Справа № 2-328/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

    21 червня 2010 року          Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого – судді Жовток Є.А.

                при секретарі Нерус Н.І.

                з участю представника позивача ОСОБА_3,  

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Ріпки справу за   позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області, про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити дії,  

В С  Т А Н О В И В :

    ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, зазначивши, що він є інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Ріпкинському районі Чернігівської області та отримує державну і додаткову пенсії, виплата яких передбачена ст.ст.50, 54, 67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

    В той же час, відповідач, всупереч вимогам закону, не в повному обсязі провадить відповідні нарахування та безпідставно відмовив ОСОБА_2 у задоволенні його заяви про приведення у відповідність до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розміру державної і додаткової пенсії, яку він отримує.

    Таким чином, позивач просить винести рішення, яким визнати дії відповідача неправомірними та зобов”язати управління Пенсійного фонду в Ріпкинському районі здійснити перерахунок пенсії відповідно до ст.ст.50, 54, 67 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 01.01.2009 року по 01.04.2010 року.

    В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

    Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність.

В запереченнях на позов представник відповідача вказує, що ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», на яку посилається позивач, не може застосовуватись до спірних правовідносин. Пенсія ОСОБА_2 нараховується  у відповідності до ст.54 “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, постанов КМУ № 1 від 03.01.2002 року та № 654 від 16.07.2008 року, виходячи з розміру 19 грн. 91 коп. Крім того, відсутність фінансування і законодавче не врегулювання порядку обчислення пенсій, не дає підстав органам Пенсійного фонду проводити нараховування позивачу виходячи з базового розміру, на який вказує ОСОБА_2 і може призвести до бюджетних порушень.

Заслухавши пояснення предстаника позивача, дослідивши матеріали цивільної та пенсійної справ, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

    В судовому засіданні встановлено і відповідач не оспорює той факт, що ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи і його захворювання пов”язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.  

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду в Ріпкинському районі та, у відповідності до ст.ст.49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», отримує державну, а також додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Статтею 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції станом на 09.07.2007 року, визначено, що пенсія для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути меншою 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю передбачена в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

Вказані норми Закону, в редакції від 09.07.2007 року, підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки Рішенням Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22.05.2008 року, положення Закону “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, котрими вносились зміни до «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині визначення розміру пенсій, визнано неконституційними і вони втратили чинність з дня ухвалення Конституційним судом відповідного рішення.

    Рішення Конституційного Суду має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв”язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону, визнаних неконституційними.      

З матеріалів справи вбачається, що розрахунок державної та додаткової пенсії ОСОБА_2 відповідач здійснював на підставі ст.ст.50, 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції цих норм, яка визнана неконституційною, а також на підставі Постанови КМУ № 654 від 16.07.2008 року.        

    У відповідності до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, в тому числі у старості.

    Основні положення щодо реалізації цього права особами, потерпілими від аварії на ЧАЕС, закріплені в ст.ст.50, 54 Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в редакції Закону, яка не суперечить Конституції.

Вихідним критерієм обчислення розміру пенсії є мінімальна пенсія за віком.

Частиною 1 ст.28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що мінімальний розмір пенсії дорівнює мінімальному прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, у спірних правовідносинах застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений Законом «Про Державний бюджет України на 2009 рік», за період з 01.01. по 31.10.2009 року, а також Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», за період з 01.11. по 01.04.2010 року, із яких і визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», не може бути перешкодою для застосування прожиткового мінімуму для обчислення пенсій, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Враховуючи пріоритетність законів над підзаконними актами, а також  керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», при вирішенні спору суд вважає за необхідне застосувати положення ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

У відповідності до п.34 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито», Пенсійний фонд, його підприємства, установи, організації від сплати державного мита звільняються.

    Згідно ст. 88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.    

    Керуючись ст.ст.10, 57, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

    Позов задовольнити.

    Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_2, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_2 у відповідності до ст.ст.50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС та інваліду другої групи внаслідок захворювання пов’язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з 01.01.2009 року по 01.04.2010 року.

              Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Ріпкинському районі Чернігівської області на користь ОСОБА_2 120 грн. в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

    Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

    Апеляційна скарга на рішення може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області, через Ріпкинський районний суд, протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Повний текст рішення виготовлено 25.06.2010 року.

       Суддя                                                                   Є.А. Жовток