Справа №22а-98/07 р. Головуючий по 1-й інстанції Літвіненко Т.Я.
Категорія 29 Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Козаченка В.І., суддів: Довжук Т.С, Данилової О.О.,
при секретарі судового засідання Цвєтковій Ю.В., без участі сторін
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу
за апеляційною скаргою начальника Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 17 листопада 2006 року за позовом
ОСОБА_1
до
Первомайської об 'єднаної державної податкової адміністрації
про визнання незаконною податкової вимоги,
ВСТАНОВИЛА:
12 жовтня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової адміністрації (далі - Первомайська ОДПА) про визнання незаконною податкову вимогу від 13 вересня 2006 року за № 1/15 щодо нарахування та покладення на неї обов'язку сплатити 13% податку на дохід зі спадщини, яка складається із земельної частки (паю).
Позивачка зазначила, що 22 лютого 2005 року отримала свідоцтво про право власності на спадкове майно, яке складається з права власності на земельну частку (пай) розміром 4,5 умовних кадастрових гектара, вартістю 35 586 грн. Проте посадові особи відповідача безпідставно 18 травня 2006 року направили їй податкове повідомлення, а 13 вересня 2006 року вищевказану податкову вимогу, які суперечать діючому законодавству.
Вважаючи, що вона є власницею нерухомого спадкового майна, яке за ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподатковується за нульовою ставкою, просила визнати податкову вимогу незаконною.
Постановою Первомайського міськрайонного суду від 17 листопада 2006 року позов задоволено. Податкова вимога Первомайської ОДПА від 13 вересня 2006 року № 1/15, за якою позивачка зобов'язана сплатити податок на прибуток від спадщини, в частині
оподаткування доходу від спадщини у вигляді земельно частки (паю) на суму 4626 грн. 18 коп. визнана незаконною.
В апеляційній скарзі начальник Первомайської ОДПА просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову. На думку апелянта, судом порушені норми матеріального права, а крім того порушена підвідомчість самої справи, яка повинна була розглянута господарським судом.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши докази та перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених позивачем в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не піддягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції, в межах заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну оцінку, перевірив їх доказами, які надали сторони, і прийшов до обґрунтованого висновку, що порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину майна, регламентується ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року (з наступними змінами і доповненнями) (далі - Закон).
Згідно ст.ст. 13, 13.2.1 Закону при отриманні у спадщину об'єкта нерухомого майна членом сім'ї першого ступеня споріднення об'єкт спадщини оподатковується за нульовою ставкою.
В зв'язку з цим на підставі п.1.ч.2 ст. 162 КАС України суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ОСОБА_1 про визнання незаконною податкової вимоги відносно позивачки про зобов'язання сплатити податок на дохід від спадщини у вигляді земельної частки (паю), оскільки вона отримала в спадщину частку в нерухомому майні.
Посилання апелянта на те, що право на земельну частку (пай) - це право корпоративне, є наслідком помилкового тлумачення закону.
Так, ст. 167 ГК України та п. 1.8 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається в статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні підприємством, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даного суб'єкта господарської діяльності та активів у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Отже, право на земельну частку (пай) не є корпоративним правом фізичної особи або іншим об'єктом комерційної власності, оскільки воно не визначає права такого власника на частку у статутному фонді господарської організації та не встановлює його прав на участь в управлінні підприємством і на отримання частки прибутку.
Таким чином, посилання в апеляційній скарзі на те, що дана справа повинна була розглядатися господарським судом, є безпідставними.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржена постанова суду ухвалена з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 198,200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу начальника Первомайської ОДПА залишити без задоволення, а постанову Первомайського міськрайонного суду від 17 листопада 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.