ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"21" серпня 2006 р. |
справа № 20-5/104 |
За позовом: Військового прокурора Севастопольського гарнізону (99011 м. Севастополь, вул. Суворова, 27) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (м. Київ, вул. Курська, 13) структурний підрозділ - Головне Квартирно-експлуатаційне управління МО України (м. Київ, вул. Курська, 13)
До: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1)
Про стягнення заборгованості в розмірі 10264,67 грн.
Суддя Євдокимов І.В.
Представники сторін:
Прокурор: Бучко Р.В., посвідчення № 259 від 17.10.2005;
Позивач: Кравець О.М., довіреність № 220/д-21 від 12.01.2006 (Міністерство оборони України);
Позивач: не з'явився (Головне Квартирно-експлуатаційне управління МО України);
Відповідач: ОСОБА_1, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1;
Відповідач: ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.10.2003.
Суть спору:
Військовий прокурор Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України його структурного підрозділу - Головного Квартирно-експлуатаційного управління МО України, звернувся до суду з позовом до відповідача, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про стягнення заборгованості в розмірі 10264,67 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо внесення орендної плати.
Відповідач позовні вимоги не визнав мотивуючі свої заперечення тим, що спірне майно було повернуто позивачеві у лютому 2005 року, у зв'язку з чим, розрахунок з орендодавцем був здійснений в повному об'ємі.
Представникам сторін та прокурору в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Строк розгляду справи продовжувався в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за згодою сторін.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 10.08.2006 по 21.08.2006.
Заслухавши представників сторін, дослідивши надані позивачем докази, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави у випадках, передбачених законом.
Статті 20, 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачають права і обов'язки звернення прокурора в господарський суд в інтересах держави.
Згідно зі ст.ст. 2, 10 Закону України “Про оборону України” (в ред. Закону від 06.12.1991), ст. ст. 1, 2 Закону України “Про Збройні сили України” (в ред. Закону 05.10.2000) і Концепції оборони та будівництва ЗС України (затвердженої постановою Верховної Ради України № 1659-11 від 10.11.1991) Міністерство оборони України як центральний орган виконавчої влади забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань.
21.05.2002 між Міністерством оборони України в особі начальника Головного квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, що діяв на підставі доручення Міністерства оборони України від 13.01.2002 № НОМЕР_1 та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 був укладений договір № НОМЕР_2 оренди нерухомого військового майна, розташованого у військовому містечку № НОМЕР_3 Севастопольського гарнізону за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідно до п.1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно -будівлі лазні (№ 4 за генпланом) загальною площею 358,0 кв.м, казарми (№ 5 за генпланом) загальною площею 735,0 кв.м., овочесховища (№ 8 за генпланом) загальною площею 538,0 кв.м., котельні “ІНФОРМАЦІЯ_2” (№ 14 за генпланом), асфальтове покриття 2600,0 кв.м. та огорожі з залізобетонних панелей 152,5 погоних метрів, розміщене за адресою: АДРЕСА_2, військове містечко № НОМЕР_3, що знаходиться на балансі та обліковується в 9 ВМІС ВМСУ, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою 347,195 грн.
Згідно з п. 3.3 договору орендна плата у розмірі 100% перераховується Орендарем до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний реєстраційний рахунок балансоутримувача - 9 відділення МІС ВМС України щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 5.11 договору Орендар зобов'язаний щомісячно компенсувати Орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно, що використовується орендарем.
Свої зобов'язання щодо внесення орендної плати, компенсації податку на землю відповідач виконував неналежним чином у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем з лютого по серпень 2005 року склала 10264,67 грн.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 Заключних і перехідних положень Цивільного кодексу України, діючого з 01.01.2004г., Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Оскільки між сторонами продовжують існувати права і обов'язки, що виникли в 2000р., до правовідносин сторін разом із ст.ст. 161, 162 Цивільного кодексу України (в редакції 1963р.) підлягають застосуванню ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, діючого з 01.01.2004р., які містять аналогічні положення.
Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).
Об'єктом оренди можуть бути:
· державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;
· нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);
· інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 10264,67 грн.
Крім того, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.10.2003 по справі № 20-8/086 за позовом Військового прокурору Військово-Морських Сил України Міністерство оборони України до Головного квартирно-експлуатаційного управління МО України, СПД ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, договір оренди № НОМЕР_2 від 21.05.2002 визнаний недійсним на майбутнє.
Севастопольська КЕЧ морська -правонаступник 9 ВМІС ВИС України повідомила відповідача про звільнення займаних фондів, а також про погашення заборгованості, проте відповіді відповідач не надав.
Відповідно до п. 2.4 договору передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеному за Методикою затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2.6 договору Орендар повертає майно Орендодавцю (Балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим договором. Майно вважається переданим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому - передачі.
Як вбачається із матеріалів справи тільки 01.08.2005 комісія з представників Севастопольської КЕЧ морської за участю відповідача склала акт прийому фондів військового містечка № НОМЕР_3 у зв'язку із визнанням договору недійсним.
Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані який було обумовлено у договорі.
Згідно з п.п 2.1 Договору, вступ Орендатора у володіння та користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами договору та акту прийому -передачі вказаного майна.
Посилання відповідача на те, що зазначений акт приймання-передачі був складений раніше чім 01.08.2005, судом до уваги не приймається на підставі того, що відповідачем не надано доказів в підтвердження цього факту.
Відповідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази представляються сторонами і іншими учасниками господарського процесу.
Згідно з статтею 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті доказі, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в сумі 10264,67 грн. підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 102,65 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 69, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) в доход державного бюджету України заборгованість в сумі 10264,67 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) в доход державного бюджету України державне мито в сумі 102,65 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_4, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр»” (03057 Україна, м. Київ, пр. Перемоги 44, п/р 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Євдокимов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
28.08.2006
Розсилка:
1. Військовий прокурор Севастопольського гарнізону (99011 м. Севастополь, вул. Суворова, 27)
2. Міністерство оборони України (м. Київ, вул.. Курська, 13)
3. Головне Квартирно-експлуатаційне управління МО України (м. Київ, вул.. Курська, 13)
4. СПД ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1)
5. Справа
наряд