Кримінальна справа № 1-523/2010 р.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2010 року
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого – судді Вийванка О. М.
при секретарі с/з Костюк У. А.
за участю прокурора Гульовської О. Г.
захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Бережани Тернопільської області, українку, громадянку України, з середньою освітою, неодружену, непрацюючу, жительку АДРЕСА_1, раніше судимої 16.07.2008 р. Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 1 ст. 185 КК України, з призначенням покарання у вигляді штрафу в розмірі 550 гривень, який сплачено 10.06.2010 р., про що свідчить квитанція №1294.156.1, виданої Тернопільською філією ПАТ КБ «ПриватБанк»,
за ч. 2 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Підсудна ОСОБА_3, 16.02.2010 р. близько 13 год. 30 хв. перебуваючи у приміщенні магазині «Придбайка», який знаходиться у будинку № 7, що по вул. Живова, у м. Тернополі, маючи вільний доступ до майна, переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, таємно викрала у потерпілої ОСОБА_4 дитячий светр, вартість якого згідно висновку експерта №6-153/10 від 10.03.2010 р. становить 50 гривень та дитячий сарафан, вартість якого згідно висновку експерта №6-153/10 від 10.03.2010 р. становить 55 гривень. Викрадене майно підсудна ОСОБА_3 винесла з магазину, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 105,00 грн.
Допитана у судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину визнала повністю і пояснила, що 16.02.2010 р. близько 13 год. 30 хв. вона перебувала у приміщенні магазині «Придбайка», який знаходиться у будинку № 7, що по вул. Живова, у м. Тернополі. Переконавшись, що за нею ніхто не спостерігає, вона помістила в пакет дитячий светр та дитячий сарафан і винесла з магазину. Після того пішла на центральний ринок м. Тернополя, щоб продати речі, де була затримана працівниками міліції. У вчиненому вона щиросердечно розкаюється та просить її суворо не карати, обіцяє в подальшому злочинів не вчиняти, завдану шкоду потерпілій ОСОБА_4 відшкодувала в повному обсязі та сплатила штраф в розмірі 550 грн., згідно вироку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.07.2008 р.
Крім визнання вини підсудна ОСОБА_3 повністю погодилася зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджували її винність у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.
З’ясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження, суд згідно ч. 3 ст. 299 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються, з’ясувавши правильність розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз’яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.
Таким чином, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудної ОСОБА_3 у вчиненні злочину, та вважає, що її дії слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
При призначенні покарання підсудній ОСОБА_3, суд, відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної, позитивну характеристику за місцем проживання, обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.
Суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає обставини, які пом’якшують покарання підсудній ОСОБА_3: з’явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставини, які обтяжують покарання підсудній ОСОБА_3, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Аналізуючи вищенаведене, суд, приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудної ОСОБА_3 можливе без її ізоляції від суспільства, а тому їй слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки підсудної ОСОБА_3 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на неї слід покласти обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід підсудній ОСОБА_3, до набранням вироком законної сили залишити попередній – підписку про невиїзд з місця постійного проживання.
Речові докази дитячий светр та дитячий сарафан, які повернуті потерпілій ОСОБА_4, під розписку – залишити в розпорядження потерпілої ОСОБА_4, після набрання вироком законної сили.
Судові витрати, що виникли у зв’язку із проведенням експертних досліджень речових доказів, суд вважає, слід стягнути з підсудної ОСОБА_3 у користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області за проведення експертизи №6-153/10 від 10.03.2010 р. в розмірі 300,48 грн., після набрання вироком законної сили.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити їй покарання за цією статтею у виді 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши їй 1 (один) рік іспитового строку.
Зобов'язати засуджену ОСОБА_3 відповідно до ст. 76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3, підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.
Речові докази дитячий светр та дитячий сарафан, які повернуті потерпілій ОСОБА_4, під розписку – залишити в розпорядження потерпілої ОСОБА_4, після набрання вироком законної сили.
Стягнути із засудженої ОСОБА_3 судові витрати за проведення експертизи №6-153/10 від 10.03.2010 р. в розмірі 300,48 грн. (триста гривень 48 копійок), у користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (МФО 838012, ЄДРПОУ 24524727, банк одержувача: ГУДКУ у Тернопільській області, розрахунковий рахунок 31256272210463, “за проведення товарознавчого дослідження №6-153/10 від 10.03.2010 р.”).
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий Вийванко О. М.