Справа № 2-3339/10                      

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 травня 2010 року       Комсомольський районний суд м. Херсона в складі :

                головуючого судді Мусулевського Я.А.,

                при секретарі Труновій Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк», третя особа на боці відповідача, без самостійних вимог приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

    Позивачі звернулися до суду з вказаним позовом в якому зазначили, що 26.03.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» (далі Банк) та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 57878,75 доларів США. 26.03.2008 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір Іпотеки, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов‘язання ОСОБА_2 вона надала в іпотеку приміщення кафе в парку ім.. Дімітрова в м. Херсоні.

    У вересні 2009 року їм стало відомо, що відповідач виставив вказане нерухоме майно на аукціон, відповідно до виконавчого напису від 17.03.2009 року.

    З вказаним виконавчим написом вони не згідні, оскільки: регулярно сплачували за кредитними зобов‘язаннями; вони не були повідомлені про вчинення Банком та нотаріусом таких дій; сума заборгованості, яка зазначена в написі, 375556,69 грн. та сума пені, не відповідає дійсності.

    В зв‘язку з чим просили визнати виконавчий напис від 17.03.2009 року таким, що не підлягає виконанню.

    В судовому засіданні позивачі позовні вимоги підтримали в повному обсязі та зазначили, що вони просять визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки у нотаріуса не було підстав вчиняти такий напис. Виконавчий напис міг бути вчинений лише при безспірності відносин, які виникли між ними та Банком. Позивачі не згідні з сумою боргу, оскільки ОСОБА_2, хоча і не в повному обсязі, але регулярно проводила платежі по погашенню кредиту.

    Представник Банку заперечував проти задоволення позову та пояснив, що нотаріусу були надані всі документи, які свідчили про наявність заборгованості по кредитному договору. Тому у нотаріуса були підстави видати виконавчий напис.

    Третя особа в судове засідання не з‘явилася. Надала заяву про розгляд справи без її участі.

    Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи та дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    26.03.2008 року між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 01241/RX, відповідно до якого ОСОБА_2 було надано кредит в сумі 57878,75 доларів США. 26.03.2008 року між Банком та ОСОБА_1 було укладено договір Іпотеки, відповідно до умов якого в забезпечення виконання зобов‘язання ОСОБА_2 вона надала в іпотеку нежилі приміщення кафе Літ.А, А-1, а в парку ім.. Дімітрова в м. Херсоні, загальною площею 65,5 кв.м..

    В січні 2009 року Банк звернувся до приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з проханням здійснити виконавчий напис з метою відшкодування збитків завданих Банку в результаті систематичного невиконання позичальником своїх зобов‘язань за кредитним договором. Відшкодування збитків повинно було відбутися шляхом реалізації заставного майна.

    30.01.2009 року приватний нотаріус надіслав позивачам листи з повідомленнями того, що Банк звернувся до нього з проханням вчинити виконавчий напис. Нотаріус запропонував ОСОБА_2 подати йому документи, які підтверджують погашення боргу або погасити борг. Також повідомив, що у разі ненадання документів та непогашення боргу, після спливу тридцяти днів з дня одержання вимоги про усунення порушень, буде вчинено виконавчий напис.

    З вказаними листами ОСОБА_2 була ознайомлена 09.02.2009 року, а ОСОБА_1 09.03.2009 року, про що свідчать їх підписи на копіях листів, наданих на вимогу суду нотаріусом.

    Сімнадцятого березня 2009 року нотаріус ОСОБА_3 здійснила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 405, про звернення стягнення на вищезазначене заставне майно. За рахунок коштів, отриманих від реалізації заставного майна, нотаріус запропонував задовольнити вимоги Банку у розмірі 375556,69 грн. – заборгованість по кредиту та відсоткам, 663,40 грн. – заборгованість по пені.

    Суд вважає, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом не дотримано вимог пункту 283 Інструкції щодо відсутності завчасного (за 30 днів до вчинення Напису) надіслання іпотекодавцю письмової претензії, оскільки таку претензію ОСОБА_1 отримала менше ніж за 10 днів до вчинення напису.

Аналізуючи порядок та підстави видачі Напису, суд дійшов висновку стосовно того, що вказані дії проведені нотаріусом з порушенням приписів частини 2 статті 19 Конституції України, яка визначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно наданого суду пакета документів, подання яких Банком передувало вчиненню Напису, зазначений виконавчий документ виданий на підставі наступного:

- заяви Банку від 29.01.2009 року про вчинення виконавчого напису; - копії кредитного договору N 01241/RX від 26.03.2008 року з графіком погашення кредиту; - договір іпотеки від 26.03.2008 року; - розрахунок заборгованості по кредитному договору та листи претензії Банку на адресу ОСОБА_1.

Відповідно до норм статті 88 Закону України "Про нотаріат", пункту 284 Інструкції та підпункту "б" частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Водночас, при вчиненні Напису нотаріус не отримував від Банку та позивачів первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості ОСОБА_2 перед Банком, а також суми процентів та пені, зазначені у Написі, є безспірними. Розрахунок боргу, підготовлений працівниками Банку щодо наявності грошового зобов'язання позивачки по тілу кредиту, відсотках, процентах річних та пені - є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог Банку до ОСОБА_2.

Про спірний характер правовідносин між позивачами та Банком також свідчить наявність на розгляді в суді справи за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ВАТ «Морський транспортний банк» про визнання договорів недійсними.

З огляду на наведене, нотаріус при вчиненні Напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за Написом, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив норми статті 88 Закону України "Про нотаріат", пункту 284 Інструкції та підпункту "б" частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року N 1172. Означене вказує на відсутність у Напису сили виконавчого документу, через що Напис підлягає визнанню судом таким, що не підлягає примусовому виконанню.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає позовні вимоги позивачів про визнання Напису таким, що не підлягає виконанню, достатньо обґрунтованими з правової та доказової точки зору. Причиною виникнення спору є безпідставна з правової точки зору (без ознак безспірності стягнення) видача Напису нотаріусом, невжиття Банком заходів щодо належного пред'явлення претензії та відсутність через вказане у Напису сили виконавчого документу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд –    

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 17.03.2009 року та зареєстрований в реєстрі за № 405.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Комсомольський районний суд м. Херсона шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя