Справа №  2-2491/2010 року

Р І Ш Е Н Н Я

            ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

18 червня  2010  року  Автозаводський райсуд м. Кременчука в складі:

    головуючого – судді – Соболєва В.А.,

    при секретарі –  Полтавській Є.І.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці справу за позовом    ОСОБА_1 до  Закритого акціонерного товариства  “Укртатнафта”, Управління Пенсійного фонду Автозаводського району м. Кременчука про встановлення  стажу для призначення пенсії на   пільгових умовах по списку № 1,  

                В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  ЗАТ “Укртатнафта”, Управління пенсійного фонду  Автозаводського району м. Кременчука про встановлення  стажу для призначення пенсії на   пільгових умовах по списку № 1,  вказуючи,  що   він, ОСОБА_1,  працював  на Кременчуцькому нафтопереробному  заводі,  потім ЗАТ “Укртатнафта” (зараз  Публічне акціонерне товариство “Транснаціональна  фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта”, далі ПАТ “ТНФПНК “Укртатнафта” з 24.07.1981 року по 31.08.1984 року  слюсарем  по ремонту та обслуговуванню технологічних установок на дільниці по ремонту машинного обладнання в ремонтно- механічний цех № 7, з 31.08.1984 року переведений  слюсарем по ремонту та обслуговуванню технологічних установок на установку “Парекс” виробництва № 1, з 6.12.1984 року по 11.05.1987 року працював  слюсарем по ремонту на установці виробництва  сірчаної кислоти  виробництва № 1, з 17.07.1985 року по 11.05.1987 року  - слюсарем  технологічної  установки  виробництва  сірчаної кислоти в цеху по виробництву  рдких  парафінів № 5. Звільнений з підприємства за ст. 38 КЗпП України 11.06.1992 року. Оскільки його робота відноситься до праці з особливо шкідливими умовами, по досягненню 50 річного віку  він, ОСОБА_1, звернувся до ПАТ “ТФПНК “Укртатнафта” з заявою про  виплату пільгової пенсії. ПАТ “ТФПНК “Укртатнафта” відмовила йому, мотивуючи тим,  що на час   його роботи з 24.07.1980 року по  31 серпня 1984  року  його професія не відносилась до списку № 1, а до списку № 2. Позивач ОСОБА_1 просив суд винести рішення, яким   встановити  його  період (стаж) роботи з 24 липня  1980 року по 31 серпня 1984 року на Кременчуцькому нафтопереробному заводі (ПАТ “ТФПНК “Укртатнафта”)  слюсарем четвертого розряду  по ремонту та обслуговуванню технологічних установок на дільниці № 2 по ремонту  машинного обладнання в ремонтно-механічному  цеху № 7, як такий, що підпадає під дію  списку № 1  і дає  право на пільгову  пенсію при досягненні віку 50 років, зобов”язати   відповідачів проводити нарахування  йому пільгової  пенсії з моменту настання права на неї, з 4.03.2010 року, тобто з дня досягнення ним 50 річного віку.

Представник  ПАТ “ТНФПНК “Укртатнафта” Калачник О.В. та Биченко О.О. просили   відмовити у задоволенні позову за його безпідставністю.

Представники  Управління Пенсійного фонду України  Автозаводського району  м. Кременчука Поліщук Н.М. та Лиходій С.В. просили суд  відмовити у задоволенні  позову за його безпідставністю.

Вислухавши пояснення  сторін, показання свідків, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що у задоволенні  позову необхідно відмовити.

Судом встановлено, що  ОСОБА_1  працював  на Кременчуцькому нафтопереробному  заводі,  потім ЗАТ “Укртатнафта” (зараз  Публічне акціонерне товариство “Транснаціональна  фінансово-промислова нафтова компанія “Укртатнафта”, далі ПАТ “ТНФПНК “Укртатнафта” з 24.07.1981 року по 31.08.1984 року  слюсарем  по ремонту та обслуговуванню технологічних установок на дільниці по ремонту машинного обладнання в ремонтно- механічний цех № 7, з 31.08.1984 року переведений  слюсарем по ремонту та обслуговуванню технологічних установок на установку “Парекс” виробництва № 1, з 6.12.1984 року по 11.05.1987 року працював  слюсарем по ремонту на установці виробництва  сірчаної кислоти  виробництва № 1, з 17.07.1985 року по 11.05.1987 року  - слюсарем  технологічної  установки  виробництва  сірчаної кислоти в цеху по виробництву  рідких  парафінів № 5. Звільнений з підприємства за ст. 38 КЗпП України 11.06.1992 року. Оскільки його робота відноситься до праці з особливо шкідливими умовами, по досягненню 50 річного віку  ОСОБА_1 звернувся до ПАТ “ТФПНК “Укртатнафта” з заявою про  виплату пільгової пенсії. ПАТ “ТФПНК “Укртатнафта” відмовила йому, мотивуючи тим,  що на час   його роботи з 24.07.1980 року по  31 серпня 1984  року  його професія не відносилась до списку № 1, а до списку № 2.

Період роботи ОСОБА_1 на посаді слюсаря з  ремонту технологічних установок на  Кременчуцькому нафтопереробному заводі з 24.07.1980 року по 31.08.1984 року не може бути зарахований до Списку № 1, так як дана посада не  передбачена Списком № 1   виробництв, цехів, професій та посад на   підземних роботах, на роботах зі шкідливими   умовами праці   і в  гарячих  цехах, робота  в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та  в пільгових  розмірах, затвердженого Постановою  РМСРСР  від 22.08.1956 року № 1173, який був чинний у період роботи позивача. Посада слюсаря з ремонту технологічних установок  віднесена до розділу Х111 “Буріння, видобування  і переробка нафти, газу  і газового конденсату,  переробка  вугілля та   сланцю” Списку № 2, затвердженого зазначеною  постановою.

Згідно з п. 3  “Порядку застосування Списків №1  і № 2  виробництв робіт, професій, посад  і показників  при обчисленні  стажу роботи, що дає право на пенсію  за віком на  пільгових умовах при визначенні  права на пенсію за віком та пільгових  умовах застосовуються Списки, що   були   чинні на період роботи особи.

Допитані в суді  свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що вони  працювали в одній бригаді з позивачем, отримують пільгову   пенсію  за Списком № 1.

Таким чином, проаналізувавши та спів ставивши всі докази, суд  переконався, що підстав для  задоволення позову немає.

Керуючись   Постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173, Порядком  застосування Списків №1 і № 2  виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні  пенсії за віком на  пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства  праці  та   соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383  та  зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 01.12.2005 року  № 1451/11731, ст. 232 КЗпП України, 209, 213, 215 ЦПК України,

             В и  р і ш и в :

Відмовити ОСОБА_1  у задоволенні позову.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду  може бути подано протягом десяти днів з дня   його проголошення.Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Автозаводський райсуд м. Кременчука.

    В разі неподання заяви про апеляційне оскарження рішення набирає чинності після закінчення десятиденного  терміну з дня його  проголошення,  а в разі неподання  апеляційної скарги - після закінчення двадцятиденного терміну.

Суддя: