КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД  м. МАКІЇВКИ

ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ    

                                                                                                                                                              Справа № 2-1196/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 червня 2010 року                                                                                                                             м. Макіївка

    Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі

                        головуючий суддя                             Перевєрзєв М.М.                                                 при секретарі                                      Покашовій В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки Донецької області про визнання бездіяльності незаконною та покладання зобов’язання провести нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до закону,

В С Т А Н О В И В:

    28 травня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області (далі – Управління відповідного пенсійного органу) про визнання бездіяльності незаконною та покладання на відповідача зобов’язання здійснити нарахування і виплату йому підвищення до пенсії як дитині війни, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем його права на отримання належних за законом соціальних виплат.

Позивач ОСОБА_1, який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи у судове засідання не з’явився, надав суду письмову заяву про можливість розгляду справи у його відсутності у зв’язку з поганим станом здоров’я.  

У позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що він має статус дитини війни, яким відповідно до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачена державна соціальна підтримка у виді здійснення щомісячного підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виходячи із норм Закону, він мав право на отримання вказанї доплати до пенсії з 1 січня 2009 року, однак службовими особами районного управління Пенсійного фонду незаконно відмовлено йому у нарахуванні та виплаті соціальної допомоги у визначеному законом розмірі.

Посилаючись на порушення його конституційних прав на належний соціальний захист, позивач просить суд визнати бездіяльність відповідача незаконною та покласти на Управління зобов’язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 1 січня 2009 рік з урахуванням фактично отриманих нею  сум.

 Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області, яке належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду справи, не використало наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, надавши письмову заяву про  розгляд справи за його відсутності, тому суд вважає можливим розглянути і вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.  

             У письмових запереченнях відповідач, не визнаючи позовні вимоги унаслідок їх безпідставності, стверджував про правомірність своїх дій з посиланням на нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими підвищення до пенсії дітям війни на 2009 рік встановлені у твердих розмірах, та на відсутність бюджетних коштів для реалізації програми з доплат дітям війни відповідно до вимог закону. Вважає, що посадові особи районного управління Пенсійного фонду України діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивача при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

    Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України), установив наступне.

              Відповідно до вимог статті 46 Конституції України (254к/96-ВР) громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

    Приписами Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-1V «Про соціальний захист дітей війни» (далі – Закон № 2195-1V), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлений правовий статус дітей війни та визначені основи їх соціального захисту, гарантована їх соціальна захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної допомоги. Дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

               В частині шостій цього Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    За даними паспорту серії НОМЕР_1, виданого Кіровським районним відділом Макіївського міського управління  ГУМВС України в Донецькій області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є громадянином України. Правовий статус позивача як дитини війни підтверджено пенсійним посвідченням № НОМЕР_2, виданим управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки.

             Положення Закону України від 26 грудня 2008 року № 835-V «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не містять відомостей щодо встановлення розміру підвищення до пенсії дітям війни, а також  призупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». На теперішній час Закон діє у зазначеній редакції.

             На протязі 2009 року за даними управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки доплата ОСОБА_1 до пенсії як дитині війни нараховувалась і виплачувалась у твердому розмірі – щомісячно по 49 грн. 80 коп. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

Між тим згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановленні цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

В пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз’яснено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, суд вважає, що при вирішенні цивільного спору з  1 січня 2009 року підлягають застосуванню положення статті 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни», який має вищу юридичну силу.

З огляду на наведене випливає, що управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі міста Макіївки як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинно було діяти згідно до вимог статті 6 Закону № 2195- IV і здійснити позивачу належні нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни, що не було зроблено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що незаконною бездіяльністю відповідача з 1 січня 2009 року  порушуються встановлені законом і Конституцією України права і законні інтереси ОСОБА_1

 Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, мінімальний розмір якої, згідно статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058- IV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначили механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

За таких обставин визначена в частині 1 статті 28 цього Закону величина мінімального розміру пенсії за віком підлягає застосуванню для обчислення інших пенсій і доплат.

Суд визнає безпідставними посилання відповідача на відсутність спеціальних бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат дітям війни, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом спору, що розглядається. Наведені у запереченні відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивача як дитини війни права на отримання соціальної виплати - підвищення до пенсії і для звільнення відповідача від такої допомоги у визначеному Законом розмірі.

Передбачене в статті 71 Закону “Про Державний бюджет України на 2009 рік” право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат в абсолютних сумах у межах асигнувань, встановлених за відповідними бюджетними нормами, на думку суду, не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком, а у наведеній статті Закону № 835 - вихідним критерієм розрахунку є розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

    Оцінивши надані сторонами відповідно до правил статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача про виплату йому підвищення до пенсії у розмірі, визначеному в статті шостій Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є законними і підлягають задоволенню.

               За заявою позивача згідно до положень ч.1 ст. 82 ЦПК України ухвалою суду він був звільнений від оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду  справи та відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі. Оскільки у встановлений судом строк судовий збір позивачем не сплачено, відповідно до частини 2 зазначеної статті витрати стягуються за судовим рішенням.

Приймаючи до уваги, що органи Пенсійного фонду України відповідно п. 34 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (в редакції від 30 квітня 1993 року № 43-93) звільнені від сплати судових витрат, суд  вважає  необхідним компенсувати їх по даній цивільній справі за рахунок держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями  3, 11, 60, 82, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати бездіяльність щодо нездійснення належних соціальних виплат незаконною та зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Макіївки Донецької області провести ОСОБА_1  нарахування і виплату з 1 січня 2009 року щомісячного підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої в частині 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,  з урахуванням фактично отриманих сум.

 Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня його проголошення.

                Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання такої  заяви.

               Суддя: (підпис)                                                                                      З оригіналом згідно.

                                                                                                                                Рішення набрало законної сили.

                                                                                                                                "21" червня  2010 р.

                                                                                                                               Суддя:                        М.М. Перевєрзєв