ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23.06.2010 р.                                                                                                         № 2-1260/10

суддя Солом’янського районного суду м. Києва

при секретарі Бобровник О.В.

Славовій Н.Ю.

розглянувши позовну заяву   ОСОБА_3

до Загону забезпечення МНС України

третя особа ОСОБА_4

про відшкодування збитків, завданих ДТП та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

У січні 2010 року, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Загону забезпечення МНС України, третя особа: ОСОБА_4 – про відшкодування збитків, завданих ДТП та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 20 серпня 2009 року по пр-ту Червонозоряному в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода, що сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем «Skoda Octavia» державний номер НОМЕР_1, який належав Загону забезпечення МНС України з яким він перебував у трудових відносинах, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Toyota» державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3.

Цивільна відповідальність відповідача була застрахована Закритим акціонерним товариством Страховою компанією «Провідна», якою позивачу було сплачено страхове відшкодування в розмірі 25 500 грн.

ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з відповідачем, а тому позивач просить стягнути з відповідача завдану йому матеріальну шкоду у сумі 57 713,21 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3 000 грн. - моральної шкоди, 590,58 грн. – судового збору та 120 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та   просили їх задовольнити, проти постановлення у справі заочного рішення не заперечували.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що представник якому доручено представляти інтереси відповідача в суді знаходиться у щорічній основній відпустці, проте суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки представник відповідача жодного разу за три з половиною місяці не з’явився в судове засідання.

Крім того, представник відповідача надіслав заяву про розстрочку виконання рішення суду до кінця 2010 року, посилаючись на відсутність коштів на рахунку відповідача.

ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився та свого представника не направив, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20 серпня 2009 року по пр-ту Червонозоряному в м. Києві мала місце дорожньо-транспортна пригода, що сталася внаслідок порушення ОСОБА_4 правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем «Skoda Octavia» державний номер НОМЕР_1, який належав Загону забезпечення МНС України з яким він перебував у трудових відносинах, в результаті якої було пошкоджено автомобіль «Toyota» державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3.

ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з Загоном забезпечення МНС України.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що вина ОСОБА_4.в скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди встановлена, згідно постанови Солом‘янського районного суду м. Києва від 25.09.2009 року (а.с. 7).

Згідно наданого звіту № 1426 про оцінку визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого автомобіля «Тойота Рав 4», державний номер НОМЕР_2 від 19.10.2009 року (а.с. 8-13) матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «Тойота Рав 4», державний номер НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП становить 83 213,21 грн.

16.10.2009 року власнику пошкодженого у результаті ДТП автомобіля ЗАТ СК «Провідна» було виплачено 25 500 грн., що підтверджується заявою на отримання переказу. (а.с. 38)

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.

Згідно положень ст.. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність,  пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів,
механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів,  службових  собак  та  собак  бійцівських порід  тощо,  що  створює  підвищену  небезпеку для особи,  яка цю
діяльність здійснює, та інших осіб.

  Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз’яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

ЗАТ СК «Провідна» виплатило позивачу 25 500 грн., оскільки автомобіль відповідача був застрахований у даної страхової компанії, що не заперечується позивачем та його представником, у відшкодування завданих матеріальних збитків.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За таких обставин та враховуючи, що вина ОСОБА_4 у скоєнні ДТП встановлена постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 25.09.2009 року, ЗАТ СК «Провідна»  виплатила позивачу 25 500 грн., керуючись ст. 1194 ЦК України, суд вважає за можливе у частині стягнення суми матеріального збитку позов ОСОБА_3 задовольнити.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

В обґрунтування нанесеної моральної шкоди позивач посилається на неможливість використання власного автомобіля, зміну нормального життєвого ритму, негативний вплив на виробничі та ділові стосунки, моральну шкоду позивач визначив у сумі 3 000 грн..

Суд не погоджується з доводами позивача про заподіяння йому моральної шкоди та вважає, що вона не підлягає задоволенню, так як діями відповідача не завдано шкоди позивачу та не порушено законних прав та інтересів останнього.

З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 582,08 гривень судового збору та 120 гривень на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України, враховуючи суму, що підлягає стягненню, майновий стан відповідача, а також те, що позивач та його представник не заперечували проти задоволення клопотання, суд вважає можливим розстрочити виконання рішення строком на 6 місяців до кінця 2010 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1194 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 212-215, 209, 224, 228, 232 ЦПК України,  суд, -    

В И Р І Ш И В:

 Позов ОСОБА_3 до Загону забезпечення МНС України, третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування збитків, завданих ДТП та моральної шкоди – задовольнити.

Стягнути з Загону забезпечення МНС України на користь ОСОБА_3 57 713,21 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, судовий збір у розмірі 582,08 гривень та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в всього 58 415,29 грн.

Розстрочити виконання рішення строком на 6 місяців до кінця 2010 року.

Рішення може бути оскаржено на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.

      Суддя: