Справа № 2-а-2516/10

     ПОСТАНОВА

     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 червня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді:  Дзюбановського Ю.І.

при секретарі судового засідання: Чубак С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України у Тернопільській області, інспектора ОРДПСОДДЗ УДАІ УМВС України в Тернопільській області Цимбалюка Івана Володимировича про визнання неправомірними дій інспектора, визнання нечинним протоколу про адміністративне правопорушення, скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

                                                                        ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, надалі позивач, звернувся до Тернопільського міськрайонного суду з позовом до УДАІ УМВС України в Тернопільській області, інспектора ОРДПСОДДЗ УДАІ УМВС України в Тернопільській області про визнання дій інспектора ОРДПСОДДЗ Цимбалюка І.В. щодо зупинення 04.05.2010р. транспортного засобу, складання протоколу про адмінправопорушення серії ВО №132665 від 04.05.2010р., винесення постанови серії ВО №116635 від 04.05.2010р. про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. неправомірними; визнання нечинним протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО №132665 від 04.05.2010р., складений інспектором ОРДПСОДДЗ Цимбалюком І.В.; скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №116635 від 04.05.2010р.

Позивач в обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що інспектор в порушення норм законодавства безпідставно зупинив його транспортний засіб, він здійснив маневр обгону автомобіля, який рухався із швидкістю менше ніж 30 км/год. для уникнення аварійної ситуації на дорозі в зв’язку з тим, що від попутного транспортного засобу (вантажного автомобіля) вилітати шматки болота, що не є обгоном згідно Правил дорожнього руху. Однак, інспектор дані пояснення до уваги не прийняв, не зупинив інший автомобіль для відібрання у водія пояснень, не залучив свідків події. Крім цього зазначає, що на даній ділянці дороги відсутня розмітка.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача позовні вимоги заперечує, мотивуючи тим, що інспектором правомірно винесено постанову, якою ОСОБА_1 притягнено за вчинене адмінпровопорушення. Будь-яких посилань в протоколі про адміністративне правопорушення щодо здійснення обгону транспортного засобу, який рухався із швидкістю менше 30 км/год. ОСОБА_1 не зазначено.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО №132665 ОСОБА_1 04.05.2010р. о 18 год. 25 хв. на автодорозі Львів-Тернопіль, керуючи транспортним засобом марки Шевроле здійснив обгін транспортного засобу, виїхавши на смугу зустрічного руху, перетнувши при цьому суцільну лінію дорожньої розмітки, чим порушив п. 34.1.1 Правил дорожнього руху.

Постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ВО №116635 від 04.05.2010р. ОСОБА_1 за вчинене порушення п. 34.1.1 Правил дорожнього руху на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 255 грн., яку і просить скасувати позивач в судовому порядку, поряд із заявленими позовними вимогами щодо неправомірності дій інспектора ДАІ та визнання нечинним протоколу про адмінправопорушення від 04.05.2010р.

У відповідності до п. 34.1.1 Правил дорожнього руху горизонтальна розмітка (вузька суцільна лінія) – поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах.

Лінію 1.1 перетинати заборонено і за порушення даної вимоги винні особи на підставі ч. 1 ст. 122 КУпАП притягаються до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 притягнено до адмінвідповідальність за здійснення обгону транспортного засобу з виїздом на смугу зутрічного руху та перетином суцільної лінії розмітки. Із наданих ОСОБА_1 пояснень в протоколі свідчить, що водій змушений був виконати даний маневр в зв’язку з поганим станом дорожнього полотна, щоб запобігти аварійній обстановці.

Згідно п. «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, яка включає в себе сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявності перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху, які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом, відповідно реагувати на її зміну.

Учасники дорожнього руху зобов’язані знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що така підстава, як поганий стан дорожнього полотна, не може слугувати водію для порушення правил дорожнього руху, оскільки на водія транспортного засобу покладенні вказані обов’язки щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Твердження ОСОБА_1 щодо здійснення маневру, а саме обгону транспортного засобу, який рухався із швидкістю менше 30 км/год., що дозволяється Правилами дорожнього руху при розгляді справи судом до уваги не береться, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення водієм з цього приводу і факту не зазначено відповідних пояснень.

Позовні вимоги в частині визнання нечинним протоколу про адміністративне правопорушення серії ВО №132665 від 04.05.2010р. до задоволення не підлягають, так як протокол не є актом, який носить правові наслідки для особи, а є лише доказом в розумінні ст. 251 КУпАП та фіксує факт вчиненого правопорушення.

Позовні вимоги в частині визнання неправомірних дій інспектора ОРДПСОДДЗ Цимбалюка І.В. в частині зупинення транспортного засобу, складання протоколу про вчинене адмінправопорушення та винесення постанови про визнання особи винним в скоєному адміністративному правопорушенні до задоволення не підлягають, так як викладенні позивачем пояснення в обгрунтування вказаних вимог судом розцінюються критично, доводи ОСОБА_1 не засновані на належних доказах і спрямовані на ухилення останнім від адміністративної відповідальності за скоєне адмінправопорушення, факт наявності якого не викликає у суду жодних сумнівів.

Працівник ДАІ в свою чергу зобов’язаний в разі виявлення порушень Правил дорожнього руху припинити таке порушення, скласти протокол про адміністративне правопорушення і за наявності достатніх на те підстав винести постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, що і було зроблено в даному випадку інспектором ОРДПСОДДЗ Цимбалюком І.В.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 70, 71, 158, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 251, 252, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

  ПОСТАНОВИВ:

1.   В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

     Суддя – підпис

    З оригіналом згідно:

    Суддя                                                                                                Ю.І.Дзюбановський