АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22 – 2871 / 10 Головуючий у 1-й інстанції: Кіяшко В.О.
Суддя-доповідач: Сапун О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 червня 2010 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Пільщик Л.В.
Суддів: Сапун О.А.,
Краснокутської О.М.,
При секретарі: Петровій О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Запорізьке регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, -
В С Т А Н О В И Л А :
28 жовтня 2009 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Запорізьке регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави.
В позові зазначало, що 23 травня 2008 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Банком «Фінанси та Кредит» був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_3 отримав кредитні ресурси у сумі 13 333 доларів США і зобов’язувався повернути їх до 23 травня 2013 року зі сплатою передбачених договором відсотків.
По причині неналежного виконання ОСОБА_3 зобов'язань по договору, станом на 27 жовтня 2009 року виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 11 512,29 доларів США; по сплаті відсотків в сумі 470,79 доларів США; пеня за несвоєчасну оплату процентів за користування кредитом в сумі 388,93 грн.; пеня за прострочення повернення заборгованості по кредиту в сумі 23 663,16 грн., всього 119 892,76 грн. ( курс української гривні, встановлений Національним банком України на 27 жовтня 2009 року, дорівнює 7,998 грн. за один долар США ). Оскільки в добровільному порядку розрахуватися за кредитним договором відповідач не бажає, просило стягнути з ОСОБА_3 119 892,76 грн., з яких
Між банком та ОСОБА_3 також був укладений договір застави, вартість застави становить 63 600 грн., тому позивач просив звернути стягнення на предмет застави – автомобіль DAEWOO-FSO LANOS TF69Y .
Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»: суму заборгованості за тілом кредиту, відсотками та пенею у розмірі 119 892,76 грн. , витрати по сплаті державного мита у розмірі 1198,93грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн.
В іншій частині позов залишено без задоволення.
Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржило, про що свідчить інформація Вільнянського районного суду Запорізької області від 19 травня 2010 року ( а. с. 31 ).
19 лютого 2010 року ОСОБА_3 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення в порядку статті 228 ЦПК України, яка ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 31 березня 2010 року залишена судом без задоволення.
ОСОБА_3, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду вимогам закону, просить заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2010 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.
В судове засідання апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_3 не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 15 червня 2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не сповістив.
Заслухавши суддю–доповідача, доводи представника позивача, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 1 статті 307, статтею 308 ЦПК України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що його постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 23 травня 2008 року між ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Запорізьке регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» і ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 8-1359-058 АП строком до 23 травня 2013 року, за умовами якого відповідач отримав кредитні ресурси у сумі 13 333,00 доларів США для придбання автомобіля DAEWOO-FSO LANOS TF69Y, і зобов’язувався у передбачений договором строк повернути суму кредиту та сплачувати проценти за користування ним.
Згідно з п. 4.1 договору ОСОБА_3 зобов’язаний сплатити відсотки за користування кредитом за перший рік кредитування 16,5 % річних; за другий рік кредитування 15,9% річних; за третій рік кредитування 15,8% річних; за четверний рік кредитування 15,6% річних; за п’ятий рік кредитування 15,2% річних.
З метою забезпечення виконання зобов’язань за цим договором 23 травня 2008 року між банком та ОСОБА_3 був укладений договір № 8-1359-058 Z застави автомобіля, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Журавльовим Д.В.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Отже встановивши, що ОСОБА_3 припинив погашення кредиту та процентів в порядку і строки, передбачені графіком, і станом на 27 жовтня 2009 року утворилася заборгованість за тілом кредиту, відсотками та пенею, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги. При цьому визначив, що борг за тілом кредиту дорівнює 11 512,29 доларів США, по сплаті відсотків – 470,79 доларів США, що у гривнях дорівнює 95 840,67 грн. (виходячи з встановленого на 27 жовтня 2009 року курсу Національного банку 7,998 грн. за один долар США). А також визначив пеню за прострочення оплати тіла кредиту в розмірі 23 663,16 грн., пеню за прострочення сплати відсотків за користування кредитом в розмірі 388,93 грн. Всього стягнуто 119 892,76 грн.
Висновок суду погоджується із встановленим ч. 2 ст. 1050 ЦК України способом цивільно-правової відповідальності боржника.
Стягуючи суму заборгованості в розмірі 119 892,76 грн., суд обґрунтовано не прийняв до уваги доводи відповідача про необхідність зменшення зазначеної суми у зв’язку із невірним визначенням розміру пені та не зарахуванням банком всіх внесених ним платежів. Обставини, на які посилається ОСОБА_3 при запереченні суми позову, не знайшли підтвердження при вирішенні спору, а сума, внесена ним 19 жовтня 2009 року по квитанції № 2, врахована Банком при оформленні розрахунку заборгованості (а. с. 21-28,76). відповідали умовам кредитного договору і доказами не підтверджувались.
Рішення відповідає вимогам закону, наданим доказам. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.
Керуючись ст. ст. 307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити .
Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий:
Судді: