Справа № 2-1510/2010  року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12 травня 2010 року                     м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області  в складі:

головуючого-судді:          Горейко М. Д.

секретаря:              Гаврилюк Н.Я .

    за участю представника позивача по довіреності від 13.03.2010 року №222 Гусак М.М., представника відповідача по довіреності від 23.11.2209 року за №2733 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Відкритогоакціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Івано-Франківської ОД АТ “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаттранс" про стягнення заборгованості за кредитним договором, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави, та судових витрат,  -

встановив:

Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” звернулось в суд з позовом до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаттранс" про стягнення з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором в розмірі 3713,39 доларів США, що еквівалентно 29752 грн. 26 коп. та в солідарному порядку з ОСОБА_4 і ТзОВ "Прикарпаттранс" заборгованість за Генеральною кредитною угодою в розмірі 235791,28 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 1888688 грн. 17 коп., та судових витрат, мотивуючи тим, що відповідно до кредитного договору від 28 грудня 2006 року відповідач отримав в позивача кредит в розмірі 11 600 доларів США строком до 28 грудня 2009 року із сплатою 13% річних за користування кредитом. У відповідності до кредитних договорів, укладених а рамках генеральної кредитної угоди № 66 від 19.05.2008 р. він отримав кредит в сумі 119 880 доларів США строком до 18 травня 2018 під 14,5% річних  та в сумі 93 120 доларів США під 14,75% річних строком користування до 17 травня 2013 року. Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитними договорами станом на .10.2009 року за ним наявна заборгованість в загальній сумі ,67 доларів США, що еквівалентно 1915440 грн.43 коп.долар США, в тому числі —60068,64доларів США - кредит, ,93доларів США - проценти, ,44доларів США — пеня, що в гривневому еквіваленті становить 1412888 грн. 01 коп., в тому числі — грн. 59 коп. - кредит, грн. 34 коп. - проценти, грн. коп. - пеня. Наведені кредитний договір та Генеральна кредитна угода забезпечені заставою рухомого майна та іпотекою нерухомого майна. Умовами договору застави транспортного засобу та договору іпотеки передбачено право заставодержателя та іпотекодержателя у випадку неналежного виконання позичальником умов кредитного договору задовольнити забезпечену вимогу шляхом звернення стягнення на предмет застави та іпотеки. Крім того, фінансовим поручителем за зобов'язаннями, які виникають з умов Генеральної кредитної угоди, є ТзОВ "Прикарпаттранс", директором якого є ОСОБА_4 Згідно договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність перед крежитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Представник відповідача у судовому засіданні, не заперечуючи факту заборгованості за кредитними договорами, не погодився з загальною сумою заборгованості, посилаючись на те, що у нього виникли сумніви щодо правильності нарахування відсотків за користування кредитом, нарахованої пені по кредиту та пені по відсотках. Просив відкласти розгляд справи для підготовки розрахунку боргу на спростування розрахунку заборгованості, проведеного позивачем за кредитними договорами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту порушеного                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            права на належне виконання умов кредитних договорів шляхом стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі звернення стягнення на предмет застави та іпотеки.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

28 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” в особі Івано-Франківської ОД АТ “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/14-10/243, за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит для оплати за транспортний засіб в розмірі 11 600 доларів США та зобов’язався повернути кредит до 28 грудня 2009 року із сплатою 13% річних за користування кредитними коштами.

19.05.2008 р. Відкрите акціонерне товариство “Райффайзен Банк Аваль” в особі Івано-Франківської ОД АТ “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4 уклали Генеральну кредитну угоду № 66, згідно якої банк встановив позичальнику загальний кредитний ліміт в сумі 213 000 доларів США та визначив, що термін дії угоди – з 19.05.2008 р. до 18.05.2018 р., умови надання, термін погашення і розмір кожного кредиту (траншу) оформлюється кредитними договорами. В рамках вищезгаданої Генеральної кредитної угоди між сторонами укладено кредитний договір № 010/14-10/268 G66 від 20 травня 2008 року, відповідно до якого банк надав, а ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 119 880 доларів США строком до 18 травня 2018 під 14,5% річних за користування коштами. Також 20 травня 2008 року між банком та позичальником укладено кредитний договір № 014/14-10/269 G66, згідно якого банк надав, а ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 93 120 доларів США під 14,75% річних за користування кредитними коштами зі строком користування до 17 травня 2013 року.

Згідно з умовами кредитних договорів, погашення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником в порядку та строки відповідно до графіка погашення кредитної заборгованості, який є невід'ємною частиною кожного кредитного договору.

Факт виконання АТ “Райффайзен Банк Аваль” своїх договірних зобов’язань за вищезазначеними кредитними договорами у повному обсязі підтверджується меморіальними ордерами № 012/366-61 від 29.12.2006 р. на суму 11 600 доларів США, № 012/366-31 від 28.05.2008 р. на суму 93 120 доларів США та меморіальним валютним ордером № TR010/14-10/268 G6 від 26.05.2008 року на суму 119 880 доларів США (а. с. 29-33).

 Незважаючи на взяті на себе за кредитними договорами зобов'язання, відповідач належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 014/14-10/243 від 28.12.2006 року станом на  12.10.2009 року (а. с. 10,11), за кредитним договором № 010/14-10/268 G 66 від 20.05.2008 р. станом на 08.10.2009 року (а. с. 19) та за кредитним договором № 014/14-10/269 G 66 від 20.05.2008 р. станом на 08.10.2009 року (а. с.23). Відповідно до наведених розрахунків відповідач систематично порушував терміни сплати кредиту та процентів по кредитному договору № 014/14-10/243 від 28.12.2006 року, згодом припинивши здійснювати платежі взагалі, а кредитна заборгованість по двох інших кредитах не погашалась практично з самого початку.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

 Порушивши умови договорів та закону, відповідач зобов’язання за вказаними договорами належним чином не виконав.

 У відповідності п.10.2 кредитного договору № 014/14-10/243 від 28.12.2006 року (а. с. 1 0 зв.) за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитними коштами у визначені Договором строки, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

 В п. 10.2. кредитного договору № 010/14-10/268 G 66 від 20.05.2008 року (а. с. 16) сторони погодили, що за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

 Згідно п. 9.2. кредитного договору № 014/14-10/269 G 66 від 20.05.2008 року (а. с.21) за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитними коштами у визначені Договором строки, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

 У випадку неналежного виконання позичальником (відповідачем) умов кредитних договорів в частині строку та розміру погашення кредиту і сплати процентів за користування кредитними коштами згідно п. 7.4.кредитного договору № 014/14-10/243 від 28.12.2006 року (а. с. 8), п.7.3. кредитного договору № 010/14-10/268 G 66 від 20.05.2008 року (а. с. 15 зв.) та п. 6.5 кредитного договору № 014/14-10/269 G 66 від 20.05.2008 року (а. с.20 зв.) банк вправі достроково вимагати погашення заборгованості за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

За змістом ч.2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

 Позивачем станом на  12.10.2009 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 014/14-10/243  від 28.12.2006 року (а. с. 10,11), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача за кредитом в розмірі 3713,39 доларів США,  що еквівалентно 29752 грн.26 коп. , в тому числі: заборгованість по кредиту - 3334,44 дол. США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 26 708 грн. 86 коп., заборгованість по відсотках - 265,17 доларів США, що еквівалентно 2124,01 грн., пеня по тілу кредиту в розмірі 89, 71 дол. США або 718 грн. 58 коп., пеня по відсотках – 25, 07 дол. США, гривневий еквівалент складає 200 грн. 81 коп.

 Станом на 08.10.2009 року позивачем проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 010/14-10/268 G 66  від 20.05.2008 р. (а. с.19), відповідно до якого  нараховано всю суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 131996,25 доларів   США , що в гривневому еквіваленті становить 1057289 грн. 96 коп. , в тому числі: заборгованість відповідача за кредитом складає 118 055, 53 доларів США, що еквівалентно за офіційним курсом НБУ - 945 624 грн. 80 коп., за відсотками - 13434,31 доларів США, гривневий еквівалент складає 107 608 грн. 82 коп., нарахована за кредитом пеня становить 142,44 доларів США, гривневий еквівалент 1 140 грн. 94 коп., нарахована за відсотками пеня – 363, 97 дол. США, гривневий еквівалент складає 2 915 грн. 40 коп.

 Також станом на 08.10.2009 р. позивачем проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 014/14-10/269 G 66  від 20.05.2008 р. (а. с. 23) згідно якого загальна заборгованість відповідача ОСОБА_4 за кредитним договором становить 103795,03 доларів США , що в гривневому еквіваленті становить 831398 грн.21 коп. , в тому числі заборгованість за кредитом - 88 658, 84 доларів США або 710 157 грн. 31 коп., заборгованість за відсотками в сумі – 14 203, 78 дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 113 772 грн. 30 коп., пеня за кредитом - 470,13 дол. США, гривневий еквівалент 3 765 грн. 74 коп., нарахована за відсотками пеня становить 462,28 дол. США, гривневий еквівалент - 3 702 грн.86 коп.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_4 за наведеними кредитними договорами відповідачами не представлено суду.

Позивачем надсилалась відповідачам вимоги про виконання порушеного зобов'язання за № 19-31/14-49 від 19.05.2009 р. та № 19-31/14-450 від 19.05.2009 р. (а. с.38-41), які останніми залишені без реагування.   Тобто вже на травень 2009 року відповідачам було відомо про розмір заборгованості перед банком і сумніву в них такий розрахунок не викликав.

Крім того, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с.78) ОСОБА_4 вручено судову повістку 26.11.2009 року про його виклик до суду на 10.02.2010 року. Він повторно не з'являвся в судові засідання, а тому його клопотання про відкладення судового засідання 12.05.2010 року для подання доказів судом розцінюється як свідоме затягування розгляду справи. Крім того, згідно ч.1 ст. 131 ЦПК сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов'язань, якими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання кредитного договору № 014/14-10/243 від 28.12.2006 року між АТ “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4 29.12.2006 р. укладено договір застави транспортного засобу № Д1228 (а. с. 24), за яким ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по зобов'язаннях, що виникли з умов кредитного договору та передав в заставу банку транспортний засіб марки BMW 535, 1998 року випуску, чорного кольору, шасі № НОМЕР_3, реєєстраційний номер НОМЕР_1, який належить йому на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 27.12.2006 року.

Згідно п. 2.3 вказаного договору заставодержатель набуває права стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку якщо кредит, відсотки та штрафні санкції, що забезпечені заставою не будуть виконані у встановлений кредитним договором строк.

Статтею 20 Закону України “Про заставу” встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов’язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

На забезпечення кредитних договорів № 010/14-10/268 G 66 та № 014/14-10/269 G 66, що укладені в рамках Генеральної кредитної угоди № 66 від 19.05.2008 р. між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки № 3094 від 20.05.2008 р., відповідлно до якого ОСОБА_4 передав в іпотеку земельну ділянку та домоволодіння АДРЕСА_1 що згідно правоустановчих документів належать йому на праві власності.

Пунктом 5.2. договору іпотеки сторони встановили право іпотекодержателя (у разі невиконання іпотекодавцем зобов'язання) вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду.

Статтею 33 ч.ч.1 та 3 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на пердмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Спосіб реалізації предмета іпотеки встановлений ст. 39 Закону України “Про іпотеку”.

Пунктом 3.1.7. договору іпотеки та пунктом 2.11. договору застави транспортного засобу передбачено, що якщо суми від продажу предмету іпотеки та суми від реалізації іншого майна, що знаходиться в заставі в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, недостатньо для повного задоволення вимог іпотекодержателя, він має право в судовому порядку вимагати отримання суми, якої не вистачає, для повного задоволення вимоги з іншого майна іпотекодавця.

Статтею 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” передбачено, що обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом. Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку.  

Додатковим видом забезпечення за кредитними договорами в рамках Генеральної кредитної угоди № 66 є договір поруки № G 66-146 від 19.05.2008 року, відповідно до якого поручитель ТзОВ "Прикарпаттранс" в особі директора ОСОБА_4 поручився за належне виконання відповідачем ОСОБА_4 зобов'язань, які виникають з умов Генеральної кредитної угоди.

Згідно п. 3.1. наведеного договору сторони встановили, що у випадку невиконання чи неналежного виконання боржником, взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання позовної вимоги.

Відповідно до вимог ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Ст. 543 ЦК України передбачає, що у разі солідарного обов’язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що поручитель ТзОВ "Прикарпаттранс" та ОСОБА_4 повинні солідарно відшкодовувати борги перед АТ “Райффайзен Банк Аваль” за кредитними договорами № 010/14-10/268 G66 та № 014/14-10/269 G66 від 20.05.2008 року в загальній сумі 235 791,28 дол. США, що в гривневому еквіваленті становить 1 888 688 грн. 17 коп.

Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором та генеральною кредитною угодою, в тому числі за рахунок звернення стягнення на предмет застави та іпотеки.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню. При вирішенні питання в якій саме валюті підлягає поверненню борг по кредитним зобов'язанням, суд виходить з наступного. Відповідно до вимог розділу 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю, валюта України є законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень оплати будь-яких вимог та зобов'язань. За змістом ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, але зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Таким чином стягненню з ОСОБА_4 підлягає заборгованість за кредитним договором № 014/14-10/243  від 28.12.2006 року в розмірі 29752 грн. 26 коп., що за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунку становить  3713,39 доларів США,  та в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ТзОВ "Прикарпаттранс" заборгованість за кредитними договорами № 010/14-10/268 G 66  від 20.05.2008 р. та № 014/14-10/269 G 66  від 20.05.2008 р. в загальній сумі 1 888 688 грн. 17 коп ., що еквівалентно 235 791,28 долару США.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 526, 527, 530, 543, 554, 589, 590, 610, 611, 1050, 1054, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. 33 ч.ч.1, 3 Закону України “Про іпотеку”, ст.20 Закону України "Про заставу", ст. 23 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч.1, 131 ч.1 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, –

вирішив:

ПозовВідкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” в особі Івано-Франківської ОД АТ “Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпаттранс" про стягнення заборгованості за кредитними договорами та стягнення судових витрат задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Братківці Тисменицького району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, в користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, місцезнаходження якого м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909 — 29 752 грн. 26 коп. (двадцять дев’ять тисяч сімсот п’ятдесят дві гривні двадцять шість коп.), що згідно офіційного курсу НБУ становить 3 713,39 доларів США (три тисячі сімсот тринадцять доларів тридцять дев’ять центів),  заборгованості за кредитним договором № 014/14-10/243 від 28.12.2006 року станом на 12.05.2010 року, в тому числі шляхом звернення стягнення заборгованості на предмет застави згідно договору застави транспортного засобу № Д1228 від 29.12.2006 р., укладеного між АТ “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Братківці Тисменицького району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та ТзОВ "Прикарпаттранс", місцезнаходження якого: м. Івано-Франківськ, вул. Ю. Романчука 87, код ЄДРПОУ 33427110 на користь Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, місцезнаходження якого м. Київ, вул. Лєскова, 9, ЄДРПОУ 14305909 — 1 888 688 грн. 17 коп (один мільйон вісімсот вісімдесят вісім тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень сімнадцять коп.), що згідно офіційного курсу НБУ еквівалентно 235 791,28 долару США (двісті тридцяти п’яти тисячам сімсот дев’яносто одному долару двадцять вісім центів)  загальної заборгованості за кредитними договорами №010/14-10/268 G66 та №014/14-10/269 G66 від 20.05.2008 року, укладеними у рамках Генеральної кредитної угоди №66 від 19.05.2008 року, в тому числі шляхом звернення стягнення заборгованості на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 3094 від 20.05.2008 р., укладеного між .АТ “Райффайзен Банк Аваль” та ОСОБА_4., а також 1700 грн. судового збору і 120 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Івано-Франківський міський суд.

    Суддя:                                  Горейко М. Д.