Справа № 2-А-515/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Бутенко М.В.,

при секретарі Бердичевській Г.А.,

за участю:

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора БДПС ВДАІ УМВС в Дніпропетровській області старшини міліції Яковенко Олександра Юрійовича про визнання дій посадової особи щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення  та накладення штрафу незаконними,  -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора БДПС ВДАІ УМВС в Дніпропетровській області старшини міліції Яковенко Олександра Юрійовича про визнання дій посадової особи щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення  та накладення штрафу незаконними.

 Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 09 квітня 2010 року відповідачем винесено постанову про вчинення ним правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП та притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за перевищення швидкості, встановленої ПДР. Позивач вважає постанову незаконною та просить її скасувати, тому що порушення не допускав. Доказів, що саме його автомобілем допущено перевищення швидкості, немає, документів про належну повірку приладу, яким було здійснено фіксацію перевищення ним швидкості не надано. При накладенні стягнення не було враховано обставин правопорушення, його особу.  Просить скасувати постанову як незаконну.

   В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі

Відповідач правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти позовних вимог заперечував.

Вислухавши позивача, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов доведений та підлягає повному задоволенню.

Як вбачається з позову, а також письмових доказів (постанови та протоколу) 09 квітня 2010 року відповідачем було винесено постанову про порушення позивачем п. 12.4 ПДР, а саме – перевищення встановленої швидкості руху в мережі міста на 20 км, за що на позивача накладено штраф в розмірі 340 грн.

Згідно вимог статті 71 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 09 квітня  2010 року відповідачем винесено постанову АЕ №226321 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень на користь  держави.

Відповідно до вказаної постанови 09 квітня 2010 року о 11 годині 05 хвилин по вул. Криворізька в м. Дніпропетровськ ОСОБА_1, керуючи автомобілем Міцубісі держномер НОМЕР_1  перевищив встановлену швидкість руху  на більше як на 20 км/год, рухаючись зі швидкістю 95 км/год. Порушення фіксувалося приладом «Іскра» № 8174В.

Оцінюючи надані суду докази, суд погоджується з доводами позивача, що надані докази законності використання відповідачем вимірювача швидкості не можуть бути допустимими.

Доводи позивача про те, що він рухався із значно меншою швидкістю, а на його вимогу документи про належну повірку приладу вимірювання швидкості відповідач не надав, нічим у судовому засіданні не спростовані, підтверджень належного фіксування перевищення встановленої швидкості позивачем не надано.

Суд приймає до уваги також, що притягнення до відповідальності позивача здійснено, в порушення вимог статті 33 КУпАП, без врахування даних про особу правопорушника, обставин вчинення правопорушення.

Відповідачу було запропоновано надати суду всі докази правомірності своїх дій, однак ніяких належних доказів ним надано не було.

Тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 99, 100, 158-163 КАС України, ст.. ст.. 247, 288, 289, 293 КУпАП, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов  ОСОБА_1 до інспектора БДПС ВДАІ УМВС в Дніпропетровській області старшини міліції Яковенко Олександра Юрійовича про визнання дій посадової особи щодо винесення постанови про адміністративне правопорушення  та накладення штрафу незаконними , задовольнити.

Скасувати постанову АЕ №226321 від 09.04.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і скоєне  ОСОБА_1 , винесену  інспектором БДПС ВДАІ УМВС в Дніпропетровській області старшини міліції Яковенко Олександром Юрійовичем , закривши провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду через районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови , а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, з дня отримання нею копії постанови . Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове постанову, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Суддя                                              М.В. Бутенко