Справа №1-196/10

                                                                         В  И  Р  О  К

                                                            І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 15  червня    2010 року                                                          Знам”янський міськрайонний суд

                                                                                                  Кіровоградської області

в складі : головуючого судді                                                 Попової Н.І.

                при секретарі                                                          Зеленській Т.В.

                 з участю прокурора                                               Клімова Б.В.

                 Захисника                                                               ОСОБА_1          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам”янка кримінальну справу по обвинуваченню

                                            ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Українка Кіровоградського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, безпартійного, освіта неповна середня, не одруженого,  не працюючого, проживаючого АДРЕСА_1 ,раніше судимого :

    1/ 9.06.2009 року Кіровоградським райсудом міста Кіровограда  за ч.1 ст. 185, 104 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком строком на один рік.;

    2/ 13.04.2010 р. Кіровським райсудом м.Кіровограда за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України на 3 роки позбавлення волі

                                                        ч. 2 ст. 185  КК України, -                                                

                                                            В С Т А Н О В И В :

    Підсудний  ОСОБА_2 , будучи раніше судимий за крадіжки чужого майна і в той час, коли судимість  з нього за це не знята і не погашена в установленому  законом порядку,скоїв таємне викрадення чужого майна / крадіжка/, повторно за наступних обставин.

    В період часу з  9 год. до 11 год. 25 грудня 2009 року ОСОБА_2, знаходячись в маніпуляційному кабінеті медичної амбулаторії села Богданівка Знам'янського  району Кіровоградської області, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинене повторно і реалізуючи його, діючи умисно, з корисливих спонукань, в цілях власної наживи, помітивши жіночу сумку, яка знаходилась одразу за бильцем ліжка та впевнившись в тому, що його дії ніким не помітні, витягнув із вказаної сумки гаманець, звідки таємно, повторно викрав гроші в сумі 350 грн. 90 коп., після чого гаманець поклав до сумки.

    З місця скоєння злочину ОСОБА_2 зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вказану суму.

    Будучи допитаним у судовому засіданні, підсудний ОСОБА_2 винним себе в інкримінованому йому діянні  визнав частково і пояснив суду, що 25 грудня 2009 року о 9 год. ранку з ОСОБА_4 прийшли в Богданівську медичну амбулаторію, щоб останньому зробили перев'язку, так як він сильно порізав руку. В цей момент, коли ОСОБА_4 робили перев'язку, він побачив, що за  бильцем одного із ліжок на підлозі стоїть жіноча сумка, з якої виглядає гаманець. У нього виник умисел викрасти цей гаманець. Упевнившись, що його дії ніким в цей момент були не помічені, він витяг із сумки

гаманець і вийшов із кабінету. В коридорі амбулаторії в цей час нікого не було і він відкрив гаманець, звідки викрав гроші в сумі 180 грн. 90 коп., а не 350 грн., як йому вмінено в вину. Заховавши гроші в кишеню своєї куртки, він повернувся до кабінету і поклав гаманець до сумки. Після чого, він разом з ОСОБА_4, якому  закінчили робити перев'язку, вийшли з кабінету  і пішли до магазину, де він купив продукти харчування. На запитання ОСОБА_4 де він взяв гроші, він відповів йому, що викрав із гаманця в амбулаторії. В цей же день його затримали робітники міліції і вилучили у нього 120 грн. Цивільний  позов він визнає частково і згоден відшкодувати потерпілій матеріальну шкоду в сумі 60 грн. і моральну в сумі 400 грн.

    Не дивлячись на часткове визнання своєї вини підсудним, його вина в повному обсязі пред'явленого йому обвинувачення встановлена судом і підтверджується показаннями потерпілої, свідків та  матеріалами кримінальної справи, дослідженими у судовому засіданні.

    Потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що вона проходила лікування в Богданівській медичній амбулаторії і 25 грудня 2009 року близько 8 год. вона прийшла до амбулаторії, де їй медична сестра поставила крапельницю. Свою сумку з гаманцем, в якому знаходились гроші в сумі 350 грн., вона поклала на підлогу біля кроваті, на якій вона лежала. В цей час до амбулаторії зайшли два хлопці, одному з яких медсестра робила перев'язку, а іншій його чекав, але йому зробили зауваження, щоб він вийшов з кабінету. Це був ОСОБА_2, який вийшов з кабінету не зразу ж , а через деякий час. Після  того, як вона закінчила процедури, встала з ліжка, взяла свою сумку і пішла в аптеку, щоб купити ліки. Коли вона дістала гаманець із сумки, то виявила, що в ньому не має 350 грн. та 90 коп. Вона точно пам'ятає, що в гаманці була ця сума грошей, яка їй необхідна була для придбання дорогих ліків. Вона одразу ж повернулася в амбулаторію і сказала медпрацівникам, що в неї з гаманця пропали гроші в сумі 350 грн. Одна із медсестер ОСОБА_5 відповіла, що вона здогадується хто міг забрати у неї гроші і зразу пішла в сільську раду, щоб повідомити про це дільничному. Вона просить стягнути з підсудного 230 грн. матеріальної шкоди і 400 грн моральної шкоди, мотивуючи це тим, що вона після крадіжки грошей отримала стрес, так як ці гроші вона повинна була витратити на придбання ліків для свого лікування, поскільки на той час дуже хворіла, але ОСОБА_2, викравши у неї гроші позбавив її можливості пройти курс лікування.

    Свідок ОСОБА_4 пояснив суду, що 25 грудня 2009 року о 9 год. він разом з  ОСОБА_2 пішов до медичної амбулаторії с.Богданівка, щоб йому зробили перев'язку руки. Коли йому робили перев'язку то він не бачив, що в цей момент робив в кабінеті ОСОБА_2 , але чув, що він виходив із кабінету, а потім повернувся до нього. Після закінчення перев'язки вони вийшли із кабінету і пішли до дому. По дорозі вони зайшли до магазину і  купив ОСОБА_2 продукти харчування. На його  запитання, де він взяв гроші, ОСОБА_2 відповів, що він їх викрав  в амбулаторії в сумі 180 грн. Коли вони  були вдома у ОСОБА_2, то до будинку зайшов дільничний і затримав  ОСОБА_2

    Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона працює медичною сестрою в Богданівській амбулаторії і 25 грудня 2009 року вранці прийшла ОСОБА_3, яка проходила лікування. Їй було поставлено крапельницю і вона лежала на ліжку, а сумка її лежала на підлозі біля бильця ліжка. О 9  год. до кабінету зайшли ОСОБА_4 і ОСОБА_2, щоб зробити ОСОБА_4 перев'язку, яку йому робила медсестра ОСОБА_6, а вона наглядала за крапельницями. Вона чула як із кабінета виходив ОСОБА_2, а потім через хвилин 5 повернувся. Коли закінчили робити перев'язку ОСОБА_4 Він вийшов із кабінету, де його біля дверей чекав ОСОБА_2. Хвилин через  15 ОСОБА_3 піднялася із ліжка і зібралася йти в аптеку, так як їй необхідно було купувати ліки. Після цього вона одразу ж повернулася до кабінету і сказала, що в неї в гаманці не стало 350 грн., за які вона хотіла купувати ліки, які їй були призначені лікарем.

    Вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується матеріалами кримінальної справи а саме заявою потерпілої ОСОБА_3 про те, що в неї із гаманця, який знаходився в сумці

під час її знаходження на лікуванні в  Богданівській амбулаторії були викрадені  гроші в сумі 350 грн. / а.с. 3/; протоколом огляду  місця події, яким зафіксовано місце скоєння злочину- кабінет медичної амбулаторії в с.Богданівка Знам'янського району / а.с.4/; протоколом огляду місця події, в ході якого було виявлено за місцем проживання ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 гроші в сумі 120 грн. купюрами по 50 грн.-  2 шт. і купюра  номіналом 20 грн., які оглянуті та приєднані до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів / а.сч. 5-7, 8-11/; протоколом пред'явлення фотознімків для визнання, згідно якого свідок ОСОБА_6 впізнала ОСОБА_2,який 25 грудня 2009 року разом з ОСОБА_4 знаходились в Богданівській медичній амбулаторії / а.с. 22-24/; протоколом відтворення обстановки і обставин події, при проведені якого ОСОБА_2 розказав і показав за яких обставин він скоїв крадіжку грошей із гаманця потерпілої  /а.с. 59-63/; протоколом очної ставки між підсудним та потерпілою, яка підтвердила, що в її гаманці знаходились гроші в сумі 350 грн., які у неї викрав ОСОБА_2 під час перебування в Богданівській медичній амбулаторії /а.с. 67-68/; актом судово- психіатрічної експертизи, з якої видно, що ОСОБА_2 в момент скоєння правопорушення не страждав і в даний час  психічним захворюванням не страждає. Міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. Відмічено анамалія характеру у вигляді гіперкінетичного розладу поведінки, не є проявом психічного захворювання і не впливає на його осудність. Підпадає під дію ч.1  ст. 19 КК України. Застосування заходів медичного характеру не потребує / а.с. 138-139/; копіями вироків Кіровського райсуду м. Кіровограда від 9 червня 2009 року і 13 квітня 2010 року, згідно яких ОСОБА_2 був  засуджений за ч.1 ст. 185, ст. 104 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком та за ч.2 ст. 185, ст. 71 КК України на 3 роки позбавлення волі / а.с.90-92, 135-136/; копія свідоцтва про народження свідчить про те, що злочин ОСОБА_2 вчинив будучі неповнолітнім / а.с. 86/.

    Таким чином, аналізуючи і оцінюючи у сукупності всі докази по справі, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_2 винен в таємному викраденні чужого майна /крадіжка/, повторно, а тому його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.2 ст. 185 КК України.

    Суд не може прийняти доводи підсудного, що він викрав у потерпілої  180 грн., а не 350 грн., як йому вмінено в вину, за достовірні поскільки вони в суді нічим об'єктивно не підтверджені, а навпаки спростовуються цілим рядом доказів, дослідженими у суді і викладеними у вироку.

    Не вірити показанням потерпілої і свідка ОСОБА_5 у суда не має підстав , так як  вони і на досудовому  слідстві і в суді давали  об'єктивні показання, які  співпадають з обставинами встановленими в суді та узгоджуються з іншими доказами по справі.

    Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_4, так як на думку суду ствердження його про те, що ОСОБА_2 викрав у потерпілої 180 грн., це  його спосіб пом'якшити відповідальність підсудного у вчинені злочину та відшкодування завданої потерпілій шкоді.

    Призначаючи підсудному ОСОБА_2 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ним, що він вчинив умисний, закінчений середньої тяжкості злочин із  корисливих спонукань.

    Суд враховує особу підсудного, який раніше скоював злочини, посередньо  характеризується за місцем проживання, не займається суспільно-корисною працею.

    Пом'якшуючими вину підсудного обставинами  суд вважає те, що він злочин вчинив будучи неповнолітнім, розкаюється в скоєному ним, частково відшкодував завдану потерпілій шкоду.

    Обтяжуючих його вину обставин, судом по справі не встановлено.

    Потерпілою ОСОБА_3 по справі заявлено цивільний позов про відшкодування завданої їй  матеріальної шкоди в сумі 350 грн. і моральної 400 грн, який на думку суду підлягає  задоволенню в частині матеріальної шкоди частково, з урахуванням повернення

їй  120 грн., а моральний в повному обсязі в сумі 400 грн., так як викравши у потерпілої гроші, підсудний лишив її можливості придбати ліки для продовження лікування і вона з цього приводу страждала та вимушена була брати гроші в борг.

    З урахуванням тяжкості скоєного підсудним, його особи, наявності пом'якшуючих і відсутності обтяжуючих його вину обставин, суд вважає, що виправлення підсудного можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а на підставі ч.4 ст. 70 КК України в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати покарання відбуте частково за попереднім вироком Кіровського райсуду м. Кіровограда від 13 квітня 2010 року.

                                Керуючись ст.323-324 КПК України суд, -

                                                              З А С У Д И В :

      ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України і  призначити йому покарання у виді трьох років шести місяців  позбавлення волі.

    На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за попереднім вироком Кіровського райсуду м. Кіровограда від 13 квітня 2010 року більш суворим, призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді  трьох років шести місяців позбавлення волі, залишивши його під вартою.

    Зарахувати в строк  відбування покарання те покарання, що відбуте за попереднім вироком за період з 10 лютого 2010 року по 15 червня 2010 року.

    Цивільний позов потерпілої задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 230 грн. в рахунок завданої матеріальної шкоди та 400 грн. - моральної  шкоди.

    Речові докази по справі / а.с. 16/, які передані на зберіганні потерпілій, залишити їй у власність.                                                                  

    Вирок може бути оскаржено протягом 15-ти діб до апеляційного суду Кіровоградської області.

Суддя Знам”янського міськрайонного суду                                                             Н.І. ПОПОВА