Справа №2а-141/2007 ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2007 року
Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді ДжабуріяО.В.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що 15.02.2006 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенси за віком. На підставі вказаної заяви йому з 15.02.2006 року була призначена пенсія за віком. При цьому не було враховано, що особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенси з підвищенням розміру пенси за віком за кожний повний рік страхового стажу після досягнення пенсійного віку. 21.04.2006 року він звернувся із заявою до відповідача, в якій зазначив, що відповідно до діючого законодавства має право після досягнення пенсійного віку продовжити працювати і одержувати пенсію з більш пізнього строку. Однак листом від 02.06.2006 року за № 8167/09-10З/Г-01 Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси повідомило, що на підставі його заяви від 15.02.2006 року йому з 15.02.2006 року призначена пенсія за віком. В підвищенні пенсії йому було відмовлено у зв'язку з тим, що після досягнення пенсійного віку він продовжував працювати та звернувся за призначенням пенсії лише в 2006 році. В обґрунтування відмови, відповідач вказав, що йому треба було звернутися до органів Пенсійного фонду України з документами про страховий стаж для визначення права на пенсію та подати відповідну заяву. Він вважає вказані на відповідача є необгрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству. Право на отримання пенси за віком виникло у нього 28 травня 2002 року (дата народження - 28 травня 1942 року), а після досягнення віку, з якого виникає право на пенсію за віком (28 травня 2002 року) він продовжував працювати та за призначенням пенсії звернувся лише 15.02.2006 року. Таким чином, після досягнення віку, з якого у нього виникло право на пенсію за віком, він виявив бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього строку. Вказане вище свідчить про дотримання ним положень ст. 29 вищезазначеного Закону, а отже: про наявність права на призначення пенсії за віком з підвищенням її розміру за кожний повний рік страхового стажу після досягнення пенсійного віку. З моменту виникнення у нього права на пенсію за віком - 28.05.2002 року - та до моменту звернення за призначенням цієї пенсії - 15.02.2006 року - минуло три повних роки. Таким чином, на його думку, розмір обчисленої йому пенси за віком має бути збільшений на 11,83 відсотка (п.1 ст.29 Закону). В тексті вказаного Закону нема жодних вказівок на необхідність подання будь-яких додаткових заяв, окрім заяви про призначення пенсії згідно абз.1 ст. 45 Закону.
У судовому засіданні позивач підтримав доводи позову та просив суд визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси в підвищенні пенсії за відстрочку часу виходу на пенсію незаконною; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси здійснити перерахунок пенсії, призначеної йому з урахуванням
відстрочки часу виходу на пенсію, починаючи з 29 травня 2005 року; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси виплатити суму пенсії за відстрочку часу виходу на пенсію, починаючи з 29 травня 2005 року з урахуванням фактично сплачених сум.
Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила в задоволені позову відмовити, посилаючись на те, що позивач, згідно до вимог ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» набувши право на пенсію за віком, передбаченого статтею 26 вищевказаного Закону, тобто після досягнення ним 60 років, виявив бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього строку, у зв'язку з чим пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенси з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до етапі 27 цього Закону, за кожний повний рік страхового стажу після досягнення пенсійного віку. Виходячи з цього, позивач повинний був виявити бажання, тобто згідно п. 37 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій у відповідності з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджене Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, подати заяву про призначення пенсії за віком та необхідні документи, однак позивачем не були надані заява та всі необхідні документи до органів пенсійного фонду України і тому йому було правомірно відмовлено листом №8167/09-1ОЗ/Г-01 від 02.06.2006 року в підвищені пенсії у зв'язку з тим, що після досягнення пенсійного віку продовжував працювати. Згідно етапі 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Позивач не надав у встановлений Законом строк заяву і інші документи для призначення пенсії за віком, після досягнення 60 років, тобто після 28 травня 2002 року (дата народження - 28 травня 1942 року) і не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. ОСОБА_1, 28.05.1942 року народження, вперше звернувся із заявою про призначення пенсії за віком до управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси 15 лютого 2006 року, тобто пропустив встановлений Законом термін для подачі заяви протягом 3 місяців з дня виникнення права на призначення пенсії, до того ж не надав усі необхідні документи. Тому Управління правомірно без жодних порушень діючого законодавства відмовило громадянину ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком з 29 травня 2005 року з урахуванням підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення на 11.83 відсотка.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні задоволенню не підлягає за наступними підставами.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що згідно паспорту громадянина України ОСОБА_1 датою його народження є 28.05.1942 року (а.с. 7-8).
Позивач по справі набув право на отримання пенсії за віком 28.05.2002 року, тобто після досягнення ним 60 років, що відповідає вимогам ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Як углядається з трудової книжці ОСОБА_1, позивач продовжував працювати після досягнення ним пенсійного віку, і лише 11.09.2006 року був звільнений за власним бажанням за ст. 36 КЗпП з посади директора ТОВ «Агротранс» (а.с. 10-11).
Згідно до вимог ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого стапею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього строку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенси за віком, обчисленого відповідно до етапі 27 цього Закону, за кожний повний рік страхового стажу після досягнення пенсійного віку.
15.02.2006 року позивач ОСОБА_1 вперше звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси із заявою про призначення пенсії за віком.
Згідно листа від 02.06.2006 року за № 8167/09-1ОЗ/Г-01, адресованого позивачеві, Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси повідомило, що на підставі заяви ОСОБА_1 від 15.02.2006 року йому призначена пенсія за віком з 15.02.2006 року. В підвищенні розміру пенси за віком особам, які після досягнення пенсійного віку виявили бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього терміну, йому було відмовлено у зв'язку з тим, що після досягнення пенсійного віку він не звернувся до органів Пенсійного фонду України з відповідною заявою та з документами про страховий стаж для визначення права на пенсію. У зв'язку з цим підстав для підвищення пенсії за відстрочку часу виходу на пенсію немає (а.с. 15).
Згідно етапі 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Суд вважає, що позивачем порушені вимоги ст. 45 вищезазначеного Закону, а саме: він вперше звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком лише 15.02.2006 року, тобто звернення за пенсією відбулося більш ніж через три місяці з дня досягнення ним пенсійного віку.
Крім того, суд вважає, що в порушення вимог п. 37 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджене Постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 р. № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, позивач ОСОБА_1 повинний був виявити бажання, тобто, подати заяву про призначення пенси за віком, вказавши на відстрочку часу призначення пенсії та додати необхідні документи: а) довідка з податкової служби про присвоєння ідентифікаційного номера заявника або документ про його відсутність; б) документи, що підтверджують страховий стаж; в) документи про місце проживання (реєстрації) особи.
Відповідно до вимог ст.ст. 10,11,69,70,71 КАС України, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що позивач в передбачений Законом термін не надав до органів Пенсійного фонду України заяву про призначення пенсії за віком з усіма необхідними документами. За такими обставинами, на думку суду, відмова Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси в підвищенні ОСОБА_1 розміру пенси за віком у разі відстрочки часу її призначення ґрунтується на вимогам діючого законодавства, є законною. Суд не вбачає підстав для задоволення позову щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси здійснити перерахунок пенсії, призначеної ОСОБА_1 з урахуванням відстрочки часу виходу на пенсію, починаючи з 29 травня 2005 року та зобов'язання виплатити суму пенсії за відстрочку часу виходу на пенсію, починаючи з 29 травня 2005 року з урахуванням фактично сплачених сум.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи наведені вище обставини, суд вважає, що представник відповідача надав суду достатньо доказів в обґрунтування своєї позиції, на підставі чого суд відмовляє в задоволенні позову ОСОБА_1
Керуючись ст.ст. 10,11,17,69, 70,71,158-163,167 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні ди відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копи до апеляційної інстанції в порядку ст. 186 КАС України.