Справа №2-4992/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2010  року         Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:     головуючого                       Процько Я.В.,

        з участю секретаря         Костиник О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на те, що 22.12.2009 року між сторонами укладено договір про надання позики в сумі 6300 Євро, підтвердженням якого є власноручно написана відповідачем розписка та відповідач зобов’язався повернути гроші на першу вимогу позивача. На неодноразові звернення позивача повернути позику, відповідач не реагує, тому просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 6300 Євро боргу за договором позики, а також судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав, посилаючись на мотиви, викладені у позовній заяві та просить його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з’явився, хоча судом були прийняті всі необхідні міри для його належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, зокрема через телеграму та оголошення в пресі (газета «Свобода» №47 (2465) від 11.06.2010 року).

Приймаючи до уваги вимоги ст.ст. 77, 169 ЦПК України, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином і повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин, а тому слухати дану справу можливо без особистих пояснень відповідача, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів про взаємовідносини сторін, з приводу яких виник спір. Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази по справі, суд встановив наступні обставини:

22.12.2009 року позивач ОСОБА_1 позичила відповідачу ОСОБА_2 6300 Євро, про що свідчить розписка ОСОБА_2 про отримання ним 6300 Євро, які він зобов’язався повернути при першій вимозі.

Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає увласність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві кошти у такій самій сумі, що були йому передані позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

26.04.2010 р. ОСОБА_1 направлено рекомендованим листом відповідачу вимогу про повернення суми позики, яка залишилась без реагування. Також, на неодноразові усні звернення ОСОБА_1 повернути позику, ОСОБА_2 не реагує, кошти не повертає.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, суд приходить до переконання, що в даному випадку мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 6300 Євро заборгованості за договором позики.  Окрім цього, з відповідача в користь позивача слід стягнути 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 662 грн. судового збору, сплачених позивачем при подачі позовної заяви, а також 24 грн. 80 коп. за подання телеграми та 16 грн. 50 коп. за розміщення оголошення в газеті.

Керуючись ст.ст. 10, 11ч.1, 60, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 625, 1046, 1049, 1050 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 6300 Євро, 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, 662 грн. 00 коп. судового збору, 24 грн. 80 коп. за подання телеграми та 16 грн. 50 коп. за оголошення в газеті, всього 6300 (шість тисяч триста) Євро та 823 (вісімсот двадцять три) грн. 30 коп.

Копію заочного рішення надіслати ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням не пізніше п’яти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня оголошення рішення. На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                          підпис:

Копія вірна.

Суддя Тернопільського

міськрайонного суду                         Процько Я.В.