Справа № 2-199 /10

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м      у к р а ї н и

17 червня 2010 року   Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого         -  судді  Самсонової О.А.

при секретарі       - Півень Я.В.,

за участю:

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м . Полтаві в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, процентів за прострочення зобов’язання та відшкодування моральної шкоди,  -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення боргу та відшкодування моральної шкоди. В позові посилався на те, що 14 грудня 2006 року відповідач взяла у нього в борг 4000 грн. Оскільки добровільно відповідач гроші віддати не бажає, просив суд стягнути з відповідача на його користь борг в сумі 4000 гривень, проценти за прострочення повернення боргу в розмірі 4200 грн., та 5000 грн. - на відшкодування моральної шкоди, завданої неповерненням боргу відповідачем. Судові витрати просив покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач свій позов  підтримав в повному обсязі. Пояснив суду, що відповідач позичила у нього 4000 грн. на вирішення соціально-побутових проблем, пообіцяла кошти повернути та допомогти йому через свої знайомства з отриманням дозволів на відкриття торговельних павільйонів АДРЕСА_1 До цього часу відповідач позичених коштів йому не повернула, належним чином проектної документації не виготовила. До цього відповідач у нього брала в борг ще 4000 грн., які також не повернула. Тому позивач просив суд його позов задовольнити, стягнути з відповідача на його користь борг в сумі 4000 гривень, проценти за прострочення повернення боргу в розмірі 4200 грн., 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої неповерненням боргу відповідачем, та відшкодувати понесені судові витрати.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнала та пояснила, що у позивача гроші ніколи не позичала. На його прохання допомагала в підготовці проектної документації на торговельні павільйони по АДРЕСА_1. Оскільки робота по виготовленню проектів коштує дорого, її знайома, що працювала в Управлінні з питань містобудування та архітектури м.Полтави, з метою підзаробити коштів погодилася сама підготувати такі попередні проекти. За виконання зазначеної роботи відповідач заплатила одержані від позивача кошти. Підтверджуючих документів про це не має, де на даний час  знайти виконавця проектів, також не знає. Зазначає, що в розписці про одержання від позивача грошей в борг вона вказала помилково, оскільки не обізнана в правових питаннях. Але з метою себе убезпечити в цій же розписці вказала, що розписка втрачає свою дію взамін надання позивачу документів та проектів на павільйони по АДРЕСА_1 Свої зобов’язання перед позивачем вона виконала. Тому просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні  вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом  встановлено,  що 14 грудня 2006 року ОСОБА_2 одержала від ОСОБА_1 чотири тисячі гривень. Вказані гроші позивач передав відповідачу для виготовлення проектної документації на торговельні павільйони по АДРЕСА_1.

Зазначене підтверджується розпискою ОСОБА_2, згідно якої сторони не передбачали повернення одержаних відповідачем коштів, але передбачили виконання зобов’язання шляхом видачі документів та проектів на павільйони по вул.М.Бірюзова та у мікрорайоні Сади-1 (а.с.9).

Також вказані обставини підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_3, яка суду повідомила, що в грудні 2006 року вона проживала разом з ОСОБА_1 Була присутня під час розмови ОСОБА_2 та ОСОБА_1, коли відповідач запропонувала позивачу допомогти через свої знайомства з підготовкою документів для відкриття торговельних павільйонів по АДРЕСА_1 Саме на вказані цілі позивачем відповідачу було передано гроші. Свідкові відомо про те, що всього відповідач одержала від позивача 8000 грн., але розписка мається лише на 4000 грн. В присутності ОСОБА_3 ОСОБА_2 не просила грошей в борг, ОСОБА_1 ОСОБА_2 грошей не позичав.

Суд враховує, що вказаний свідок залучений до справи з боку позивача.

Як непрямий доказ на підтвердження вказаних вище обставин суд розцінює графічні матеріали до паспорта об’єкта проектування благоустрою ділянки поруч з перехрестям АДРЕСА_2, а також по АДРЕСА_3  з розміщенням групи об’єктів торгівлі, в якій замовником зазначений гр.ОСОБА_1 (а.с.10-21).

Тому пояснення позивача про надання коштів ОСОБА_2 в борг суд розцінює критично.

Виходячи з аналізу правовідносин, що виникли між сторонами, суд приходить до висновку, що позивач уповноважив відповідача на вчинення в його інтересах відповідних дій – організацію виготовлення проектної документації на відкриття торговельних павільйонів по АДРЕСА_1 для чого передав грошові кошти.

Ст.1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Оскільки 14 грудня 2006 року позивачем відповідачеві кошти були передані не в борг і не під умовою їх повернення, а для забезпечення виконання іншого договору – підготовки проектної документації, суд приходить до висновку, що в цей день договору позики сторони не укладали.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог  і на підставі доказів сторін та інших осіб.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь борг за договором позики від 14.12.2006 року . Як встановлено судом, такого договору 14.12.2006 року чи в інший час сторонами не укладалось, тому в задоволенні позовної вимоги про стягнення боргу необхідно відмовити за її безпідставністю.

З тих же підстав не підлягає задоволенню і позовна вимога про стягнення з відповідача процентів за прострочення  повернення боргу та відшкодування моральної шкоди.

 Керуючись ст.ст. 209, 213 - 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, процентів за прострочення зобов’язання та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня проголошення рішення та подачі апеляції у 20-денний термін після подачі заяви  про апеляційне оскарження.

Головуючий                         О.А.Самсонова