Справа №2-442/2007 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.03.2007 року
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Джабурія О.В.
при секретарі - Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Ленінський-8» про стягнення заборгованості по заробітної платі, зобов'язання зробити запис в трудової книжці,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по заробітної платі, зобов'язання зробити запис в трудової книжці за тими підставами, що відповідач фактично прийняв її на роботу двірником, вона фактично на протязі декількох місяців виконувала свої обов'язки, прибирала прибудинкову територію, але відповідач її на роботі не оформив, заробітну платню не сплатив.
Під час судового засідання позивачка зазначила, що у кінці листопада 2004 р. між нею та, особою, що працювала на той час на посаді голови ЖБК „Ленінський-8", Пучковим Віктором Павловичем була досягнута попередня домовленість про можливість прийняття її на роботу в ЖБК „Ленінський-8" двірником з місячною зарплатою - 250грн. 01 грудня 2004р. вона подала ОСОБА_2. письмову заяву про прийняття її на роботу в ЖБК „Ленінський-8" двірником, яку він в той же день задовольнив. Між ними була досягнуто домовленість про умови праці та місячну зарплату - 250 грн. Вона передала голові ЖБК „Ленінський-8" ОСОБА_2. для відповідного оформлення свою трудову книжку. До роботи приступила з 01 грудня 2004р. З Об грудня 2004р. замість ОСОБА_2. головою ЖБК „Ленінський-8" стала ОСОБА_3 Двірником вона пропрацювала до 04 лютого 2005р. Ніяких претензій щодо того, що вона працювала двірником, до її роботи з боку нового голови кооперативу не було. 04 лютого 2004р. від бувшого голови кооперативу ОСОБА_2. їй стало відомо, що ОСОБА_3. звільнила її з роботи. Для пояснень вона звернулася до ОСОБА_3, яка заявила, що вона в кооператив двірником не приймалася, що зарплату, за роботу з 01.12.2004 до 04.02.2005р., їй платити не будуть і, взагалі, що вона працювала за власним бажанням, допомагаючи іншим двірникам. Одночасно, 04.02.2005р. ОСОБА_3 повернула їй трудову книжку без записів про прийняття та звільнення, заявивши, щоб на роботу вона більше не приходила.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила суд стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у загальному розмірі 532,25 грн., компенсацію за затримку розрахунку при звільненні починаючи із 04.02.2005 року на час подачі позову до суду в сумі 2250 грн., та зобов'язати відповідача зробити у її трудової книжці відповідний запис про роботу у зазначений період.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що фактично позивачка ніколи не працювала у відповідача за трудовою угодою, або за будь яким іншим правочином. Фактично вона підміняла на роботі свого родича, який був офіційно оформлений в кооперативі, але належно не виконував свої обов'язки двірника. Вона ніколи не табелювалась із зазначених причин, а також не могла бути прийнята на роботу, так як у відповідача не було вакантних посад двірників. Представник відповідача зазначила, що вимоги позивачки не обґрунтовані не доказані у судовому засіданні та просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, свідків по справі, дослідивши письмові докази в справі, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступними підставами.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Суд встановив, що позивачка ніколи не працювала у відповідача за трудовою угодою, або за будь яким іншим правочином та не приймалася на роботу. Фактично вона підміняла на роботі свого родича ОСОБА_4, який був офіційно оформлений в кооперативі двірником. Відповідно до штатного розпису у відповідача є дві посади двірників та на зазначений позивачкою час вони вільними не були. Відповідно до книзі наказів та табелю відповідача не має відомостей про прийняття позивачки на роботу та виконування нею її. Відповідно до відомостей відповідача немає записів про отримання позивачкою заробітної плати.
Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом при розгляді справи встановлено, що позивачка ніколи не табелювалась на роботі, а також не могла бути прийнята на роботу, так як у відповідача не було вакантних посад двірників.
Допитані судом свідки з боку позивачки зазначили що фактично бачили як вона прибирала біла будинку кооперативу, але не змогли відповісти на яких правових підставах вона це робила.
Допитаний судом свідок - колишній голова ЖБК „Ленінський-8", ОСОБА_2 зазначив, що у кооперативі дійсно працював двірником ОСОБА_4., а позивачка ніколи оформлена на праці не була, трудову книжку в кооператив не надавала, та потім не отримувала. Також він зазначив, що на ОСОБА_4. було дуже багато нарікань, він систематично прогулював роботу, а тому на його думку позивачка підміняла його на роботі.
На підставі представлених сторонами доказів суд доходить висновку про те, що позивачка фактично іноді виконувала роботу щодо прибирання прибудинкової території відповідача, але не за трудовою угодою, а у зв'язку із підміною свого родича ОСОБА_4. який отримував заробітну платню й табелювався відповідачем. Суд відмовляє позивачці у задоволенні вимог про стягнення заробітної плати й зобов'язання внесення відомостей у трудову книгу тому, що вони не обґрунтовані та недоказані у судовому засіданні.
Суд покладає судові витрати на позивачку по справі. Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
У позові ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Ленінський-8» про стягнення заборгованості по заробітної платі, зобов'язання зробити запис в трудової книжці відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк зі дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копи до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
- Номер: 6/172/21/18
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-442/2007
- Суд: Васильківський районний суд Дніпропетровської області
- Суддя: Джабурія О.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.05.2018
- Дата етапу: 30.05.2018