду заперечення, в якому позов не визнав і  пояснив, що позивач дійсно перебуває на обліку в УПФ в Криворізькому районі та отримує пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

З 01.01.2008 року позивачу як дитині війни проведено перерахунок пенсії за нормами Закону України “Про соціальний захист дітей війни” із змінами, внесеними Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та виплачується надбавка у розмірі 10% від прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом України “Про державний бюджет України” на відповідний рік.

В запереченнях відповідач вказав на те, що відповідно до ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” в редакції Закону від 28.12.2007 року, дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Також в письмових запереченнях відповідач зазначив, що в Законі України “Про соціальний захист дітей війни” не було визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідно підвищенням особам, які мають статус дітей війни. Термін, який визначений в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” застосовується лише для визначення розмірів пенсій, які призначаються тільки за цим Законом і не може застосовуватися до спірних правовідносин.

Також Закон “Про соціальний захист дітей війни” не передбачив та не визначив органу, який повинен виплачувати підвищення до пенсії та за рахунок яких коштів і джерел.

    Відповідач вважає, що у зобов'язанні виплатити підвищення, передбачене ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” Пенсійний фонду України, зокрема, управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі є неналежним відповідачем, оскільки згідно ст. 7 Закону “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, розпорядником коштів є Державне казначейство України. Бюджет же Пенсійного фонду України щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України.

    Також відповідач вказав, що оскільки на момент звернення позивача до управління механізм розрахунку підвищення пенсії, передбачений ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” був відсутній, тому відповідно до ст. 19 Коснтитуції України законних підстав для нарахування та виплат підвищення позивачу до 01.01.2008 року не було.

    З 01.01.2008 року набув чинності Закон “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, згідно якого  встановлений розмір підвищення на рівні 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, який визначається Законом “Про Державний бюджет України” на відповідний рік.

    З моменту скасування відповідних положень рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року питання виплати підвищення особам, яким встановлено статус дитини війни врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року за № 530.

    На підставі вказаної Постанови позивачу було зроблено перерахунок пенсії.

    Суд дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач народилась 02 квітня 1942 року.

Позивач перебуває на обліку в УПФ України в Криворізькому районі Дніпропетровської області і йому призначена виплата пенсії за віком, що підтверджується його посвідченням № НОМЕР_1.

Відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, який набув чинності з 01 січня 2006 року, позивач по справі є дитиною війни, що також підтверджується відміткою в його посвідченні і має право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлені цим Законом.

Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, яка набрала чинності 01.01.2006 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Поняття “мінімальна пенсія за віком” передбачена ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року за № 1058-IV, де вказано, що  мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Доводи відповідача про те, що поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 вказаного Закону застосовується виключно для призначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” суд вважає безпідставними. Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення “Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року за № 1058-IV рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача, тобто на відповідача по справі.

Пуктом 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” за № 3235-IV від 20.12.2005 року, дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинена.

Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року за № 3367-IV, який набрав чинності 02.04.2006 року дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” відновлено у зв'язку з виключенням пункту 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20.12.2005 р. N 3235-IV, передбачивши, що відповідно до вимог ст. 110 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” зазначене підвищення в 2006 році повинно було запроваджуватися поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі згідно з порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Оскільки дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинена на 2006 рік Законом України “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року за № 3367-IV, вказані положення не скасовані, не визнані неконстиутційними, тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про донарахування йому надбавок до пенсії згідно з ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2006 рік.

Згідно п. 12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V, дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинено також на 2007 рік з урахуванням ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V.

Статтею 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V передбачено, що у 2007 році підвищення до  пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальнйи захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), у розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнані такими, що є неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а саме: п. 12 ст. 71, якими зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням положень  ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Так як дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” зупинена на 2007 рік Законом України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V, вказані положення не були скасовані, не визнані неконстиутційними до 09.07.2007 року, коли було ухвалено рішення Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про донарахування йому надбавок до пенсії згідно з ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2007 року по 08.07.2007 рік.

Згідно 256 ЦК України позовна давність – строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, встановлюється трирічний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Рішення  Конституційного Суду України ухвалено 09.07.2007 року, а позивач звернувся до суду за захистом свого порушено права 21.04.2010 року.

Таким чином, позивач пропустив строк на звернення до суду за захистом свого порушеного права щодо нарахування йому надбавки до пенсії за період з 01.01.2006 року по 09.07.2007 рік. При цьому позивач просить поновити йому пропущений строку для звернення до суду, оскільки про факт порушення свого права дізнався на початку 2010 року з засобів масової інформації, де почали обговорювати вказане питання. Пояснив, що раніше дізнатися про порушення свого права не міг, вважав, що управління Пенсійного фонду в Центрально – Міському районі вірно нараховує йому надбавки до пенсії, підстав сумніватися в діях працівників державного органу щодо нарахування надбавок не мав.

Суд, оцінюючи пояснення позивача, заперечення позивача, який заперечував проти поновлення пропущеного строку, приходить до висновку, що підстав для поновлення позивачу пропущеного строку на звернення до суду за захистом його порушених прав, не має.

Оскільки рішення Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким визнані такими, що є неконституційними положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а саме: п. 12 ст. 71, якими зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням положень  ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” ухвалено 09.07.2007 року, тому суд приходить до висновку, що саме з цієї дати відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу.

У зв'язку з тим, що дія Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік триває рік і закінчується 31 грудня відповідного року, тому суд вважає, що позивач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Оскільки судом встановлено, що мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму, то враховуючи положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року за № 489-V встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2007 року по 30.09.2007 рік становить 406 грн., з 01.10.2007 року по 31.12.2007 рік — 411 грн., а також приймаючи до уваги, що розмір надбавки, встановлений Законом України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % від мінімальної пенсії за віком, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно було нараховувати та виплачувати наступні надбавки до пенсії за віком.

Надбавка до пенсії позивача за 23 дні з 09.07.2007 року по 31.07.2007 рік у розмірі прожиткового мінімуму 406 грн. становить: ((406 грн. х 30%) х 23 дні): 31 день = 90,37 грн.

Надбавка позивача до пенсії за серпень — вересень 2007 року при розмірі прожиткового мінімуму 406 грн. становить:  (406 грн. х 30 %) + (406 грн. х 30 %) = 121,80 грн. + 121,80 грн. = 243,60 грн.

Надбавка позивача до пенсії за жовтень — грудень 2007 року при розмірі прожиткового мінімуму 411 грн. становить:  (411 грн. х 30 %) + (411 грн. х 30 %) + (411 грн. х 30 %) = 123,30 грн. + 123,30 грн. + 123,30 грн. = 369,90 грн.

Загальний розмір надбавки становить: 90,37 грн. + 234,60 грн. + 369,90 грн. = 703,87 грн.

Оскільки за вказаний період відповідач жодної надбавки до пенсії позивача не сплачував, тому суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу вказану суму.

Законом України від 28.12.2007 року за № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стаття 6 Закону України викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Вказані зміни набули чинності з 01.01.2008 року.

Рішенням Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 02.05.2008 року зміни, внесені підпунктом 1 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року за № 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

У зв'язку з тим, що дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” змінена в 2008 році Законом України 28.12.2007 року за № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, вказані зміни не були скасовані, не визнані неконституційними до 22.05.2008 року, коли було ухвалено рішення Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, тому суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про донарахування йому надбавок до пенсії згідно з ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 рік.

Оскільки рішення Конституційного Суду України, яким визнані такими, що є неконституційними зміни, внесені підпунктом 1 пункту 41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року за № 107-VI ухвалено 22.05.2008 року, тому суд приходить до висновку, що саме з цієї дати відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу.

У зв'язку з тим, що дія Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік триває рік і закінчується 31 грудня відповідного року, тому суд вважає, що позивач повинен здійснити перерахунок пенсії позивачу за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Законом України від 26.2008 року № 835-ІУ « Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено  ч.1 ст. 54, в розмірах що діяли у грудні 2008 року.

Законом України від 20.10.2009 року № 1646-УІ «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» з 01 січня 2010 року встановлений прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність у розмірі 695 грн.

Посилання відповідача на те, що, хоча Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008 Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” в частині зміни редакції ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнаний неконституційним разом з тим, п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії виплачується підвищення у розмірах: з 22 травня — 48,10 грн., з 01 липня  - 48,20 грн., з 01 жовтня — 49,80 грн. суд вважає необґрунтованими і не може прийняти до уваги з наступних підстав.

Юридична сила нормативно-правового акту — це внутрішня властивість нормативно-правового акта, обумовлена юридичним статусом і місцем органу, що його прийняв, у системі державних органів. Залежить також від компетенції органу, якою він наділяється державою за законом.

В системі ієрархії нормативно-правових актів вищу юридичну силу має Конституція України, законами є закони України, у тому числі прийняті або затверджені всеукраїнським референдумом, а підзаконними нормативно-правовими актами є, зокрема, постанови Кабінету Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач при нарахуванні надбавки до пенсії повинен був керуватися нормами закону, а саме Законом України «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу у порівняні з  Постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих громадян” № 530 від 28.05.2008 року

Оскільки судом встановлено, що мінімальна пенсія за віком дорівнює розміру прожиткового мінімуму, враховуючи положення Закону України від 28.12.2007 року за № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2008 року по 30.06.2008 рік становить 481 грн., з 01.07.2008 року по 30.09.2008 рік — 482 грн., з 01.10.2008 року по 31.12.2008 рік - 498 грн., з 01.01.2010 року по 01.04.2010 року – 965 грн., та приймаючи до уваги, що розмір надбавки, встановлений Законом України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % від мінімальної пенсії за віком, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно було нараховувати та виплачувати наступні надбавки до пенсії за віком.

Надбавка до пенсії позивача за 22 дні з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік при розмірі прожиткового мінімуму з січня 2007 року становить 380 грн.,з квітня 2007 року становить 406 грн., з жовтня 2007 року становить 411 грн.

Тобто з 09.07.2007 по 31.12.2007 відповідач повинен був сплатити позивачу надбавку до пенсії в розмірі : ((406 грн. х 30%) х 22 дні): 31 день = 86,44 грн.(червень) + 121,40 х 3(липень,серпень,вересень)+123,30 х 3(жовтень,листопад,грудень) = 820,54 грн.

Відповідач за вказаний період не сплатив позивачу надбавку до пенсії,  тому з 09.07.2007 року повинен сплатити позивачу  820,54 грн. розмір надбавки, встановлений Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

Надбавка до пенсії позивача за 10 днів з 22.05.2008 року по 31.12.2007 рік при розмірі прожиткового мінімуму з січня 2008 року становить 470 грн.,з квітня 2007 року становить 481 грн., з липня становить 482 грн., з жовтня 2007 року становить 498 грн.

Тобто з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач повинен був сплатити позивачу надбавку до пенсії в розмірі : ((481 грн. х 30%) х 10 дні)/ 31 день = 46,55 грн.(травень) + 144,30 (червень)+144,6 х 3 (липень,серпень,вересень)+149,4 х 3(жовтень,листопад,грудень) = 1 072,85 грн

Відповідач за вказаний період сплатив позивачу надбавку до пенсії в розмірі  390,2 грн.

Різниця, яка підлягає стягненню за 2008 рік : 1 072,85 грн. - 390,2  грн. = 682,65 грн.

Надбавка до пенсії позивача 01.01.2009 року по 31.12.2009 рік при розмірі прожиткового мінімуму з січня 2008 року становить 498 грн.  

Тобто з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року відповідач повинен був сплатити позивачу надбавку до пенсії в розмірі : ((498 грн. х 30%) = 149,40 х 12(місяців 2009 року)=

1 792,8 грн

Відповідач за вказаний період сплатив позивачу надбавку до пенсії в розмірі  597,6 грн.

Різниця, яка підлягає стягненню: 1 792,85 грн. – 597,6  грн. = 1 195,25 грн.

Надбавка до пенсії позивача 01.01.2010 року по 28.02.2010 рік при розмірі прожиткового мінімуму з січня 2010 року становить 695 грн.  

Тобто з 01.01.2010 року по 28.02.2010 року відповідач повинен був сплатити позивачу надбавку до пенсії в розмірі : ((695 грн. х 30%) = 208,50 х 2(місяця 2010 року)=

417,40 грн

Відповідач за вказаний період сплатив позивачу надбавку до пенсії в розмірі  149,40 грн.

Різниця, яка підлягає стягненню: 625,50 грн. – 99,60  грн. = 317,40 грн.

Враховуючи вищевикладене сплаті підлягає сума недоплаченої надбавки, встановлений Законом України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 року, за період з 22.05.2008 по 31.12.2008 року,з 01.01.2009 по 31.03.2010 року у сумі 3 174,54 грн. (820,54грн. (за 2007 рік)+682,65 грн. (за 2008 рік)+1195,25 грн. (за 2009 рік)+317,40 грн. (за 2010 рік).

На підставі викладеного та керуючись, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року за № 2195 — IV, ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” за № 3235-IV від 20.12.2005 року, Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року за № 489-V, Закону України  “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року за № 107-VI,  Рішення Конституційного Суду України за № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, Рішення Конституційного Суду України за № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих громадян” № 530 від 28.05.2008 року, ч. 1 р. ІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ пов’язаних з соціальними виплатами», ст. ст. 10, 11, 12, 18, 69, 70, 158-163  КАС України, ст. ст. 10, 11, 15, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області про перерахування та виплату державної соціальної допомоги громадянам дітям війни — задовольнити частково.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 надбавки до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, та за період з 01.01.2009 року по 28.02.2010 року — не законними.  

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Криворізькому районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 820   (вісімсот двадцять) гривні 54 коп . , та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 682 (шістсот вісімдесят дві) гривні 65 коп., за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року в сумі 1 195,65 (одна тисяча сто дев’яносто п’ять) гривні 25 коп., за період з 01.01.2010 по 28.02.2010 року 317 ( триста  сімнадцять) гривні 40 коп.

В задоволенні решти вимог ОСОБА_1 — відмовити.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.      

Головуючий суддя: