справа № 2-2035/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           25 травня 2010 року Калінінський районний суд міста Горлівка Донецької області у складі: головуючого – судді                         Круподері Д.О.

при секретарі                         Грищенко Н.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки, третя особа Головне управління Державного Казначейства України в Донецькій області про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії та провести виплату допомоги дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом до відповідача, посилаючись на те, що вона має соціальний статус «Дитина війни» відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Вважала, що відповідач неправомірно не виплачує їй у період з 2009 року по 01.03.2010 року щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбачену Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Просила суд зобов’язати УПФУ здійснити перерахунок її пенсії з підвищенням на 30 % мінімальної пенсії за віком у розмірі встановленому ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а крім того зобов’язати відповідача провести відповідні виплати їй як дитині війни за період 2009 по 01.03.2010 року.

Позивач підтримала позовні вимоги, просила суд розглянути справу без її участі, про що надала суду письмову заяву.

            Відповідач надав суду заяву у якій просив розглянути справу без участі представника УПФУ. У письмових запереченнях проти позову УПФУ просило відмовити у задоволенні позовних вимог посилалося на те, що у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У 2007 році надбавка до пенсії передбачена вказаним законом виплачувалася тільки інвалідам. Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» не передбачено бюджетного фінансування підвищення пенсій дітям війни. У 2008 році рішенням Конституційного Суду України  № 10-рп від 22.05.08 року визнані неконституційними положення п. 41 розділу ІІ Закону  України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Проте, законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано в подальшому неконституційним.

Представник третьої особи надав суду клопотання, в якому просить розглянути справу за відсутністю представника Головного Управління Державного казначейства України.

    Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

            З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.

            Позивач має статус “Дитина війни”, що підтверджується відомостями її паспорту та пенсійного посвідчення ( а.с 5-6).

    Статтею 58 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на Пенсійний Фонд покладено керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного Фонду, вирішення питань пов’язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного Фонду.

    Правовий статус дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки встановлює Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року (набрав чинності 01.01.2006 року) дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Пунктом 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

    Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

За період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щодо права позивача як дитини війни отримувати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком не зупинені, не змінені та не скасовані, а отже підлягають безумовному виконанню відповідачем.

За період з 01.01.2010 року до 01.03.2010 року (в межах позовних вимог) положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», щодо права позивача як дитини війни отримувати підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком не зупинені, не змінені та не скасовані, а отже підлягають безумовному виконанню відповідачем.

    Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум», Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», згідно статті 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі, мінімального розміру пенсії за віком. частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлено у розмірах, що діяли в грудні 2008 року.

Відповідно до ч.2 ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» в редакції Закону від 06.11.2009 року, з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум на одну особу, в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірі 573 гривні.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум на одну особу, в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність встановлений з 1 січня у розмірі 695 гривень.

Враховуючи, що позивачу у період з 01.01.2008 року щомісячно сплачувалося підвищення до пенсії у сумі 47 гривень, з 01.04.2008 року у сумі 48,1 гривень, з 01.07.2008 року у сумі 48,2 гривень, з 01.10.2008 року по 01.03.2010 року у сумі по 49,8 гривен (а.с. 8) відповідач повинен зробити перерахунок пенсії позивача виходячи з вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням фактично виплачених сум.

Сума допомоги, як дитині війни, яка підлягала виплаті позивачу за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року складає:

з 01.01.09 по 30.10.09 року (498 грн. х 30 %) х 10 місяців = 1494 гривень;

з 01.11.09 по 31.12.09 року (573 грн. х 30 %) х 2 місяці = 343,8 гривень.

Усього: 1494 + 343,8 = 1837,8 гривень.

За той же період виплачено: 49,8 гривень х 12 місяців = 597, 6 гривень.

Суми недоплати: 1837, 8 – 597,6 = 1240,2 гривень.

Сума допомоги, як дитині війни, яка підлягала виплаті позивачу за період з 01.01.2010 року до 01.03.2010 року складає:

695 грн. х 30 % х 2 міс. = 417 гривень

За той же період виплачено: 49,8 гривень х 2 місяці = 99, 6 гривень.

Суми недоплати: 417 – 99,6 = 317,4 гривень.

Таким чином сума недоплаченої допомоги позивачу як дитині війни за період з 01.01.2009 року до 01.03.2010 року складає:

1240,2 + 317,4 = 1557,6 гривень.

    Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача, щодо неврегульованості питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитина війни».

Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення про Пенсійний Фонду України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року № 121/2001 та здійснює свої повноваження через створені у встановленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного Фонду України за місцем проживання пенсіонера.

Таким чином обов’язок по нарахуванню та виплаті позивачу доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області.

Посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх обов’язків перед позивачем суд вважає безпідставними.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб визначений законами України.

Згідно ч.2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї стороні другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням наведеного та положень статей 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за необхідне у розглядуваній справі частково задовольнити позовні вимоги, а саме зобов’язати УПФУ здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2009 до 1 березня 2010 року з урахуванням фактично виплачених сум.

У задоволенні позовних вимог про зобов’язання на майбутнє УПФУ нараховувати позивачу підвищення до пенсії необхідно відмовити, оскільки прогнозування можливих порушень з боку відповідача та зобов’язання його на майбутнє є передчасним. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання.

На підставі статей 3, 6, 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись статтями 4, 10-11, 60-61, 88, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

              Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01 січня 2009 до 1 березня 2010 року з урахуванням фактично виплачених сум у розмірі 1557 (одну тисячу п’ятсот п’ятдесят сім) гривні 76 копійки.

    В іншій частині у задоволенні позовних вимог  відмовити.  

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд міста Горлівки шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя