Справа № 2-а-161/10

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 червня  2010 року                             Вінницький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді             Бондаренко О.І.

при секретарі :                 Волощук І.О.

з участю позивача:                 ОСОБА_1

     розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ м. Вінниці УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Герасимчука Григорія Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

Встановив:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ВДАІ м. Вінниці УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області, інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Герасимчука Г.М. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що він керуючи автомобілем марки ВАЗ 21061 державний номер НОМЕР_2, рухався на перехресті вулиць Лебединського та Карла Маркса нібито на заборонений сигнал світлофора (червоне світло), тобто, скоїв правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Відповідно до даної постанови на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 гривень.

Позивач вважає, що дана постанова винесена із порушенням вимог чинного законодавства, не відповідає дійсним обставинам справи, а дії інспектора ДАІ при винесенні постанови були незаконними та такими що грубо порушили його права.

9 березня 2010 року, ОСОБА_1 дійсно рухався у своєму автомобілі по вулиці Лебединського зі швидкістю 40-50 км/год., під'їжджаючи до перехрестя з вулицею К.Маркса, він звернув увагу на сигнал світлофора, який був зеленим, тобто, дозволяв проїзд, і  виконав маневр повороту. Після виконання повороту ліворуч ОСОБА_1 було зупинено працівником ДАІ, який знаходився за 50-60 метрів від перехрестя біля залізничного переїзду, який повідомив, що позивач порушив правила дорожнього руху. Такі дії інспектора ДАІ позивача вкрай обурили, оскільки він не вчиняв жодного правопорушення. Він пояснив інспектору, що не вчинив правопорушення, оскільки до моменту увімкнення заборонного сигналу світлофора вже перетнув стоп-лінію, а тому мав право завершити маневр з метою уникнення застосування екстреного гальмування. Таким чином дії позивача відповідали вимогам п.п. 8.10, 8.11 ПДР України. Отже, при складанні протоколу та винесенні постанови інспектором Герасимчуком Г.М. порушено вимоги ст. ст. 7, 254,256, 257,277-1, 278, 280, 285, КУпАП.

Позивач також зазначив, що незважаючи на його прохання про надання часу для звернення за правовою допомогою співробітником ДАІ справу розглянуто на місці, чим також порушено його права, передбачені ст. 268 КпАП.

За наведених обставин позивач просить скасувати постанову серії АВ №197214 від 09.03.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, а справу про адміністративне правопорушення провадженням закрити.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, аргументуючи їх мотивами викладеними в позовній заяві, також просив поновити йому строк на оскарження постанови, оскільки після отримання постанови він звернувся безпосередньо до керівництва УДАІ, звідки 06.04.2010 року отримав відповідь і в 10-ти денний строк вже звернувся до суду.

Представник ВДАІ м. Вінниці УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області та інспектор ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Герасимчук Г.М. в судове засідання не з’явилися, хоча повідомлялися судом про дату, час і місце слухання адміністративної справи належним чином, причину неявки суду не повідомили. Згідно попередньо наданих суду письмових заперечень інспектор ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці УДАІ ГУМВС України у Вінницькій області молодший лейтенант міліції Герасимчук Г.М. пред’явлені позовні вимоги не визнав, просить суд в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В зв’язку з цим суд розглядає справу у відсутності відповідачів, оскільки наявних у справі доказів достатньо для встановлення прав та взаємовідносин сторін, відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення на підставі встановлених судом фактів та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що 09.03.2010 року інспектором ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Герасимчуком Г.М. було винесено постанову Серії АВ №197214 в справі про адміністративне порушення, відповідно до якої на водія ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 грн. за скоєння порушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, про що свідчить її відповідна копія (а.с.3).

Постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена в зв’язку з тим, що, на думку інспектора ДАІ 09.03.2010 року о 13.20 год. в м. Вінниця на перехресті вулиць Лебединського – Карла Маркса водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21061», д/н НОМЕР_2, здійснив рух на заборонний сигнал світлофора, чим порушив п.п.  8.7.3 ПДР України.

У відповідності до ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладені стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно п. 1.6. Розпорядження Міністерства внутрішніх справ України від 21.05.2009 року №466 «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото-і кінозйомки, відеозапису», начальникам ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі:   доручено виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 4 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Інспектором ДАІ не було взято до уваги пояснення водія ОСОБА_1, відповідно до яких він не погодився з тим, що вчинив правопорушення, не з'ясовано, чи винен позивач у вчиненні правопорушення, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чим було порушено вимоги ст. 280 КУпАП.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: зокрема, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Незважаючи на прохання ОСОБА_1 про надання йому часу для звернення за правовою допомогою співробітником ДАІ справу розглянуто на місці, чим також порушено права позивача, передбачені ст. 268 КпАП.

      Після отримання постанови ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до керівництва УДАІ, звідки 06.04.2010 року отримав письмову відповідь про відмову у задоволенні його скарги (а.с.4,5) і в 10-ти денний строк, а саме: 16.04.2010 року вже звернувся до суду, отже, пропущений встановлений законом десятиденний строк на оскарження постанови підлягає поновленню.    

З огляду на викладене, постанова серії АВ № 197214 від 09.03.2010 року  по справі про адміністративне порушення, відповідно до якої на водія ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 450 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП  є такою, що не відповідає вимогам Закону та підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.

    Керуючись ст.ст. 2, 4, 6, 14,  17, 18, 70, 71, 79, 86, 102, 158 - 163, 167  КАС України, ст.ст. 122, 251, 256, 288, 293 КУпАП, суд -

Постановив:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

    Поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

    Скасувати постанову інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Герасимчука Григорія Миколайовича серії АВ № 197214 від 09.03.2010 року по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої на водія ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 450 грн. за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, закривши провадження по справі про адміністративне правопорушення.  

    Постанова може бути оскаржена  в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення  постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя: