Справа № 2-А-544/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

            23 червня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бутенко М.В.,

при секретарі Бердичевській Г.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ВАП ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ підпорядкованого УДАІ МВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Блєдних Віктора Вікторовича про визнання дій посадової особи по винесенню постанови незаконними та скасування постанови,  -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ВАП ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ підпорядкованого УДАІ МВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Блєдних Віктора Вікторовича про визнання дій посадової особи по винесенню постанови незаконними та скасування постанови.

  В судовому засіданні позивач пояснив, що 04 березня 2010 року відповідачем винесено постанову про вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за порушення п.15.4 Правил дорожнього руху. Позивач вважає постанову незаконною та просить її скасувати, тому що порушення не допускав. З постанови не вбачається, як велася зйомка та з якого автомобіля.  Доказів, що саме його автомобілем допущено порушення вимог ПДР, документів про належну перевірку приладу, яким було здійснено фіксацію порушення не надано. Постанова була винесена 04 березня 2010 року, а отримана поштою 20 березня 2010 року. Вказана обставина позбавила позивача  можливості оскаржити дану постанову у встановлені законом строки. Просить скасувати постанову як незаконну. Одночасно позивач просить поновити пропущений ним з поважних причин строк на оскарження постанови, тому що про її винесення дізнався лише 20.03.2010 року, після отримання її поштою.

    Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог заперечував.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов доведений та підлягає повному задоволенню.

Як вбачається з позову, а також письмових доказів (постанови) 04 березня 2010 року відповідачем було винесено постанову про порушення позивачем п.15.4 ПДР, а саме – зупинка в два ряди, за що на позивача накладено штраф в розмірі 255 грн.

Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 04 березня 2010 року відповідачем винесено постанову АН № 627898 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень на користь  держави.

Відповідно до вказаної постанови 14 лютого 2010 року о 09 годині 29 хвилин на вул.. Урицького в м. Кривому Розі водій автомобіля ВАЗ-21061 держномер НОМЕР_1 здійснив зупинку в два ряди, чим порушив вимоги пункту 15.4 ПДР. Порушення фіксувалося приладом «Візір» № 0812467.

До постанови долучено п’ять фотографій із зображенням автомобіля позивача, де вказана дата 14 лютого 2010 року  та час 09:29:13, 09:29:16, 09:29:16, 09:29:49, 09:29:53 відповідно.

Оцінюючи надані суду докази, суд погоджується з доводами позивача, що надані докази законності використання відповідачем вимірювача швидкості не можуть бути допустимими.

Суду не надано доказів правомірності використання приладу «Візір» – хто з працівників міліції, на яких правових підставах здійснював це вимірювання, де саме, чи був він допущений до несення служби взагалі і в місці фіксації порушення ПДР зокрема.

Не надано також доказів належної сертифікації приладу вимірювання швидкості.

З постанови не вбачається, як велася зйомка та з якого автомобіля.

Суд приймає до уваги також, що притягнення до відповідальності позивача здійснено, в порушення вимог статті 33 КУпАП, без врахування даних про особу правопорушника, обставин вчинення правопорушення.

Відповідачем доказів правомірності своїх дій не надано.

В судовому засіданні не спростовано доводів позивача про те, що він звернувся до суду з позовом в десятиденний строк з часу отримання копії постанови, оскільки позивачем копія постанови отримана 20 березня 2010 року. Як вбачається з  постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності адміністративне правопорушення мало місце 14 лютого 2010 року, постанову було складено 04 березня 2010 року, а отримано позивачем поштою лише 20 березня 2010 року. 23 березня 2010 року позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу з позовною заявою про оскарження вказаної постанови, однак ухвалою від 30 березня 2010 року Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу йому було відмовлено в прийомі позовної заяви у зв’язку з тим, що відповідач проживає на території Центрально-Міського району м. Кривого Рогу. Оскільки позивачем строк на оскарження постанови пропущено з поважних причин, цей строк має бути поновлено.

Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких належних доказів ним надано не було.

Тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора ВАП ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ підпорядкованого УДАІ МВС України в Дніпропетровській області капітана міліції Блєдних Віктора Вікторовича про визнання дій посадової особи по винесенню постанови незаконними та скасування постанови, задовольнити.

Поновити позивачеві ОСОБА_1 строк на оскарження постанови АН № 627898 від 04 березня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Скасувати постанову АН № 627898 від 04 березня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і скоєне ОСОБА_1, винесену інспектором ВАП ВДАІ по обслуговуванню адміністративної території м. Кривого Рогу та АТІ підпорядкованого УДАІ МВС України в Дніпропетровській області капітаном міліції Блєдних Віктором Вікторовичем, закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове постанову, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя                                              М.В. Бутенко